На засіданні Ради реформ, що нарешті відбулося, концепція податкових змін на разі не народилася. Презентували лише 2 її варіанти. Автор першого — Мінфін (курирувала міністр Наталія Яресько), другого — парламентський комітет із питань податкової та митної політики (його глава — Ніна Южаніна). Вересень підштовхує нинішній уряд у спину, змушуючи ворушитися в цьому питанні. Адже якщо прийде новий уряд, тоді податкова реформа вчергове може застопоритися через необхідність нових узгоджень. І хто ставитиме підписи? Тому навіть ті чиновники, хто порівняно нещодавно сів у свої крісла, і з яких ще нічого спитати, намагаються сьогодні застрахуватися від будь-яких несподіванок при можливій реорганізації уряду.
І тим паче час змушує вести наступальну політику в податковій сфері главу Кабміну Арсенія Яценюка, який на засіданні Ради реформ опинився в тіні Президента. «Кожен із вас має прийняти цю податкову модель як свою, — звернувся прем’єр до громадян. — За інших обставин ви не сплачуватимете податки, тому що вважатимете, що вони несправедливі, а держава не отримуватиме доходи й не зможе фінансувати армію, оборону, пенсії, зарплати, лікарні та школи. Тому це предмет суспільного діалогу і суспільного компромісу». Яценюк закликав громадян почати «цей публічний діалог про те, якою нова податкова система країни має бути».
ПЛЮС 17 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ ДО СКАРБНИЦІ
Голова Державної фіскальної служби Роман Насіров (як і всі його попередники, починаючи з покійного Кравченка) в п’ятницю розповідав, як українська податкова реформується (починаючи з травня цього року) в сервісну службу для бізнесу. У нас немає підстав не довіряти цим словам. Але наступного дня після його зустрічі з пресою співробітники СБУ спільно з прокуратурою затримали в Києві на хабарі у розмірі трьох тисяч доларів заступника начальника управління одного з обласних органів ДФС . «Чиновник вимагав від підприємця гроші за не перешкоджання здійсненню зовнішньоекономічної діяльності», — наголошується в повідомленні «Інтерфаксу-України». Чудовий сервіс!
Виступаючи перед журналістами, Насіров наводив як один із прикладів реалізації реформи «повне перетворення територіальних органів ДФС у сервісні офіси, які не проводитимуть перевірки, не контролюватимуть платників, а надаватимуть реальні сервісні послуги, пов’язані з податками».
Далі він почав оперувати чудовими цифрами. У травні-серпні цього року ДФС забезпечила надходження до держбюджету 157,3 мільярда гривень. Зокрема, в результаті боротьби з тіньовим бізнесом зібрано 9,63 мільярда гривень податку на додану вартість (ПДВ), що на 28% більше за індикативний план і на третину більше, ніж зібрали в попередньому місяці. Раніше середньомісячний збір ПДВ становив приблизно 7,5 мільярда. «У серпні ми зібрали на 100 мільйонів більше, — відзначає глава ДФС і додає: — І таких самих результатів ми очікуємо у вересні. Це
100 мільйонів із тіньової економіки, які ми повернули до бюджету». «За серпень перевиконання плану вже становить 17 мільярдів гривень, — доповідає Насіров і переконує журналістів: — Ці гроші ви можете побачити на скарбничому рахунку».
У активі ДФС також припинення роботи 22 конвертаційних центрів, у контрагентів яких було вилучено живими грошима 376 мільйонів гривень. Більш ніж на 400 мільйонів гривень вилучено незаконної підакцизної продукції. Є що сказати і про сприяння легальному бізнесові. Вперше за три роки, відзначає Насіров, скорочено суму заборгованості по невідшкодованому ПДВ: у травні-вересні вона становила
23,5 мільярда гривень. Істотно збільшено й повернення переплати податку на прибуток й інших податків: за травень-серпень вони скоротилися більш ніж на 10 мільярдів гривень.
«День» запитав у глави ДФС, чи обговорювалися напередодні на засіданні Нацради пропозиції щодо податкової реформи від громадських активістів? Насіров відповів, що було представлено матеріали Реанімаційного пакету реформ, а співзасновник громадянської організації «Нова країна» Валерій Пекар виступив із доповіддю на цю тему. Як результат, Президент України доручив Мінфіну, парламентському комітету з податкової політики разом із громадськістю доопрацювати всі пропозиції та концепції, що пролунали, щоб за можливості зближувати їх і вийти з єдиною пропозицією на Верховну Раду.
Нацрада реформ домовилася про запровадження мораторію на три роки на зміну податкового законодавства після проведення податкової реформи 2015 року, додав до вищесказаного заступник глави адміністрації президента Дмитро Шимків. «Загалом консенсус є», — сказав він.
Незважаючи на наявність, по суті, трьох варіантів податкових змін, реальними претендентами на подачу до Ради виглядають два — мінфінівський та комітетський. Що ж вони передбачають?
НА ВИБІР — ФІСКАЛЬНИЙ КОНСЕРВАТИЗМ АБО РАДИКАЛІЗМ
Головний доповідач, міністр фінансів Наталія Яресько повторила пропозицію Мінфіну, відому під назвою «20-20-20-20» (ставки ПДФО, ЄСВ, податку на прибуток та ПДВ). Буде запропоновано Новий податковий кодекс, простий і короткий. З такими ставками, підкреслила Яресько, Україна матиме конкурентну інвестиційну привабливість. ЄСВ знижується із середнього значення 41% до 20%, скасовується 3,6%, які сплачуються із коштів працівників. Причому ставиться за мету перейти 2018 року від 20+20% (з фонду оплати праці й самих працівників) до єдиного податку за ставкою 20%. Спрощену систему пропонується залишити лише для фізичних осіб.
