У Міністерстві аграрної політики і продовольства нещодавно створили раду аграріїв, яка шукатиме шляхів вирішення накопичених у галузі проблем. Поки що порядку денного цього органу немає. Тим часом експерти пропонують свій вибір — невідкладно взятися за тваринництво.
Формально, розповідає «Дню» генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Володимир Лапа, тваринництво сьогодні демонструє обнадійливі показники. За результатами січня 2014 року, реалізація худоби та птиці в живій вазі зросла на 8,6%, виробництво молока — на 2,3%, яєць — на 5,2%. Збільшується й кількість надоїв молока. Але... Ризик стагнації галузі лишається і він серйозний, констатує Лапа. Для цього є кілька причин. Найперша — дорогі кредити. Є й інші стримуючі фактори, як то обмежена платоспроможність внутрішнього ринку, яка гальмує внутрішній попит. Крім того, головний експортний фокус тваринництва і досі орієнтований на ринок країн Митного союзу (МС). І остання блокада Росією українських сирів показала всю вразливість такої позиції. Тому треба диверсифікувати поставки за рахунок виходу на ринки ЄС, додає він. Загалом же, на думку експерта, якщо країна вирішить ці внутрішні проблеми, то тваринництво має шанс на успіх і доволі хороший.
Зараз держава практично жодних дотацій не дає тваринникам, якщо не рахувати єдиний сільськогосподарський податок та спецрежим з оподаткування ПДВ. Діє і програма компенсації відсоткових ставок за банківськими кредитами. Але її фінансування обмежене. Однак підставити фінансове плече аграріям готова міжнародна бізнес-спільнота. Так, під час VІ Міжнародного форуму «Агробізнес України 2014» директор по Україні ЄБРР Шевкі Аджунер розповів, що 2014 року банк має намір виділити 200—250 мільйонів євро на фінансування агросектору. «Наш обов’язок — підтримати його, бо це рушійна сила української економіки. Він буде виводити Україну з нинішніх економічних складнощів», — підсумував він.
Це добре, що такі міжнародні інвестори готової вкладати кошти. Але цього обсягу для повноцінного перезапуску тваринництва не достатньо, кажуть опитані «Днем» експерти. Адже сума потреб значно більша і їх можна залучити тільки в ході спрощення умов для ведення бізнесу.
За оцінками заступника генерального директора UkrLandFarming Ігоря Петрашко, в галузь тваринництва може надійти 50—70 мільярдів доларів, адже для цього потрібно сприяння та підтримка держави.
Згодний з ним і перший заступник парламентського комітету з аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий, який у розмові з «Днем» пропонує своє бачення вирішення проблеми: «Всі компанії платять податки. Можна певну частину з цих податків повертати, якщо ці кошти реінвестовані в переробку та розвиток тваринництва. Крім того, на рівні зерновиробництва можна стимулювати переробку зерна. Без цього поштовху розвитку тваринництва не буде». А що комітет робить для полегшення стану справ у галузі? Кутовий відповів, мовляв, у Раду переданий законопроект № 3316, який збільшує довгострокову оренду до 12 років.
Опитані виданням експерти прогнозують, що особливу цікавість в найближчі роки інвестори проявлятимуть до двох напрямів тваринництва — свинарства і скотарства.
Інтерес до вирощування великої рогатої худоби підтверджують у найбільшому холдингу країні — UkrLandFarming. Заступник генерального директора Ігор Петрашко розповів «Дню», що агрохолдинг вважає перспективним саме тваринництво. Адже це диверсифікація експортних ринків та довгостроковий прибутковий вид бізнесу. «Нам цікавіше м’ясне тваринництво. У нас найбільше поголів’я худоби в Україні. Ми — номер один виробник молока...» — розповідає він. За його словами, компанія розглядає розвиток тваринництва, як одну з основних експортних складових.
А от свинарство вабить інвесторів, розповідає «Дню» президент асоціації свинарів України Артур Лоза, швидшою окупністю та середньою рентабельністю в 30%. За його словами, сьогодні в Україні виробляють три чверті всього обсягу свинини, яка споживається в країні. Однак ті темпи, які галузь набрала раніше, поки що стримуються через політичну ситуацію. За його підрахунками, аби завершити будівництво розпочатих об’єктів у свинарстві, необхідно вкласти в галузь 1,2—1,5 мільярда євро до 2020 року. Грошей чекають з Європи, Китаю, США, Канади. Це — прямі інвестиції, участь інвестиційних фондів, власні кошти українських інвесторів та банківські кредити.
Експерти прогнозують: оскільки споживання свинини, найвірогідніше, лишиться на рівні 2013 року (976 тисяч тонн свинини), то тиску попиту на внутрішньому ринку не буде. «Це фактор, який впливатиме на зниження ціни», — пояснює Лоза. Але, пояснює він, в Україну імпортується 25% усього споживання свинини. Тому з урахуванням девальвації гривні ціна 1 кг живої ваги напередодні Пасхи зросла до 28 гривень. «Зараз ціна падає. І в травні-червні вона досить суттєво знизиться — до 20 гривень. Як відреагує роздріб на цю тенденцію — важко сказати. Головним фактором подальшого зростання вартості м’яса буде курс гривні», — підсумовує він.
Натомість Лапа переконаний, що цінових «віражів» м’ясо демонструвати не буде. Свинина, за його підрахунками, вже й так подорожчала на 20%, а м’ясо птиці — 10%. «Ціну догори штовхало подорожчання зерна та девальвація. Зараз бачимо стабілізацію на валютному ринку і за нею відбудеться стабілізація ціни на м’ясо. Думаю, що основний потенціал підвищення цін на м’ясо вичерпаний», — каже він. А от молокопродукти коливатися в ціні не будуть. Адже зараз на молочну сировину зрівноважилися.
