В українському парламенті вирішили, що законопроекти про реформування нафтогазового комплексу цього тижня не розглядатимуться. Як пояснив учора голова Верховної Ради Володимир Литвин, таке рішення прийняли «у зв’язку з тим, що фракція комуністів запропонувала в п’ятницю... з’ясувати всі обставини у зв’язку з проведенням переговорів щодо співпраці в газовій сфері з Російською Федерацією, заслухати інформацію й отримати відповіді від міністра паливно-енергетичного комплексу Юрія Бойка... лунали пропозиції про доцільність розглядати законопроект про реформування нафтогазового комплексу після того, як будуть отримані відповіді від міністра».
Гадаю, справа зовсім не в демарші комуністів. Заступник спікера парламенту Микола Томенко впевнений, що «Росія не йде на підписання угоди, оскільки вона виставила жорстку вимогу: приватизацію української ГТС і реорганізацію НАК «Нафтогаз України» з контрольним пакетом з боку Росії». Томенко нагадує, що парламент свого часу конституційною більшістю ухвалив рішення про заборону приватизації або передання активів газотранспортної системи України й обіцяє, що опозиція робитиме все, щоб не допустити ухвалення запропонованого законопроекту. «І якщо законопроект буде ухвалено, — заявив віце-спікер, — то це ще один крок до відмови від частини державного суверенітету України».
Але є й інша думка. Її днями висловили польські експерти. «Згода Туреччини на будівництво «Південного потоку» може мати визначальне значення для українських еліт і збільшує правдоподібність укладення невигідного для України договору з Росією найближчими тижнями», — зазначають аналітики Центру східних досліджень (Варшава). Вони вважають головним аргументом, що може переконати українську владу погодитися на створення газотранспортного консорціуму на російських умовах, можливу, після закінчення будівництва «Південного потоку», втрату транзитних обсягів газу.
Директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко також посилається на російські «потоки» й вважає, що «реформування «Нафтогазу України» та розв’язання проблеми української ГТС — це завдання, які доведеться вирішувати якщо не нинішній владі, то наступній». При цьому експерт наполягає, що газову проблему слід вивести з політичного контексту й перевести в економічну площину. Але одночасно закликає «захистити національні інтереси країни». «Україна повинна зберегти контроль над ГТС. У якій формі й на яких умовах — треба думати, — говорить політолог. — Але сидіти на трубі й волати «нікому не віддамо», на мій погляд, абсолютно неперспективне рішення». Фесенко наводить цитати з виступів нинішнього голови парламентської фракції «Нашої України» Миколи Мартиненка й нині засудженого у газовій справі екс-прем’єр-міністра та лідера «БЮТ-Батьківщина» Юлії Тимошенко. Дивно, але їхні висновки, по суті, нічим не відрізняються від аргументів прем’єра Миколи Азарова.
Незалежний енергетичний експерт Валентин Землянський наводить дані, відповідно до яких після закінчення будівництва «Північного» та «Південного» «потоків», за оптимістичними оцінками, на частку українського транзиту до 2019 року припадатиме лише приблизно 30 мільярдів кубометрів російського газу на рік (сьогодні 100—120 мільярдів), а за песимістичними — 18—20 мільярдів. Землянський вважає, що законодавче рішення щодо «Нафтогазу України», що готується, відкриває українській делегації можливість продовжити переговори, «перейшовши до технічних питань оформлення газотранспортного консорціуму». Проблема його створення, підкреслює експерт, не у величині пакету, який залишиться в України, а в тому, щоб виписати відповідний розділ угоди юридично грамотно й забезпечити Україні можливість і надалі управляти ГТС.
Обидва експерти бачать також перспективу для України в тому, щоб з часом дозволити фінансово-промисловим групам самим купувати в Росії газ для своїх потреб, залишивши за державою лише закупівлю газу для населення й підприємств теплокомуненерго. Експерти єдині й у тому, що в будь-якому разі й будь-якому уряду доведеться піднімати ціни на газ для населення, але підкреслюють, що зробити це можливо лише за умови, що у влади буде кредит довіри й що вдасться істотно зменшити корупцію в країні.
