Минулими вихідними в київському «Експоцентрі» відбувся Mini Maker Faire — захід, який об’єднав винахідників, стартаперів, юних розробників та навіть свідомих модників, які пропагують екотренди. Умовно ярмарок можна було б поділити на дві великі тематичні зони. Перша стосувалася IT-розробок, наукових і технологічних виробів. Друга — Sustainable Fashion pad, платформа, де обговорювалися актуальні питання про забруднення нашого середовища в розрізі моди.
Захід неформально розпочався з лекції від організації Rethink. Її співзасновниця Олена Колтик розповідала про шкоду від пластикового пакета і яким чином можна відмовитися від цього побутового атрибута. Насправді це зробити не так і складно. Для прикладу Олена навела торбинки власного виробництва Rebag, які були створені, щоб показати: альтернатива пластиковим пакетам існує. Потім були представлені інші бренди, які шиють водонепроникні, зручні сумки для походів по магазинах. Ці вироби є абсолютно екологічними.
В Італії та Франції вже існують одноразові пакети, які піддаються переробці. А поки в Україні немає відповідних фабрик виробництва і переробки, варто використовувати багаторазові торбинки, сумки й авоськи.
Коли ми чуємо про забруднення навколишнього середовища, на думку переважно спадають заводи, машини, вихлопні гази та хімічна промисловість. Але мало хто думає про моду. Індустрія моди посідає третє місце по забрудненню довкілля після видобутку нафти й сільського господарства. Тож світові тренди рухаються до свідомої моди. Нещодавно відбувся Ukrainian Fashion Week SS19, який також був присвячений сталому споживанню («День» писав про це в матеріалі «Мода... «уповільнюється» і «розумнішає» у № 160-161 від 7—8 вересня ц.р.). А Sustainable fashion pad у межах Kyiv Mini Maker Faire відбувся як продовження цього віяння.
Щонайменше кожного сезону ми поповнюємо свій гардероб непотрібними речами, які дуже швидко зношуються чи перестають нам подобатися. Таким чином, ми не лише заповнюємо свій гардероб, а й завдаємо шкоди довкіллю. Звичайно, в Києві є пункти прийому непотрібного одягу. Це районні організації Товариства Червоного Хреста, благодійний магазин «Ласка», «Банк одягу» та інші. «Щоправда, ніхто з нас не купує річ, щоб зберегти природу, ми придбаємо її, якщо вона нам сподобалася і ми маємо в ній гарний вигляд. Але щоб бути «sustainable» і робити цей «sustainable choice», потрібно, щоб виробники нам пропонували одяг, зроблений із природної сировини, — пояснює Олена КОЛТИК, співзасновниця громадської організації «Rethink». Тож українські дизайнери не відстають від світових трендів і пропонують речі з екологічно чистих матеріалів. Замість того, щоб кожного сезону витрачати кошти на оновлення гардероба, можна свідомо підійти до шопінгу й відмовитися від брендів, що пропагують «швидку моду». Таким чином, ми можемо самі створювати запит на екологічну продукцію. «Зараз бренди дуже чутливі до думки суспільства і будуть до неї дослуховуватися. Тож якщо ми будемо бойкотувати, писати листи чи відмовлятися носити одяг окремого бренду, це зможе вплинути на них робити свої речі більш якісними, — зауважує Анастасія СОБОВА, піар-директор проекту, і додає: — Варто розповідати й поширювати інформацію про те, як «швидка мода» забруднює навколишнє середовище. Мало хто знає, скільки води йде на те, щоб пошити одну футболку чи яка шкода від штучного хутра. В Україні вже є тенденція переходу на етичну моду. Дуже популярними стали авоськи. Люди перестають використовувати пластикові пакети, трубочки, сортують сміття. Тож якщо про це говорити, люди задумуватимуться і змінюватимуть свої звички».
ЗА ПРОГРАМОЮ ЦЬОГО СЕЗОНУ UKRAINIAN FASHION WEEK МАРИНА ЛОСЄВА ПРОЧИТАЛА ЛЕКЦІЮ «MODERN FASHION: ГОЛОВНІ ЗМІНИ НА ЗЛАМІ ДЕСЯТИЛІТЬ»
А поки на Sustainable fashion pad переконували стати більш свідомими, на інших частинах платформи проводилися цікаві інтерактиви. Зокрема, проект «Майбутнє на дотик», розроблений для інклюзії дітей з вадами зору. Організатори пропонували всім охочим пройти сліпий лабіринт, де різні речі можна було відчути на дотик. До речі, кожен міг прямо на місці за допомогою додатка «Приват24» через сайт «Громадський бюджет міста Києва» проголосувати за два проекти спортивних реабілітаційних майданчиків для дітей з порушенням зору. І цим самим зробити внесок у розвиток інклюзивності у школах.
Крім того, на заході представили розробку сучасної бібліотеки в Києві. За допомогою окулярів віртуальної реальності можна було побачити, як виглядатиме бібліотека майбутнього. Досить стильно і затишно. Вона публічна і розглядається як місце соціалізації, вільного доступу до роботи, самоосвіти й дозвілля.
Насамкінець, коли здавалося, що вже не було чому дивуватися, увагу привернув стартап Senstone (нагадаємо, «День» писав про нього в №62—63 від 8—9 квітня 2016 р.). Якщо ви креативна людина і любите робити нотатки на ходу, будьте певні, що ця річ вам знадобиться. Senstone — це кулон для переведення голосових нотаток у текст. Незамінна річ для журналістів під час інтерв’ю. Презентація приладу проходила у вигляді короткого проморолика. Така форма не випадкова, адже незабаром, у жовтні, вийде повний фільм про створення Senstone. Розробник стартапу — українець Назар Федорчук.
Дивлячись на такі унікальні вироби, захоплюєшся, наскільки наші люди талановиті і йдуть до своєї мети, незважаючи на труднощі. Адже стартап — це зовсім не те, що одразу «пройде кастинг» на сучасному ринку. Рік тому за проект проголосували на платформі Kickstarter, де він зібрав 300 тисяч доларів, тож уже зараз Senstone готується до масового виробництва.
Щоправда, коли проходиш цими рядами робототехніки, 3D-принтерів, конструкторів та новітніх технологічних розробок, мимоволі забуваєш про екотренд. І одне, і друге — це наше майбутнє. Але поєднати ці два напрямки в реальному житті набагато складніше, ніж на одному майданчику ВДНГ.
