Сьогодні спливає відведений законом час на подачу урядом у парламент проекту бюдежту на 2016 рік. Документ обіцяли внести до кінця вчорашнього дня і одразу відкликати. Чому? Віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко пояснив, що це зроблять, бо в ньому є ряд запитань без відповідей. «Перше — це на якій податковій базі буде плануватися бюджет. Йде дискусія. Варіант (податкової реформи) Мінфіну — це мінус 30 мільярдів гривень, варіант парламенту — мінус 130 мільярдів», — пояснив він. Іншим спірним питанням є оборонний бюджет. «Дуже великі додаткові заявки. У понеділок відбудеться РНБО, і там це питання має бути вирішено», — повідомив віце-прем’єр. Третє — рента на нафту і газ. Четверте — гральний бізнес і монополія держави на видобуток бурштину. «Плюс — питання доходів і видатків АПК, яке ще не прояснено», — додав Кириленко.
Тож чим «начинять» бюджет на 2016 рік? Завісу частково прочинили. На компенсацію часткової оплати житлово-комунальних послуг при оформленні субсидії дадуть понад 40 мільярдів гривень, пояснив Яценюк. Цього року на аналогічні цілі виділили 24 мільярди гривень. Курс, за оцінками міністра фінансів Наталії Яресько, буде 24,1 гривні за долар, а зростання ВВП — 2%. Оборонний бюджет країни Кабмін вирішив збільшити до 5% ВВП, продовжує директор департаменту соціальної та гуманітарної політики Міноборони Валентин Федічив.
Але є в проекті «міни» сповільненої дії, які можуть підірвати весь бюджетний процес. За словами співрозмовника «Дня» в коаліції, на одному із засідань Ради реформ при Президентові від прем’єра прозвучала тривожна цифра — 120 мільярдів гривень, які потрібно десь знайти. За словами джерела, Яценюк тоді лише анонсував дефіцит бюджету без уточнення джерел покриття. Ситуація ускладнюється й тим, що до кінця не зрозуміло, на якій податковій базі (діючій чи новій) прийматиметься бюджет 2016 року. Зі знаком запитання залишається ціна російського газу: уряд ще й досі не домовився з Росією та ЄС. Є великі питання й до темпів інфляції.
Разом із новим до Ради хочуть занести й зміни до діючого бюджету, аби підвищити соціальні виплати. «Наступного тижня, в четвер, парламент має проголосувати за п’ять законів, які змінюють державний бюджет, підвищують заробітну плату і пенсії так, як визначив Кабінет Міністрів України», — анонсував прем’єр Арсеній Яценюк.
Як повідомляє джерело «Дня» в уряді, наразі Кабмін погодив основні зміни до бюджету на 2015 рік. Зокрема, говорить співрозмовник видання, Мінфін пропонуватиме депутатам збільшити доходи і видатки загального фонду бюджету на 23,4 мільярда гривень. На підвищення соцстандартів начебто заклали додаткові 9,9 мільярда гривень. Також потрібні гроші на повернення ПДВ (сума заборгованості, за оцінками Асоціації платників податків України, за підсумками року вже досягла 24-х мільярдів гривень). Але є ж ще й виплата боргів через різницю в комунальних тарифах. Сумнівів у тому, що соціальні ініціативи не пройдуть парламент, відсутні. Навряд чи знайдеться якась політична сила, яка напередодні місцевих виборів буде проти. Набагато цікавіше, яким буде наступний «економічний» план для України та населення.
Тож що отримаємо на виході нового бюджетного процесу? Поки що важко зрозуміти. Тим часом економіка потребує швидких рішень. Нинішні темпи її падіння дуже насторожують. Який бюджет потрібен економіці на 2016 рік? Про це «День» запитав президента «Центру ринкових реформ» Володимира ЛАНОВОГО:
— Бюджет має починатися з відновлення темпів зростання ВВП, чого не було зроблено цього року. А в діях уряду й надалі спостерігається незрозуміла інерція: вони не планують цих процесів, не знають як поводитиметься економіка, а тільки тримаються поточного стану. Економіка сповільнюється, що підтверджує 17% падіння ВВП, промисловість взагалі демонструє — 20%. Як цьому запобігти? Ніхто нічого не говорить, і всі очікують, що відбудеться само собою. Так не буває. Економіку чекають складні часи. Як протидіяти? Окремі структурні зміни мають відбуватися коштом держави, як от в оборонці. Якщо ж говорити про розвиток енергетики і вартість комунальних послуг, то не буває так, щоб 80% населення платили за субсидіями. За таких умов воно ніколи не займатиметься енергозбереженням. Тому підвищувати тарифи потрібно, але в розумних межах, щоб люди могли сплачувати і вчитися правильно економити. Це один приклад, а загалом економіка України потребує динамічного зростання, а не сліпого затягування пасків. Що це означає? Посилення конкурентних напрямів, розвиток експорту, створенням банків, які працюють на виробництво, а не кредитують самих себе. Потрібен нарешті бюджет інвестиційного прориву. Треба, щоб економіка зростала 15% ВВП за рік, щоб за 10 років наздогнати рівень ВВП, з яким входили в незалежність. А не 4% річних, як обіцяє Яресько. З такими темпами, як вона говорить, Україна Швецію ніколи не наздожене.
