За останніх 1,5 року за допомогою фіктивних цінних паперів з України вивели сотні мільярдів гривень. Про це повідомила заступник міністра фінансів Олена Макєєва на своїй сторінці у Facebook. «Понад 400 мільярдів гривень за 1,5 року було виведено з країни за допомогою фіктивних цінних паперів», — написала вона. За її словами, кожна з компаній, яка була задіяна в цьому процесі, проходила обов’язковий аудит фінансової звітності і, «отже, аудитори мали запобігти відтоку капіталу з країни». «Список аудиторів поповнюється, плюс 78 до списку аудиторів неплатоспроможних банків», — уточнила Макєєва. Інших деталей заступник міністра не озвучувала. Зокрема, з її повідомлення не зрозуміло, як так вийшло, що в той час, коли Україна боролася за чергові транші МВФ, виконуючи часом непосильні завдання і економлячи на всіх соціальних витратах, з країни просто під носом у всіх відповідних структур «втікали» кошти? Поки що офіційних відповідей на ці запитання від влади немає. «День» поцікавитися думкою голови правління Міжбанківської валютної біржі Анатолія ГУЛЕЯ:
— Заступник міністра фінансів, напевно, не до кінця пояснює причину того, як вдалося вивести ці кошти. Слід вести мову про причину (це операція, яка здійснена тими чи тими підприємствами, організаціями чи банками) і про наслідки (виведення коштів). Перше — слід звернутися із запитаннями до Фінмоніторінгу, який дозволив таке виведення коштів. Друге — до банків, які ідентифікували ці операції як такі, що перебувають у правовому полі. Третє — до Комісії з цінних паперів, яка чудово розуміє, які папери мають і не мають вартості. Саме до Комісії запитання, чому вони не вилучили ці папери з ринку і дозволили ними створювати додану вартість, внаслідок чого з’являвся прибуток, який виводився за кордон.
Окрім того, слід ще розібратися, чи є в цій сумі чинні контракти чи лише ті, які мають ознаки фіктивних. Для цього провести аудит таких паперів, щоб розібратися, де є кримінал, а де його немає. Мінфінові не варто дуже заглиблюватися в ці питання. Є НБУ, який знає, скільки було експортних контрактів і чи були вони справжніми. Не забуваймо, що валютний контроль здійснює податкова разом із Нацбанком. Якщо знайдуть порушення, то слід покарати винних.. Мене непокоїть те, що за фіктивні операції на 400 мільярдів гривень ніхто не поніс відповідальності. І те, що Мінфін заявляє про це і не дає рішення, — це ще гірше, ніж погано... Цього можна було не допустити. І запитання, на користь кого були зроблені ці операції. Усі ці цифри є. Питання лише, хто з цим боротиметься? Чиновник не буде, тому що за кожною цифрою стоїть ФПГ, яка вирішує свої питання. Ще одне запитання без відповіді — як можна було виводити валюту в умовах дії адміністративних обмежень Нацбанку?
