Російська Федерація планує запровадити утилізаційний збір на сільгосптехніку, яка імпортується до країни. Президент Росії Володимир Путін заявив, що вже найближчим часом чекає від Мінекономрозвитку та Мінпромисловості відповідних пропозицій. Раніше запровадити такий збір уже запропонували депутати Держдуми. Голова парламентського комітету промисловості Володимир Гутенєєв заявив, що це відведе від російських виробників сільгосптехніки загрозу банкрутства через появу після вступу до Світової організації торгівлі іноземних конкурентів. Нагадаємо, що мито на імпорт сільгосптехніки до Росії знизилося з 15% до 5%.
Насамперед російські виробники сільгосптехніки бояться конкуренції з уживаною технікою іноземного виробництва. Таких, як американські John Deere чи німецькі CLAAS. На початку 2012 року імпортована сільгосптехніка становила половину російського ринку, але навіть за перше півріччя цього року її ввезли до країни на 30% більше. За інформацією Російської асоціації виробників сільгосптехніки, якщо раніше в загальному обсязі імпорту сільгосптехніки уживаних машин було не більше 10%, то з відміною мит протягом року їх частка може зрости до 50%. Інтерес іноземних виробників зрозумілий: наприклад, ринок зернозбиральної техніки в Росії вважають одним із найперспективніших у світі, потенціал зростання попиту на комбайни дуже високий.
Проте страх російських виробників втратити значну частину ринку вдарить по українських виробниках, які постачають на нього чимало сільгосптехніки, та й взагалі більшою мірою експортноорієнтовані. Скажімо, Харківський тракторний завод випускає близько 2000 машин на рік, і 75% замовлень — експорт, у тому числі до Росії. І якщо Росія таки впровадить утилізаційний збір ще й на сільгосптехніку, то це напевно зумовить так звані дзеркальні міри.
Між тим, українські виробники сільгосптехніки так само відчувають жорстку конкуренцію з відомими світовими гігантами. Імпортні трактори та комбайни якісні, надійні, довговічні, універсальні, мають високу продуктивність. Разом із тим, як, скажімо, нещодавно зазначив для журналу Forbes заступник директора департаменту інженерно-технічного забезпечення МінАПК Павло Гринько, якщо іноземні комбайни на кожну тонну зерна витрачають 1 літр пального, то вітчизняні — від 3,5 до 4,5 літрів. А через поломки техніки під час зернозбиральної кампанії щорічні втрати урожаю становлять десь шість мільйонів тонн.
Схоже, власник єдиного в Україні заводу з виробництва комбайнів, Херсонського машинобудівного заводу, Олександр Олійник вбачає причину таких втрат дещо в іншому. Так, в одному з інтерв’ю він, зокрема, сказав: «Щороку Україна втрачає до семи мільйонів тонн зерна через невчасне прибирання. За нашими підрахунками, втрати значно вищі. У середньому ресурс комбайна складає 20 років. Так-от, в Україні близько 70% комбайнового парку України вже давно перевищили цей термін».
«На ринку ми зі своїм «Скіфом» — як лакмусовий папірець, адже сьогодні його ціна нижча від російських аналогів та перебуває на рівні білоруських», — запевняє Олійник. За його словами, пропонуючи аграріям Херсонської області комбайни зі знижкою в 15%, завод фактично працює у збиток. «Але ми розуміємо, що за нинішніх умов украй необхідно підтримати аграріїв, адже завдяки їхнім зауваженням і побажанням щодо роботи нашої техніки ми продовжуємо розвиватися й удосконалитися», — додає він.
І це, до речі, теж є причиною успіху іноземних конкурентів: на наукові та конструкторські цілі вони можуть собі дозволити витрачати кошти, які значно перевищують ті, які витрачають українські чи ті ж російські виробники. Акумулювати для цього кошти їм дає змогу серйозна державна підтримка. Наприклад, можливість використовувати механізми державного субсидування: банки надають їм кредити на декілька років, як правило, під два-три відсотки річних.
Саме на посилення державної підтримки уже не перший рік розраховують і українські машиновиробники. Утім, Микола Присяжнюк, будучи тоді не міністром аграрної політики та продовольства, а головою аграрного комітету Верховної Ради, ще 2008 року казав: «Були заходи уряду з компенсації вартості складної сільгосптехніки вітчизняного виробництва, фінансовий лізинг і зменшення відсотків за кредитом на неї. Передбачалося, що це стимулюватиме вітчизняного виробника сільгосптехніки, який дасть достойну техніку, а іноземні виробники будуватимуть у нас заводи з виробництва сільгосптехніки. У підсумку — ані першого, ані другого не сталося. Тож і кошти, передбачені бюджетом, не дали можливості виконати ті завдання, які ставилися перед АПК: і на компенсацію 30%, і на фінансовий лізинг, і на погашення відсотків за довгостроковими кредитам», — стверджував він. І вже тоді говорив про те, що треба створити сприятливі умови для іноземних компаній, аби ті будували техніку на українських потужностях.
Зараз деякі іноземні компанії уже присутні в Україні. Голова Держагентства з управління державними корпоративними правами і майном Дмитро Колєсніков заявляв, що над питанням створення спільних підприємств із провідними виробниками західних держав працює і Агентство, і самі заводи. «П’ять років тому створено спільне виробництво компанії Lemken та «Червона Зірка». Вони випускають продукцію для зернозбирання. Створено спільне виробництво з охолодження групою «Брацлав» та французькою компанією», — наводив він приклади.
Державна продовольчо-зернова корпорація України вирішила домовлятися із зарубіжними виробниками сільськогосптехніки про реалізацію програм спільної збірки комбайнів у нашій країні. Йдеться про організацію складального виробництва. Самі ж вітчизняні виробники підозрюють, що подібне призведе до збірки з імпортних комплектуючих, можливо, навіть крупновузлової, коли до готового виробу, завезеного в Україну, на місці прикручується та чи інша деталь. А це, мовляв, лише призведе до їхнього знищення.
Та й уживана іноземна техніка на українському ринку викликає в них занепокоєння. Так, під час візиту на ХТЗ Миколи Азарова прем’єр-міністрові запропонували змінити правила ввезення сільгосптехніки в Україну. «Величезна кількість уживаної техніки завозиться до України. І жодних бар’єрів немає. Ми не хотіли б, щоб нашу країну перетворювали на місце складування техніки, відпрацьованої в інших країнах», — сказав генеральний директор підприємства Сергій Серебряков. Міністр обіцяв посприяти.
У Держагентстві з управління державними корпоративними правами та майном, до речі, ще минулого року пропонували взагалі обмежити імпорт сільгосптехніки з-за кордону. Зокрема, якщо вона старша від трьох років, мито на неї становитиме не менше 35% від її митної вартості.
Наразі ж Президент України доручив профільним міністерствам розробити механізми держпідтримки вітчизняного сільгоспмашинобудування для створення нових, конкурентоспроможних зразків техніки. Механізми мають бути зафіксовані в програмі розвитку державної промислової політики до 2017 року, сформувати яку Віктор Янукович доручив урядові. Міністр АПК Микола Присяжнюк уже запевнив, що держава відновлює роботу аграрного лізингу. Питання в тому, наскільки вони будуть вигідні аграріям — донині це відчутного результату не дало.
