Зранку в понеділок українські та зарубіжні радіостанції передавали повідомлення про приїзд до нашої країни прем’єр-міністра Словаччини Мікулаша Дзуринди та про те, що він вестиме в Києві переговори про транспортування через територію його країни каспійської нафти створеним Євроазійським нафтотранспортним коридором, початок якому поклав український нафтопровід Одеса — Броди.
Прем’єр-міністр України Віктор Янукович на зустрічі зі словацьким колегою висловив надію, що Словаччина й надалі підтримуватиме євроінтеграційні устремління Києва. А Дзуринда заявив, що Словаччина прагне стати виразником інтересів України в ЄС. «Словаччина хоче бути європейським голосом України за європейським столом», — сказав Дзуринда на прес- конференції в Києві та наголосив, що Україна є одним із двох пріоритетів його країни в Європі.
Схоже, попри «єврослова», Словаччина, яка в ході попередніх переговорів про поставки каспійської нафти до Європи, швидше за все, вважала пріоритетом не Україну, а Росію та її нафтові інтереси.
Дзуринда однак повідомив, що уряд Словаччини вплине на національного оператора нафтопроводів — компанію «Транспетрол», яка на сьогодні блокує проведення експерименту з прокачування легкої нафти по трубопроводу «Дружба» на чеський НПЗ «Кралупи», а на прес-конференції після зустрічі з главою українського уряду Віктором Януковичем Дзуринда заявив, що «словацька сторона уже впливає на «Транспетрол» з питання транзиту нафти». Він відзначив, що уряд спробує зробити все можливе для зміни позиції «Транспетрола», однак нагадав, що оскільки ця компанія приватизована, то можливості держави щодо впливу на неї обмежені (контрольним пакетом акцій «Транспетрол» володіє все- таки уряд Словаччини. — Ред ).
Це питання, за словами М.Дзуринди, Словаччина й Україна будуть обговорювати 8 — 9 липня в ході візиту в Україну віце-прем’єр міністра Словаччини Павола Руско (Pavol Rusko), що також є міністром економіки. У ході візиту «міністр економіки буде говорити конкретно по цьому питанні», — сказав Дзуринда.
Не виключено, що на словацьку позицію все же вплинули останні російські віяння в цьому напрямі. Нагадаємо, що наприкінці минулого тижня стало відомо про лист міністра промисловості й енергетики РФ Віктора Христенка на ім’я міністра палива й енергетики України Сергія Тулуба. У ньому вказується, що використання нафтопроводу в напрямку Бродів не дозволяє збільшити експорт із РФ, а поставки «легкої» російської нафти за системою «Дружба» призведуть до негативних наслідків. Серед негативних чинників початку роботи нафтопроводу Одеса — Броди голова мінпроменерго РФ називає вихід російських постачальників із традиційного середземноморського ринку.
Водночас у листі наголошується, що в Росії залишається зацікавленість у використанні нафтопроводу для поставок нафти в напрямку Броди — Одеса. При цьому участь Росії в проекті Одеса — Броди в реверсному режимі видається можливою при визначенні ролі (читай: частки) російської сторони в експлуатації (читай: у власності) цією транспортною системою, додається в листі.
Одночасно віце-президент АК «Транснафта» Сергій Григор’єв заявив: якщо українська сторона запропонує розглянути варіант використання нафтопроводу в реверсному режимі, то «реверс ми ще розглядатимемо, але тільки вже не на 9 млн. тонн, як планували раніше, а набагато менше, тому що в нас цих обсягів уже не буде». «Україна знову може спізнитися, тому що, якщо ми запустимо БТС (Балтійську трубопровідну систему) на 50 млн. тонн, то взагалі вже нічого не буде», — сказав він. Що й казати, образливо: російський чиновник середньої руки, схоже, ставить нашій країні ультиматум. І дивно, що це не породжує адекватних дій із боку нашого уряду. Дивно й те, що саме в цей напружений для українського нафтового проекту період енергетичного віце-прем’єра Клюєва відправили в довгострокову відпустку.