Чергові «Євродебати», які традиційно проводяться Європейською бізнесасоціацією, були присвячені регулюванню діяльності операторів мобільного зв’язку в Україні. Проблеми в цій сфері досить серйозні. Підприємці наразі стверджують, що держава гальмує розвиток телекомунікацій і таким чином негативно впливає на рівень технологій, за яким нас випереджають сусіди по європейському дому. Найбільшими «каменями спотикання» стали: збір до Пенсійного фонду та отримання ліцензій на радіочастотні діапазони.
«Цей збір спочатку був встановлений на невеликий відрізок часу і був набагато менший, аніж сьогодні. Але, як кажуть, не буває нічого більш постійного, аніж тимчасове. ...На сьогоднішній день ставка збору в Пенсійний фонд становить 7,5% і береться він виключно з абонентів...», — з обуренням говорить президент «Київстар GSM» Ігор Литовченко. Мотивація введення цих зборів — віднесення мобільного зв’язку до елітних послуг. «Але протягом десяти років мобільний зв’язок докорінно змінився. Його послугами вже користуються 52 мільйони чоловік. Якщо ми говоримо про прибутковість, то прибуток на одного абонента в той час був сто доларів, сьогодні — вісім — шість доларів. Причому спостерігається тенденція до його подальшого зниження. Враховуючи збільшення кількості абонентів і зниження ціни послуг, можна говорити про те, що вони з елітних перетворилися на масові», — доводить Литовченко. На його думку, це несправедливо, коли податок за продаж авто — 3%, нерухомості — 1%, а абоненти мобільного зв’язку платять аж 7,5%. «Податок на мобільний зв’язок — це податок на економічний розвиток», — запевняє Литовченко, стверджуючи, що подібні обмеження стримують розвиток усієї економіки.
Колегу підтримує й президент Київської міської громадської органіації «Телеком-клуб» Олег Шевчук. Він стверджує, що спеціальні платежі на мобільний зв’язок є лише в деяких недорозвинутих крїнах Африки, Латинської Америки й Азії... «А по країнах СНД ринок в середньому розвивається по 30% в рік, в Україні — 22%. Тому треба рівнятися на інших! ...А в нас немає належного державного регулювання!» — упевнений Шевчук. Він переконаний, що збір до Пенсійного фонду однозначно необхідно ліквідовувати.
Утім, звідки тоді брати кошти в дефіцитний Пенсійний фонд, особливо, якщо пенсії зростатимуть? «Ми також розуміємо, що від щорічних надходжень одного мільярда гривень нашому уряду досить важко відмовитися. Але разом із тим ми хочемо, щоб при розробці нового бюджету, наша думка була врахована. Адже ринок змінився, він став масовим. І ці 7,5% абоненти повинні витрачати на інші послуги, податки на які, знову таки, врешті-решт повернуться в бюджет... Якщо це відбудеться, то ринок мобільного зв’язку почне розвиватися значно швидше», — доводить Литовченко.
Проте член соціалістичної партії й перший заступник голови комітету Верховної Ради України п’ятого скликання з питань транспорту та зв’язку Сергій Чукмасов не згоден з такою постановкою питання. Він нагадує про несприятливу демографічну ситуацію в Україні, коли число пенсіонерів постійно зростає. На думку Чукмасова, подібний удар по Пенсійному фонду може призвести до дуже поганих наслідків. «Навряд чи в найближчі роки в Україні вдасться повністю відмінити цей податок. Я думаю, що він все таки залишиться. Але в яких він буде рамках, про це, звичайно, треба говорити...», — розмірковує Чукмасов.
«Цей податок треба зменшити в декілька разів, а в ідеалі взагалі відмінити!» — наполягає Шевчук. Він запевняє, що в даному разі діє своєрідна змова проти операторів мобільного зв’язку. Україна, на відміну від інших держав, за словами Шевчука, створює невідповідні умови для ведення цього бізнесу, як і у випадку зі збором до Пенсійного фонду, так і у видачі ліцензій. «Міністерство оборони є «кісткою в горлі» для розвитку мобільного зв’язку, усіх тих нових сервісів, які б ми хотіли отримувати. Це послуги і третього, і четвертого покоління... І ті частоти, які необхідні для отримування всіх цих сервісів, вони зрештою вільні й могли б досить оперативно надаватися мобільним операторам для того, щоб вони будували свої мережі... Потрібно регулювати ринок...», — звинувачує він військових.
Таку позицію займає й член «БЮТ» Юрій Полунєєв. «Це дискримінація однієї галузі, яка, фактично, має стати «локомотивом» створення в Україні інформаційного суспільства, нової економіки, економіки знань», — зазначає він. За словами Полунєєва, Україна сьогодні по розвитку телекомунікацій катастрофічно відстає навіть від країн СНД. Причини такого відставання, за версією Полунєєва, — відсутність всеохоплючої стратегії пріорітетності розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій, недосконалість системи регулювання, що не забезпечує прозорої чесної конкурентності. «Та й інвестиційний клімат, який є сьогодні, не сприяє залученню дійсно серйозних інвестицій в розвиток приорітетних секторів», — підкреслює Полунєєв.
Що могли відповісти представники Національної комісії з питань регулювання зв’язку? Член комісії Сергій Апасов стерпів практично всю критику. І не зміг прояснити ситуацію з видачею ліцензій. «Ми створили спеціальну робочу групу з цього питання. Але, на жаль, вона жодного разу не збиралася, матеріалів з її роботи не було. Практично рік ми топчемося на місці...», — констатує Апасов. Незалежні експерти з питань мобільного зв’язку також висловлювалися на користь бізнесу. Так, Ерік Франке відверто дивувався з українців. «Кожний закон, який я тут бачив, не створює всіх умов для розвитку телекомунікацій. А кожний оператор, який хоче працювати, повинен мати ліцензію. ...А податок в Пенсійний фонд — це, звичайно ж, абсолютний нонсенс. Якщо ж держава все таки хоче брати цей податок, то, я думаю, краще брати його з фірми...», — не розуміє особливостей українського менталітету Франке.
Тим часом телекомунікаційні технології, якими в інших країнах вже давно користуються, Україну оминають. Абсолютно без користі камери для відеозв’язку на деяких наших мобілках, а швидкість передачі даних та якість послуг мобільного зв’язку взагалі «кульгають»... Підприємці застерігають владу, що так само можуть оминати Україну й інвестиції в телекомунікаційний ринок. Він наразі хоч і росте, але повільніше, аніж у сусідів. Ігор Литовченко обіцяє, що після ліквідації цього збору ціна послуг мобільного зв’язку також знизиться. Утім, з десяток років абоненти все ж платили цей податок, а оператори звернули увагу на цю проблему лише зараз.
