Постановою уряду України голові Міненерговугілля наказано очолити і протягом місяця визначити членів комісії з вибору постачальника газу «останньої надії». Нагадаємо, що в Україні вже місяць чинний Закон «Про ринок газу», яким вводиться в ужиток такий незвичний термін. Згідно із законом, на останнього постачальника покладаються обов’язки гарантованого постачання газу споживачам, проте його тариф може бути вищим від ринкового. Але чому ця постанова з’явилася лише зараз — за місяць після набуття чинності закону?
Хто стане постачальником «останньої надії»? Спрогнозувати найбільш імовірну кандидатуру «День» попросив президента Київського інституту енергетичних досліджень Олександра НАРБУТА. «Закон про ринок газу форматувався за серйозної участі фахівців юридичного департаменту і департаменту розвитку «Нафтогазу», який підпорядковується безпосередньо заступникові голови компанії з розвитку панові Юрію Вітренку, — сказав Нарбут «Дню».
«Я припускаю, вже тоді продумувалися ті елементи майбутньої діяльності НАКу, які визначають саме його як постачальника «останньої надії» і зберігають його антиконкурентні протекціоністські позиції на українському ринку, — додав експерт. — Саме в цій площині і ведеться нині боротьба за «останнього» постачальника. Якщо для цього оберуть НАК і якби він функціонував у ринкових умовах, то це була б рівна й гідна конкуренція, що відкриває шлях для ринку зі зниженням цін і можливістю для споживача вибирати вигідного постачальника. І тоді буде менше приводів вдаватися до постачальника «останньої надії».
«Якщо ж НАК, як і сьогодні, матиме особливі умови, то потреба в «останній надії» буде вищою. І, врешті-решт, весь сектор (ринком його назвати складно) буде детермінований «Нафтогазом», — припускає Нарбут. — Звичайно, у світі немає нічого вічного, того, що лишається назавжди. Адже чи доживе до нового року нинішній уряд, ми теж не знаємо. Отже, ситуація може змінитися з приходом нового уряду і людей, які в ньому займатимуться питаннями енергетики. Було б справедливим, якби «останню надію» віддали «Укргазвидобуванню», що має власний ресурс цього палива. Але за нинішніх умов постачальником «останньої надії» я бачу лише «Нафтогаз України».
