Бензинова криза досі ніяк не закінчується. Новою серією з’ясування стосунків між владою та нафтовиками стало винесення рішень Антимонопольного комітету у справах трьох нафтопереробників: ТОВ «ЛиНОС», ЗАТ «Укртатнафта» і ТОВ «Торговий дім, «ТНК-Україна». Усіх їх звинуватили в монопольному становищі на ринку.
«ЛиНОС» та «Укртатнафта» були визнані колективними монополістами на загальнодержавному ринку моторних бензинів у 2004 році. Нагадаємо, що спершу в такій монополії звинувачували ще й ВАТ «НПК «Галичина». Однак після розслідування обвинувачення були зняті. Основним аргументом була інтервенція інших компаній на, і без того невеликий, ринок збуту нафтопродуктів «Галичини». Інші фігуранти були визнані винними. Як повідомив голова АМК Олексій Костусєв, який, схоже, відволікся від своєї бурхливої політико-рекламної діяльності, сукупна частка цих компаній на ринку становить близько 60%. Цю трійку обвинувачують у тому, що сукупні можливості з переробки нафти у їхніх НПЗ становлять понад половину від усієї переробки в країні. Нагадаємо, що, згідно із законодавством, монополістом вважається суб’єкт, частка якого на ринку товару перевищує 35%, і якщо він не доведе, що відчуває значну конкуренцію. Довести останнє компаніям не вдалося. Як зазначила доповідач у цій справі, заступник начальника першого управління досліджень і розслідувань АМК Тетяна Кулешова, надання інформації про модернізацію підприємств для підвищення якості бензину та зменшення витрат на виробництво не може слугувати для «ЛиНОС» причиною для заяв про конкуренцію, що не дає їм монополізувати ринок. Так само як і заяви про те, що з Лисичанського НПЗ невигідно возити нафтопродукти в інші регіони, не можуть бути індульгенцією. Тим паче, що це, за словами Кулешової, просто не відповідає дійсності, інакше не було б у компаній такої кількості заправок у, мовляв, невигідних для них регіонах.
Доводи «Укртатнафти» про те, що виробляли більше нафтопродуктів, аніж могли продати на внутрішньому ринку, тому й були вимушені працювати на експорт, також визнали непереконливими. Печатка «монополіст» у фінансову історію цих компаній поставлена. Аналогічну отримав й «ТД «ТНК-Україна», звинувачений в індивідуальному монополізмі на загальнодержавному ринку крупнооптової торгівлі моторними бензинами в 2004 році. За словами Костусєва, частка підприємства на цьому ринку минулого року становила понад 40,5%. Водночас голова АМК зазначив, що відповідно до конкурентного законодавства, монопольне становище як таке є не порушенням, а показником статусу конкретного суб’єкта на ринку в певний період часу. Треба розуміти, таким своєрідним методом АМК наголосив на ринковій успішності торгового дому, який минулого року продав понад 1,8 млн. тонн бензину.
Однак звинувачення в монополізмі зовсім не означають, що компаніям доведеться платити штрафи. За словами Костусєва, це сигнал компаніям більш зважено ухвалювати рішення про свою поведінку на ринку та не зловживати монопольним становищем. Варто нагадати, що за часів уряду Тимошенко АМК «не зміг» побачити монополію на цьому ринку.
«День» вирішив поцікавитися позицією «затаврованих» компаній і незалежного експерта:
Григорій БАШУК , заступник глави правління з комерційних питань ЗАТ «Укртатнафта»:
— Якщо держава не зацікавлена в тому, щоб наша компанія займала великий сегмент на ринку нафтопродуктів, ми повинні це прийняти. Це рішення ми не можемо оцінювати як позитивне або негативне. Ми доведемо його до акціонерів, які робитимуть відповідні висновки. Це буде прийняте як даність, як рішення держоргану. Можливо, не всі аргументи АМК були досить вагомими. Ми сподіваємося, що він надасть нам свої розрахунки. Тоді ми й вирішимо, що робити далі.
Анатолій ДЖОБОЛДА , юрист-консульт ТОВ «ТД «ТНК-Україна»:
— Наша компанія вже заявляла про те, що ми не є монополістами. Позиція компанії відтоді не змінилася. Коли ми отримаємо рішення Комітету, ми думатимемо, чи маємо підстави для звернення до суду. Але якщо АМК викладе свою позицію точно й аргументовано, можливо, компанія й погодиться.
Наталія НИКОЛАЙЧУК , начальник відділу юридичного департаменту ТОВ «ЛиНОС»:
— Наша компанія не згодна з рішенням Антимонопольного комітету. Мені здається, що вони не врахували всіх обставин роботи компанії. Я не говоритиму, що він їх проігнорував, але, як мені здається, просто недостатньо вивчив. Однак заперечувати їхню думку ми зможемо тільки тоді, коли вони нададуть нам своє аргументоване рішення.
Олег САЛМІН , народний депутат:
— Я не знаю, якими конкретними передумовами керувався АМК, обвинувачуючи ці компанії. Однак зовнішні передумови для цього є. Зараз практично весь ринок автозаправок поділений між цими операторами. Але Комітет повинен висунути вагомі аргументи для свого обвинувачення, причому зробити це треба публічно. Бо один раз кажуть, що монополії не було, потім, що вона вже з’явилася. Щоб знову не переводити все в політичну площину, Комітет повинен пояснити людям, чому він ухвалив таке рішення.