У варіанті, презентованому главою профільного комітету парламенту Ніною Южаніною, сказано, що сьогодні з економіки відволікається для перерозподілу через бюджет 50% коштів. У зв’язку із цим вона пропонує знизити ставку податку на прибуток до 15%, скасувати авансові внески, звільнити від оподаткування суми, витрачені на реінвестування в необігові активи й капітальне будівництво. ПДВ зменшити до європейського мінімуму — 15%, спростити вимоги електронного адміністрування для малого та середнього бізнесу. Передбачено поступове зростання акцизів до рівня ЄС, відмова від оподаткування пенсій, що менші за 10 тисяч гривень.
Між двох берегів — так кажуть експерти, оцінюючи варіанти податкових змін від Яресько та Южаніної.
Особливого зниження навантаження на фонд оплати праці ініціативи Мінфіну не принесуть, пояснює «Дню» головний експерт групи Податкова реформа РПР Ілля Несходовський. За його словами, вже діє закон про знижувальний коефіцієнт для ЄСВ, і з 1 січня 2016 року він становитиме 22–24%. «У запропонованих змінах Яресько виріс податок на прибуток фізосіб — з 15–20% до 20%», — підкреслює він. Враховуючи нинішні економічні умови, запевняє експерт, КМУ варто було розглянути й врахувати пропозицію Южаніної про ставку доходів фізичних осіб у розмірі 10% та ЄСВ — 20%. «Громадськість взагалі пропонувала об’єднати ЄСВ із ПДФО й перейти на виплату соціальних гарантій», — додає він.
Експертне співтовариство має питання і до мінфінівського варіанту «спрощенки». «Першу групу пропонує залишити, — розповідає Несходовський, — а 2 і 3 об’єднати в одну з річним обігом у 2 мільйони гривень. Це дуже маленький обіг. Хай буде 2 мільйони прибуток компанії, а обіг — близько 10 мільйонів».
Багато питань і зі змінами оподаткування сільгоспвиробників. У четвертій групі платників ЄСВ з єдиним сільгоспподатком пропонується залишити господарства із річним обігом у 2 мільйони гривень. «Це ніщо. Однозначно, цю суму треба збільшувати», — говорить Несходовський. Вони хочуть замінити цю форму оподаткування державною компенсацією, пояснює експерт. «Враховуючи, що наша держава — корупційна, то отримувати цю компенсацію за хабарі будуть обрані особи. Справедливішою є діюча форма для сільгоспвиробників», — продовжує Несходовський. На його думку, таким кроком намагаються погіршити умови ведення бізнесу, щоб вітчизняні сільгоспвиробники не конкурували з європейськими. Скасовується і спецрежим ПДВ для АПК.
При цьому, підкреслює експерт, ні Яресько, ні Южаніна не порушили питання гарантованого відшкодування ПДВ бізнесу. А із цим зараз проблема, незважаючи на запровадження його автоматичного відшкодування. «І досі продовжують відшкодовувати ПДВ з великими проблемами, коли підприємства штучно перекидають з автоматичного на неавтоматичне відшкодування... Ми пропонуємо: зробити окремий рахунок у Держскарбниці, куди направляти кошти від податку на прибуток і спочатку повертати з них ПДВ, а тільки після цього направляти кошти, що залишилися, до бюджету. Через запровадження автоматичного відшкодування податку не повинно вже бути фіктивного податку. Тому запропонований механізм абсолютно дієвий», — пояснює Несходовський.
Є й позитивні моменти податкових варіацій від Яресько. «Уряд пропонує запровадити мінімальну соціальну пільгу для всіх: її розмір — мінімальна зарплата (з 1 вересня — 1378 гривень). Якщо людина отримуватиме 2 мінімальних зарплати, то ставка ПДФО становитиме не 20%, а лише 10%, тому що податок сплачуватиметься з половини суми», — говорить Несходовський. Позитивно експерт ставиться до податку на розкіш.
«Реформа Мінфіну не покращує і не погіршує умови ведення бізнесу. У ній все переставили місяцями, але по суті залишили, як є. Як такої, реформи немає. Бізнес за таких умов і при падінні економіки на 16–17% ВВП з тіні не вийде. У нього немає можливості заробляти. Я постійно спілкуюся з бізнесменами, і вони реально розглядають варіант перенесення українського виробництва до інших країн. Це дуже негативна тенденція, і я не бачу, щоб уряд щось робив, щоб це змінити. Для нас важливо, щоб врахували пропозиції Южаніної, тому що вони радикальніші й можуть привести до виходу з тіні», — підсумовує Несходовський.
«Варіант податкових змін Яресько дуже консервативний. Він зменшує податкове навантаження, але він не настільки радикальний, щоб повернути довіру бізнесу до податкової системи. А Южаніної — прогресивніший», — зі свого боку відзначає в розмові з «Днем» Валерій Пекар. «Але нам би хотілося істотно зменшити податок на заробітну плату, можливо, за рахунок того, що не треба гратися з ПДВ. Наша головна пропозиція — всі податки на заробітну плату мають сумарно складати 20%. В Южаніної набагато більше. Найближчими місяцями спробуємо переконати у цьому», — говорить він. Крім того, додає він, громадськість пропонує разом із радикальним зниженням існуючих податків запроваджувати нові податки, наприклад, замість податку на прибуток — податок на нерозподілений прибуток (дивіденди тощо), додати податок на основні кошти підприємств (земля і нерухомість). Це, на думку Пекаря, дозволить компенсувати радикальне зниження надходжень від зниження інших податків.
