Десять українських муніципалітетів — членів асоціації «Енергоефективні міста України» долучилися до числа 369 органів місцевої влади з 27 країн Європи, які офіційно підтримали масштабну ініціативу Європейської комісії. Вона передбачає розробку та впровадження у містах десятирічних планів скорочення споживання енергоресурсів (не менш ніж на 20% від існуючого рівня), застосування відновлювальних джерел енергії (не менш ніж 20% від зменшених потреб) та скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу планети (також не менше, ніж на 20%).
Із підписанням Угоди міських голів про сталий енергетичний розвиток громад та захист клімату Європейська комісія та Комітет регіонів Європейського Союзу розпочинають розробку спільних дій для мобілізації потенціалу місцевих громад та їхніх партнерів у напрямку організації раціональнішого використання енергоресурсів.
Урочистості з нагоди підписання пройшли минулого тижня в Брюсселі у залі засідань Європейського парламенту. Їх відвідало понад 400 делегатів міст, у тому числі міські голови Парижа, Мадрида, Риги, , Гамбурга тощо, котрі ділилися своїми успіхами на шляху підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів.
Учасники заходу підійшли до проблеми досить глобально. Як зазначив у своєму виступі європейський комісар з питань енергетики Андріс Пібалгс, «більша частина енергії, що виробляється в Європі, споживається на міських територіях. Битва зі змінами клімату має розпочатися й завершитися перемогою саме в містах. Твердий намір досягти поставленої мети, що був продемонстрований мерами міст з усіх куточків Європи на етапі підписання Угоди міських голів, є для нас добрим вісником надії, особливо у скрутні часи, з якими ми зіткнулися сьогодні».
«Чудовою ініціативою» Угоду назвав і президент Комітету регіонів ЄС Люк Ван де Бранде. «Амбітні цілі європейців щодо скорочення викидів парникових газів може бути досягнуто тоді, коли європейські місцеві та регіональні органи влади об’єднаються і виступатимуть як партнери. Угода не є виключно для великих міст — малі міста та містечка, як і цілі регіони, треба також заохочувати до підписання цього документа і озвучення позицій на захист довкілля. Комітет регіонів вивчає ідею створення мережі міст та регіонів, що підписали Угоду, з тим, щоб допомогти їм обмінюватися кращими практиками, ідеями та досвідом», — зазначив він у своєму виступі.
Втім, «чудову ініціативу» українські представники схильні вважати також і тяжкою ношею... «Угода — це не привілей, а важка ноша!» — заявив журналістам виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України» Анатолій Копець, презентуючи підсумки конференції з управління енергією для представників місцевої влади в Брюсселі. Тяжка ноша — тому що вся робота та відповідальність лягає на муніципалітети.
Тому й бажаючих долучитися до європейської компанії енергоефективних міст в Україні виявилося небагато: до участі в Угоді зголосилися Артемівськ, Вознесенськ, Долина, Жмеринка, Кам’янець-Подільський, Ковель, Луцьк, Львів, Первомайськ та Херсон. Хоча до Брюсселя полетіли лише представники Долини, Кам’янця-Подільського, Ковеля та Львова — у кожного з цих міст вже є певні доробки в частині формування енергетичної політики міста.
«Ініціатива Угоди була пов’язана з тим, що, ѓрунтовно проаналізувавши темпи реалізації енергетичної стратегії ЄС до 2020 року, Європейська комісія прийшла до невтішного висновку: зусиль одних центральних органів влади європейських країн для виконання поставлених цілей недостатньо... І з цього моменту Комісія почала розробляти безпрецедентну ініціативу — звернення до органів місцевої влади напряму з проханням підтримати діяльність національних урядів у плані практичного впровадження вищезазначених цілей на локальних територіях», — розповідає Анатолій Копець.
