Птахівництво за всіма параметрами висунулося до найуспішніших галузей в аграрному секторі економіки. Динаміка його розвитку стала особливо інтенсивною протягом останніх років. Так, за даними Мінагрополітики України, якщо в 2000 році птахівницькі господарства країни виробили 262 тис. тонн м’яса птиці, то в 2003 році було вироблено 432 тис. тонн. А в 2004 році очікується отримати вже 515 тис. тонн. При цьому у виробництві м’яса бройлерів спостерігалося десятиразове зростання — із 27 тис. тонн до 270 тис. тонн. Аналогічна ситуація й із виробництвом яєць: у 2000 році їх було 8,8 млрд. штук, у 2003-му — 11,5 млрд. штук, а цього року кількість яєць зросте до 12 млрд. штук.
Серед основних чинників, що сприяють розвитку українського птахівництва, заступник міністра аграрної політики Юрій Мельник називає те, що галузь розвивається виключно на приватній ініціативі, для якої створено сприятливу законодавчу базу. Зі слів Мельника, інтереси бізнесу тут отримали істотну державну підтримку. Вперше держава здешевила довгострокові кредити на закупівлю сучасного технологічного обладнання, і це дозволило підприємствам на 72% оновити виробництво із вирощування бройлерів. «Сьогодні на українському ринку м’яса птиці домінує вітчизняна продукція», — із задоволенням відзначає заступник міністра. Українські виробники не побоюються конкурувати із зарубіжними, оскільки довели, що ні в чому не поступаються їм за якістю продукції. І все-таки цього року привід для неспокою міністерство має: дуже багато імпортного м’яса птиці (точну цифру Мельник не назвав) надходить до України через ВЕЗ.
На думку Мельника, настав час виводити птахівницьку галузь на промисловий рівень розведення гусей, качок та індиків: попит на це м’ясо в Україні існує. Тут також знадобиться державна підтримка, оскільки таке виробництво витратніше порівняно з м’ясом курки.
Потенціал зростання ринку птахівницької продукції, як вважає голова наглядової ради ЗАТ «Малинове» Віталій Вересенко, великий, проте ці можливості суперечать розмірам споживчого кошика населення. «Якби ми втричі збільшили виробництво м’яса птиці, то через невисоку купівельну спроможність громадян третя частина продукції залишилася б незапитаною», — підтримує цю тезу голова ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко. Причому, слід зауважити, середньостатистичний українець споживає курячого м’яса втричі менше, ніж його побратим у Росії. Недотягаємо ми й за споживанням на душу населення: м’яса птиці споживають 6,5 кілограма за фізіологічної норми 15 кілограмів, а яєць — 230 штук за фізіологічної норми — 240.
Птахівники вважають, що попри всі перипетії з цінами на електрику, бензин, кормове зерно, в галузі зберігається стабільність цін. Зі слів Вересенка, якщо робити порівняння з рівнем 2001 року, то яйця подорожчали лише на 7%, а м’ясо птиці — на 10—11%. «Сьогодні білок курячого яйця найдешевший і найдоступніший для населення продукт. Два десятки яєць дають кілограм білка», — відзначив Бакуменко. Птахівники не обіцяють помітного зниження цін на свою продукцію в майбутньому, але переконані, що висока конкуренція на внутрішньому ринку не дозволить цінам на м’ясо птиці та яйця помітно «підрости». Нинi вони складають плани виходу на європейський ринок: для українських яєць така перспектива цілком реальна вже в 2005 році.
