Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

На своєму полі, але чужий хліб

Диспаритет цін і послуг — загроза сільгоспвиробнику
18 серпня, 1998 - 00:00

«Перспектива» — то районна машинно-технологічна станція, яка має шість
зернозбиральних комбайни «Домінатор» і «Бізон». За ними селяни Дунаєвецького
району вже стали в чергу.

Що ж до розрахунку за послуги, то, за словами О. Михайлиці, тут діє
така схема: якщо врожайність вища за 45 центнерів, то віддавати треба 18%
від зібраного. Якщо ж врожайність нижча, то й відсоток збільшується. Цього
року, мабуть, третиною вирощеного доведеться розраховуватися з «Перспективою»,
вважає О. Михайлиця. І додає: «А половина зернових, що ще на пні, — вже
давно не наша. Добрива, солярку, гербіциди взяли, як у народі кажуть, під
майбутній урожай».

За кожен кілограм солярки селяни змушені віддати по 6-7 кілограмів зерна
— як у Залісцях, так і в сусідніх селах. Машинно-технологічні станції в
інших районах Хмельницької області правлять ще вищі «бартерні» ціни за
свої послуги. Селяни змушені погоджуватися. Хіба, кажуть, ліпше, якщо зернові
пропадуть на пні? Підхід традиційний: хліб — святе діло, треба зібрати
до колоска, до зернини. На нарадах хвалять тих, у кого найвища врожайність.
Про витрати — ні слова. Про те, чи щось залишиться після жнив у коморах,
— ні півслова. Комбайнери колективних господарств переживають: ще рік-два
й гряде безробіття в їхніх лавах. Бо в районних МТС — свої, штатні механізатори...

Хмельницький

Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День» 
Газета: 
Рубрика: