Три роки тому змінилося керівництво. Генеральним директором став колишній головний інженер, доктор технічних наук, професор і академік Інженерної академії Валентин Улітенко. Його нова команда зуміла вирішити два завдання: структурно перебудувати виробництво і знайти замовлення.
В 1995 році товарну номенклатуру тут оновили на 80%. Спецпродукція стала більш приземленою в буквальному розумінні слова — від систем пілотованих космічних кораблів завод перейшов до випуску приладів для військово-гусеничних машин, які робить завод імені Малишева. За два роки конструктори створили і поставили на потік 24 прилади для танків. Готові ще два десятки. Одночасно взялися за розробку лічильників тепла, води та електроенергії. Завод виграв тендер на постачання таких лічильників для організацій бюджетної сфери, який проводила облдержадміністрація.
— Треба було примусити кожного керівника думати про те, як заробити, — говорить заступник генерального директора, начальник економічного управління Олександр Полонський. — Однак ми знали й про сумний досвід кількох підприємств, де цехи зробили самостійними заводами — і справа розвалилася. Але й там, де кожний крок начальника цеху регламентовано згори — справи також не йшли. Нам вдалося знайти міру самостійності для кожного виробництва, але завод залишився єдиним цілим. Довелося скоротити персонал, але підприємство зберегли. Тепер воно складається з декількох заводів-філіалів: із випуску приладів виробничого і спеціального призначення; приладів особистої гігієни (електробритви, масажери, іплікатори тощо); приладів обліку електроенергії, тепла, холодної та гарячої води. Філіали працюють на єдиний розрахунковий рахунок, однак кожний має й субрахунок. На нього надходять ті гроші, які зароблено окрім загальнозаводської програми. Це — додаткова зарплата.
Керівний апарат також перебудовано. Спеціалізоване конструкторсько-технологічне бюро очолює перший заступник головного конструктора Геннадій Дергачов. А головний конструктор одночасно й генеральний директор заводу.
Завод електроапаратури — державне підприємство й закономірне питання: як же держава допомагає своєму дітищу?
— Відомо, що держава конверсію не фінансувала, тож у минулому допомоги не було. Нині багато розмов про підтримку вітчизняного виробника. І, напевно, як цю саму «підтримку» Президент видає указ, що ми повинні платити ПДВ із моменту відвантаження продукції. Не отримавши грошей! Ми, звичайно, вдячні за турботу, але краще б її не було, — зітхає Олександр Полонський.
№232 03.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