За його словами, Угода передбачає декілька ключових моментів:
— кожне місто зобов’язується досягти більших результатів, ніж накреслені Енергетичною стратегією ЄС;
— провести ѓрунтовну інвентаризацію своїх енергоресурсів та обсягів викидів вуглекислого газу. Тобто чітко повинні знати: де, скільки, чому використовується певна кількість ресурсів;
— на базі такої інвентаризації розробити десятирічний план — до 2020 року, який забезпечить поетапне скорочення споживання енергетичних ресурсів.
Плани амбітні, проте вони мають бути абсолютно реалістичними, зазначає Копець. Бо вони ретельно перевірятимуться спеціальним бюро Європейської комісії саме на предмет реальності. І недарма, плани буде підтримано інвестиційними ресурсами. «Основним партнером, що вже підтримує цю ініціативу, є Європейський інвестиційний банк, який оголосив на церемонії в Брюсселі, що виділяє 15 мільярдів євро на реалізацію цих ініціатив», — говорить виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України».
Тобто ця Угода — ключ до 15-мільярдного траншу, котрий готові надати тим, хто їх реалізує найефективніше, додає міський голова Ковеля Сергій Кошарук. «Тому нам необхідно до 1 січня 2010 року вже мати плани дій, де мають бути заходи, на які ми сподіваємося залучити ці кошти... — зазначає Кошарук і робить оптимістичний прогноз: — Українські міста де в чому навіть у виграші. Бо в них споживання енергоресурсів на декілька порядків вище, аніж у інших європейських містах. Але ж скоротити їх на 20% треба й нам, і їм. Проте у нас для цього на даному етапі необхідно докласти менше зусиль...«Досвід європейських міст доводить, що міста можуть зробити набагато більше, ніж вони робили дотепер! За словами Анатолія Копця, навіть за відсутності інвестиційних коштів розумно побудована політика в енергетичній сфері дозволяє заощаджувати ресурси. Більше того, вона дозволяє закладати надійну базу для побудови партнерських стосунків з бізнесом. А зовнішній інвестор прийде в місто тільки тоді, коли він бачитиме, яким чином і хто використовуватиме його гроші... Тож рівень професіоналізму місцевої влади в плані оперування інвестиційними коштами, вважає виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України», відіграватиме ключову роль.
Конкретний приклад такої ефективної роботи навіть в умовах кризи журналістам навів заступник міського голови Кам’янця-Подільського Віктор Дибаш: «Організація структури енергоменеджменту для нашого міського бюджету обійшлася в 300 тисяч гривень. Це навчання, створення програмного продукту, розстановка кадрів, забезпечення інструментарію тощо. І на цей рік сесія міської ради підтримала програму та виділила 135 тисяч гривень на продовження програми й додатково 65 тисяч — на закупівлю додаткового інструментарію. Депутати пішли на такий крок, бо ми показали, скільки вже зекономили грошей завдяки енергоменеджменту — 1,4 мільйона гривень!».
Брати за приклад таку ініціативу підписанти Угоди пропонують і іншим містам. «Як допоможемо собі самі, то нам допоможуть і інші», — так вони охарактеризували процес підвищення енергоефективності, зазначеному в Угоді. Тим більше, як пояснив «Дню» мер Ковеля Сергій Кошарук, Угода не є закритою, тож за бажання будь-яке українське місто може приєднатися до нинішніх десяти. Щоправда, для цього треба не лише бажання, а й конкретні ідеї та кроки з їхньої реалізації. З цим же в переважній більшості українських міст, на жаль, поки що сутужно...
Утім, виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України» не втрачає оптимізму й пророкує вітчизняним муніципалітетам активну співпрацю з європейськими інвесторами: Наші міста, я переконаний, будуть беззаперечними лідерами з точки зору залучення великих інвестицій для вирішення енергетичних проблем. Ми вже мали попередні переговори з Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, і всі вони готові спостерігати за нашим зростанням. І в той момент, коли вони побачать, що ми готові працювати серйозно, вони прийдуть зі своїми інвестиційними ресурсами».
