Металургія починає виходити з кризи. У липні обсяг її виробництва в порівнянні з червнем 2009 року збільшився на 15,3%. Зростання відбулося завдяки пожвавленню світового ринку та поступкам української влади, яка знизила тарифи на залізничні перевезення, коксівне вугілля та природний газ для металургів. Однак ефективність подальшої роботи вітчизняних металургів залежить не стільки від урядових поступок, скільки від вміння приватних власників модернізувати свої виробництва, аби в післякризовий період «взяти» експортний ринок не демпінгом, а чесною конкуренцією.
«День» побував на одному з вітчизняних металургійних заводів, який, незважаючи на кризу, продовжує реалізовувати модернізаційну програму виробництва.
Алчевський металургійний комбінат (АМК), що входить до корпорації «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД), виробляючи до 40% всієї її продукції, за перший рік економічної кризи відчув брак замовлень. Однак зараз, за словами генерального директора АМК Тараса Шевченка, завод вийшов на докризовий обсяг виробництва. «За оптимістичним сценарієм, до кінця року можемо вийти на нульову рентабельність», — повідомив Шевченко. І хоч ситуація на ринку продовжує залишатися невизначеною, але на підприємстві продовжує втілюватись у життя програма з оновлення основних виробничих фондів. У перспективі вона допоможе суттєво підвищити рівень конкуренції металургійної продукції заводу.
Оновлення розпочалося після старту в 2004 році комплексної програми з модернізації підприємств корпорації «ІСД». Сьогодні на заводі освоюється близько 500 мільйонів гривень інвестицій. З 2010 року Алчевський меткомбінат продовжить реконструкцію доменного виробництва. За словами Шевченка, наступного року з природного газу на пиловугільне паливо планується перевести доменні печі №3 і №4. «Усе обладнання вже придбане і знаходиться на складі», — розповів він. Зараз на пиловугільній технології працюють доменні печі №1 і №5. Це дозволило скоротити витрати природного газу з 60 тисяч до 45 тисяч кубічних метрів на годину. «В 2010 році буде споживання 15% від колишнього об’єму», — деталізував плани зі скорочення споживання газу завдяки модернізації Шевченко.
Максимально відмовитися від споживання дорогого блакитного палива — завдання максимум. «Тоді у заводу буде енергетична незалежність, і ціна на природний газ не матиме жодного значення», — говорить гендиректор АМК. Допомогти у забезпеченні енергетичної незалежність підприємству має спорудження гідроелектростанції. Її перший блок планують запустити у квітні 2010 року, а другий — через шість місяців. Пізніше створять і третій блок. За рахунок переробки коксового, доменного і конверторного газу (вторинне тепло) всі ці три блоки в комплексі вироблятимуть 450 мегават електроенергії в годину. Цього вистачить не тільки для задоволення потреб заводу, а й щоб продавати енергоресурс місту. Крім того, електростанція дозволить вдвічі скоротити шкідливі викиди в атмосферу.
У 2010 році в Алчевську планують взятися масштабніше й за екологічну проблему. За словами Шевченка, наступного року розпочне реалізовуватися програма з модернізації аглофабрики. Програма розрахована на 3—4 роки при загальній вартості 500—600 мільйонів дол. Після її закінчення з’явиться повністю нова аглофабрика, починаючи від приймання сировини, складського господарства, технології виробництва агломерату, його охолодження, подрібнення, розсіяння, подачі в доменну піч, газоочистку розповідає Шевченко. Допомагає зменшити шкідливі викиди і запуск киснево-конверторного цеху замість мартенівського виробництва металу. Завдяки цьому в 4 — 5 рази зменшаться викиди в атмосферу — до 23—25 мг на метр кубічний.
Програма модернізації заводу включає і роботу з вторинними ресурсами. Так, упровадження нових технологій дозволило скоротити кількість споживання води для охолодження металу: з 6—7 тисяч метрів кубічних води в годину вдалося скоротити до 1,6 тисячі метрів кубічних.
