Сьогодні в Києві проходить перший установчий з’їзд Селянської фермерської партії України, що збігся в часі з п’ятнадцятим з’їздом фермерів України. Двома тижнями раніше фермери створили комітет із контролю за кадровими призначеннями в аграрному секторі економіки країни. Щоправда, його робота ефекту не принесла: про фермерів просто забули та не надали їм жодної значної посади в структурах влади. Тож скривджений фермерський рух, можливо, почне «підрулювати» ближче до опозиції. Утім, його опозиційність, швидше за все, буде спрямована не на Президента й уряд Юлії Тимошенко, а на партію, очолювану спікером парламенту Володимиром Литвиним — Народну аграрну (НАПУ), перейменовану днями на Народну.
Незадоволені тим, як НАПУ тринадцять років проводила свою політику на селі, фермери вирішили будь-якою ціною не пускати її більше ні до уряду, ні на місцях. Як кажуть, не склалося. Хоча критика на адресу НАПУ звучала безкомпромісна. Зі слів заступника президента АФЗУ Леоніда Кириченка, саме система, що існувала до оранжевої революції, та партія, покликана «відстоювати» інтереси селян, цілком зруйнували українське село. «Фермери України проти збереження статус-кво, бо НАПУ — це саме та партія, яка в 2002 році була в блоці «За єдину Україну!», а зовсім нещодавно входила до парламентсько- урядової коаліції. І тепер вони збираються продовжувати свою політику», — заявив Кириченко. Він упевнений, що багато посад і в міністерстві, і на місцях цілком могли б зайняти вихідці з середовища фермерів.
Звісно, немає жодного сенсу оспорювати професіоналізм фермерів, які вже понад 15 років, попри величезні труднощі та навантаження, нарощують свій внесок в агропромисловий потенціал нашої країни. Але хто ж сіятиме та збиратиме врожай, якщо кращі з них захопляться політикою, займуться створенням нової могутньої партії, здатної конкурувати з партією Литвина?
До речі, створення партії буде не єдиною окрасою сьогоднішнього з’їзду фермерів. На суворий суд аграріїв буде представлена концепція програми розвитку фермерства в Україні на 2005 — 2015 роки. Вона, зі слів першого заступника глави АФЗУ Валерія Петрова, є таким собі вдосконаленим варіантом Столипінської реформи, спрямованої на зміцнення приватної власності на землю в Україні. До 2015 року фермери планують створити в країні близько 200 тисяч фермерських господарств, яким би належали 50—60% землі. Передбачається, що програма допоможе вийти на європейський рівень українському селу. При цьому Леонід Кириченко запевнив, що в цій програмі розвитку аграрного сектора насамперед акцентується на створенні півтора мільйона додаткових робочих місць у сільській місцевості. Будуть робочі місця — збільшаться відрахування до бюджету, відродиться соціальна сфера. Поновиться будівництво газо- та водопроводів, доріг.
«Ідилію» не зможуть порушити навіть посередники, які забирають сьогодні більшу велику частку прибутку, і переробники, за рахунок яких вартість вирощеної продукції збільшується в 2-3 рази. Тому що фермери стають на шлях кооперації та збираються наблизити переробку і посередництво до виробника. Програма також передбачає дати селянам можливість самостійно обробляти землю, забезпечивши їм доступ до інвестицій, кредитів та інших фінансових надходжень. І зокрема, як відзначив Кириченко, через Фонд підтримки фермерства. «Ми хочемо, щоб цей фонд виступав гарантом перед землевласниками, які захочуть взяти техніку в кредит й обробляти землю». До речі, зі слів голови Івано-Франківської обласної АФЗУ Миколи Міркевича, на цьому тлі вельми раціонально було б ініціювати в державі скасування дотації мінеральних добрив, палива, і взагалі всіх тих дотацій, які ніколи не доходять до селянина. А ввести дотацію на кожен гектар землі, на кожен проданий державі кілограм продукції. Тоді можна буде говорити про прозорість і результативність.
Як вважають фермери, такі заходи уряду могли б не лише матеріально зацікавити селян, а й докорінно змінити ставлення до землі, підняти її цінність. А сьогодні, на думку Валерія Петрова, українські селяни настільки бідні, що готові продавати землю за копійки.
