Уряд планує подати до парламенту проект бюджету на 2011 рік відразу після того, як глава держави підпише Податковий кодекс. Про це в п’ятницю заявив міністр фінансів України Федір Ярошенко, звітуючи перед парламентарями в годину уряду. Зростання ВВП в 4,5%, інфляція — 8,9%, скорочення дефіциту держбюджету на 37% у порівнянні з 2010 роком — до 34 мільярдів гривень — це основні показники бюджету на наступний рік, заявив міністр фінансів. Загалом же, за словами чиновника, проект бюджету готуватиметься на оновленій податковій філософії і він стане перехідною ланкою «від економіки терпіння до стійкого економічного розвитку».
Натомість голова парламентського комітету з питань промислової та регуляторної політики й підприємництва Наталія Королевська вважає, що протягом 2011 року бюджет може неодноразово переглядатися через прийнятий парламентарями Податковий кодекс. «Неможливо спрогнозувати, якою буде дохідна частина бюджету в результаті репресивних заходів, закладених в Податковому кодексі. Це призведе до того, що бюджет протягом 2011 року буде кілька разів переглядатися. І скорочувати будуть соціальні статті, що призведе до зниження життєвого рівня людей», — заявила Королевська.
Крім того, на думку голови парламентського комітету, під час прийняття кодексу депутати не врахували поправки, які мали б врятувати від знищення малий і середній бізнес. А частка таких підприємців у формуванні ВВП, нагадує Королевська, становить близько 8%. Тільки за 2009 рік підприємства цього сектору перерахували до держбюджету понад 5 мільярдів гривень податків і зборів. Тому після введення в дію норм нового Податкового кодексу сотні тисяч підприємців, на її думку, будуть змушені згорнути свою діяльність, і бюджет недорахується мільярдів гривень. Згортання навіть невеликої частини підприємництва призведе до різкого збільшення безробіття та загострення соціально-економічної ситуації, вважає Наталія Королевська.
У тому, що Бюджет-2011 навряд чи буде зі стійким розвитком, можна пересвідчитися вже зараз. Одними з перших брак коштів наступного року можуть відчути військові. Як повідомляє УНІАН з посиланням на директора Департаменту фінансів Міністерства оборони Івана Марка, уряд припиняє фінансування державних програм зі створення корабля класу «Корвет», літака Ан-70 та модернізації вертольотів.
Ризикованими в даній ситуації видаються й можливі запозичення. Адже йдеться в обнародуваних в понеділок на сайті Рахункової палати Результатах аудиту стану державного і гарантованого державою боргу за 2009 рік і аналізі тенденцій в 2010 році, високі темпи зростання державного боргу створюють неабияку загрозу. «Темпи нарощування боргових зобов’язань у кілька разів перевищують темпи зростання економіки держави і, відповідно, створюють загрозу національній економічній безпеці», — зазначається в документі.
За даними Рахункової палати, за 9 місяців цього року борг зріс на 86,4 мільярда гривень, або 27%, і досяг 404,3 мільярда гривень. При цьому, прямий держборг за 9 місяців цього року досяг 307 мільярдів гривень, або 97% від передбаченого на кінець року.
Таким чином, у вересні 2010 року на кожного громадянина України, за підрахунками відомства, припадало вже понад 1 тисячу доларів (майже 8,5 тисячі гривень) боргових зобов’язань. Накопичений держборг вперше перевищив позначку в 50 мільярдів доларів, що майже в 1,5 раза перевищує золотовалютні резерви держави, сформовані Нацбанком...
Хто ж матиме найбільше шансів на розвиток у Бюджеті-2011 в разі його ухвалення на основі оновлених податкових норм, а кому доведеться й далі задовольнятися «економікою терпіння»? Скільки плюсів і мінусів отримає державна казна від нової «філософії стійкого економічного розвитку» і чи враховуватиме вона кращий світовий реформаторський досвід? Про це «День» запитував експертів.
КОМЕНТАРI
Сергій ТІГІПКО, віце-прем’єр-міністр України:
— За декілька останніх років грузинській владі вдалося побудувати сучасну державу й вивести свою країну на 11 місце в світі за умовами ведення бізнесу (для порівняння — Україна перебуває на 145-му), забезпечити приплив інвестицій. Для цього країні довелося пройти через дуже жорсткі реформи, успішність яких забезпечила тверда політична воля. Вони почали з боротьби з корупцією й дерегуляції. Для України дуже важливий досвід грузинських перетворень, оскільки наша країна потребує масштабних і рішучих реформ. Зокрема, ми вивчили грузинське законодавство в сфері будівництва й зараз закінчуємо роботу над поліпшенням вітчизняного законодавства в цій галузі. Ми плануємо скоротити терміни отримання землі під забудову з 415 до 60 днів і зменшити кількість дозвільних процедур із 93 до 23.
Олександр ПАСХАВЕР, президент Центру економічного розвитку:
— Україна, можливо, і ввійде в новий рік із бюджетом. Але, навряд чи він ѓрунтуватиметься на положеннях прийнятого депутатами Податкового кодексу, хоча влада й обіцяла це МВФ. Події довкола кодексу продовжують активно розвиватися. І чим завершаться переговори з підприємцями на Майдані, ще невідомо. Але, напевно, якісь зміни таки будуть. Недаремно ж у кодексі відкладено до 1 квітня введення в дію цілого ряду статей. Представники нинішньої влади звикли реалізовувати великі господарські об’єкти, але управління державою — це, в першу чергу, соціальний проект. При утвердженні Податкового кодексу влада наштовхнулася на соціальні проблеми. Думаю, що ніхто не очікував такого сплеску протестів.
