Розмови про потребу у реформуванні податкової системи ведуться досить давно, але останнім часом вони викликають справжні дискусії, особливо питання відшкодування податку на додану вартість. Не так давно Державна податкова адміністрація провела у парламентському комітеті з питань фінансів і банківської діяльності презентацію проекту, що має на меті впровадження у життя електронної податкової звітності. Причиною для перенесення звітів із площини реальної у площину віртуальну послужило і несвоєчасне повернення заявлених сум, і безпідставно заявлені суми до відшкодування з бюджету, і мінімізація податкових зобов’язань. Крім того, існує ще така проблема, як недосконалість положень Закону України «Про податок на додану вартість», через що виникають певні суперечності між контролюючими органами та платниками податку на додану вартість в частині застосування податкового законодавства. Водночас необхідно здійснити кроки для поступового переходу до загального режиму оподаткування, вважає Міністерство фінансів України. Саме з метою вирішення цих питань, воно розробило проект закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про податок на додану вартість».
Днями Міністерство фінансів оприлюднило проект закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про податок на додану вартість», а також аналіз впливу регуляторного акта до проекту закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про податок на додану вартість», розмістивши обидва документи на своєму офіційному веб-сайті. Ці зміни, на думку представників Мінфіну, а саме авторів аналізу впливу цього регулятивного акту, «дозволять уникнути неоднозначного трактування норм Закону України «Про податок на додану вартість», і таким чином підвищити рівень адміністрування цього податку, вдосконалити цей процес. Крім того, це сприятиме зведенню на «ні» ряду непорозумінь між контролюючими органами та платниками податку. Міністерство підтримує ініціативу введення електронної звітності стосовно ПДВ, проте відстоює принципову позицію: без певних змін в законодавстві цього робити не варто. Його політика така — провести певне реформування податкової системи шляхом внесення змін до діючого закону про ПДВ. А зміни необхідні. Як вказано в аналізі, зміни в Закон «Про податок на додану вартість» вносяться для того, щоб законодавчо врегулювати питання стосовно дати виникнення податкових зобов’язань при імпорті товарів на митну територію України, а також коли послуги на внутрішньому ринку поставляє нерезидент. Крім того, це дасть змогу удосконалити визначення місця поставки послуг, порядок вексельної форми розрахунків, порядок оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки легкового автомобіля. Водночас, цим законопроектом запропоновано внести зміни до статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині встановлення ставки оподаткування на рівні 12% для сільського господарства та супутніх послуг.
Не пройшла повз увагу Міністерства фінансів і проблема безпідставно заявлених сум до відшкодування з бюджету, а також мінімізація податкових зобов’язань. На існування такої проблеми не раз звертав увагу голова Державної податкової адміністрації Анатолій Брезвін, використовуючи її як аргумент на користь введення електронної податкової звітності. Як він заявив у парламентському комітеті з питань фінансів і банківської діяльності під час проведення презентації проекту введення електронної податкової звітності, з початку року ДПАУ призупинило заявки на відшкодування не однієї сотні мільйонів гривень. Міністерство фінансів вважає, що прийняття цього законопроекту значно зменшить можливі витрати бюджету. Відомо, що ПДВ формує чи не третину держбюджету і за умови правильного і ефективного адміністрування є чи не найоптимальнішим непрямим податком. Саме з метою покращення процесу адміністрування і був розроблений даний законопроект. Введення електронної податкової звітності призведе до зменшення документообігу, прозорості і спрощенню цього процесу, а також зменшить терміни і кількість перевірок.
Законопроект пропонує одночасно з поданням платниками податку декларації за звітний податковий період подавати ще й «розшифровки податкового кредиту та податкових зобов’язань в розрізі конртагентів за відповідний податковий період в електронному вигляді». Проте суб’єкти підприємницва, у яких річний обсяг оподаткованих операцій складає не більше 2,1 мільйона гривень, звітність можуть подавати як у паперовому, так і в електронному варіанті — за власним вибором. Так сказано у законопроекті. Ця сума трохи різниться від запропанованої ДПА у своєму проекті електронної звітності, де вона становила не більше одного мільйона гривень. Слідом за ДПА Мінфін у законопроекті наголошує, що розшифровка не вимагає данних щодо опису товарів, робіт чи послуг, ії кількості, обсягу чи об’єму, а також ціни поставки.
Податкова система крок за кроком наближається до реформи. Державна податкова адміністрація має великі надії щодо введення електронної податкової звітності. Є аргументи «за» і «проти», є прогнози оптимістичні і не дуже, але як це завжди і буває, усе по своїх місцях розставить життя, воно ж і покаже, чи справді електронна звітність спростить життя платникам податків і зекономить гроші держбюджету.