Валерій НОВИЦЬКИЙ, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України:
— Вже традиційно при складанні бюджету чільне місце відводять соціальним витратам та підтримці неефективних підприємств. А профінансувати галузі, які реально могли б стати «локомотивом» нашої економіки, традиційно забудуть. Хоча в Податковому кодексі передбачено пільги для авіаційної, суднобудівної та легкої промисловості. Тобто ці галузі отримають плюс за рахунок бюджету в разі підписання главою держави кодексу. Однак загалом чіткі пріоритети державної підтримки на 2011 рік ще не визначені. І це мене хвилює, бо без них не можна провести нормальне бюджетне планування. Тобто не можна скласти повну бюджетну картину на наступний рік. Стосовно програшних позицій в бюджеті, то, на мій погляд, їх чітко окреслює оновлений податковий закон. Він подає достатньо жорстку позицію стосовно малого та середнього бізнесу, частка якого в формуванні українського ВВП сьогодні незначна. Але закриття навіть невеликої частини цього бізнесового «дріб’язку» неодмінно приведе до зменшення доходів бюджету.
Валентин БАДРАК, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння:
— Призупинення фінансування державних програм зі створення корабля класу «Корвет», літака Ан-70 та модернізації вертольотів — дуже проблематичні речі для армії. Хоча безпосередньо ці проекти й не пов’язані з питаннями обороноздатності країни, але вони дозволяли розвивати Україні військово-технічне співробітництво. Зокрема, на прикладі «Корвету», із західним світом, що дозволяло залучати тамтешні технології. Бюджет на наступний рік не буде здатний зупинити стагнацію української армії... У самих збройних силах довіра до влади, до заяв про покращення їхнього стану справ дуже низька. І якщо така ситуація буде продовжуватися, то, на жаль, протягом двох-трьох років стан української армії буде катастрофічним. За нашими розрахунками, які ми презентували на початку цього року, для зупинення деградації українських збройних сил потрібен був бюджет в щонайменше 17,5 млрд. гривень. При цьому 500—700 мільйонів доларів щорічно треба було виділяти на закупівлю нових озброєнь і модернізацію старих. У 2011 році ці суми будуть ще вищими... Ті ж кошти, які виділяють сьогодні, дозволяють лише здійснювати невеличкі операції з ремонту, підтримки існуючих озброєнь. Армія — це інститут стримування потенційної агресії. Але сьогодні цей інститут у нас не працює. Озброєння української армії вже на покоління відстає від озброєнь армій провідних країн світу, що не дозволяє їй адекватно реагувати на потенційну агресію.
Володимир ДУБРОВСЬКИЙ, старший економіст, член наглядової ради Центру соціально-економічних досліджень Case Україна:
— Зараз бюджет на наступний рік готується владою поспіхом. Тому, скоріше за все, «творіння» вийде недолугим. Скорочення видів підприємницької діяльності, які можуть працювати за спрощеною системою оподаткування, означає, що скоротиться і надходження податків та платежів до бюджету. Нагадаю, що після запровадження «спрощенки» бюджет отримав майже 6 мільярдів гривень. Крім цього існує ризик, що люди, які втратять через це роботу, почнуть претендувати на державну соціальну допомогу. А це додаткові витрати з бюджету. В цілому всі ці фактори можуть спричинити дестабілізуючий вплив на бюджетний процес — збільшиться дефіцит бюджету. На мій погляд, дефіцит за рахунок цього зросте на декілька мільярдів гривень. Однак головний ризик для бюджету та економіки в цілому криється в іншому — завдяки прийнятому кодексу в суспільстві продовжує зростати напруга. Зрештою, це може призвести до соціальних заворушень. А якщо люди починають бунтувати, то вони не платять податків.
Ярослав ЖАЛІЛО, президент Центру антикризових досліджень:
— На мій погляд, при підготовці Податкового кодексу використовувався досвід розвинутих країн, що певним чином знайшло вираження в бюджеті. Зокрема, важелі податкової звітності замінюються непрямими методами контролю за доходами громадян, які використовують у Німеччині, Франції та інших розвинутих країнах. Наскільки чітко відтворюються ці механізми — це інше питання. Водночас потрібно обережно запозичувати та приживляти закордонний досвід на українському грунті, адже він може не спрацювати через особливості економічного та організаційного розвитку держави. Зокрема, Україна не може так успішно наслідувати досвід Грузії, яка пішла шляхом агресивної лібералізації економіки. Грузія вдалася до різкого зменшення бюджетних видатків і за рахунок цього суттєво зменшила рівень податкового навантаження на бізнес та громадян. В Україні така практика не спрацює, адже спробуйте заявити про скорочення видатків із бюджету на освіту, медицину чи замороження пенсій, чого не уникнути в такому разі. Навряд чи уряд готовий піти на суттєве стиснення бюджетних видатків.
