Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Нафтовики кризою не прикриваються

10 вересня, 2009 - 00:00
ФОТО НАДАНЕ «УКРНАФТОЮ»

Наступної неділі Україна відзначатиме День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості, підбиватиме підсумки роботи підприємств цих галузей, вшановуватиме ветеранів та найкращих працівників, які щодня, часто в нелегких умовах, зміцнюють енергетичну незалежність нашої держави.

Найбільше нафтовидобувне підприємство країни — відкрите акціонерне товариство «Укрнафта». Лише за перше півріччя цього року, не зважаючи на кризу, компанія видобула понад 1,4 мільйона тонн нафти з конденсатом, що на 16,2 тисячі тонн (1,1%) більше плану. За цей же час компанія дала країні більше 1,5 мільярда кубометрів природного газу, що на 63 мільйони кубометрів (4,3%) більше, ніж планувалося. У компанії вироблено 92,6 тисячі тонн скрапленого газу, що на 13,6 тисячі тонн (17,2%) більше запланованого, а також 128 тисяч тонн фракції легкої, що на 8,8 тисяч тонн (7,4%) перевищує план.

Зростання виробничих показників видобувних підприємств значною мірою забезпечено введенням в експлуатацію 22 нових свердловин (18 нафтових і чотири газових). Сім із них — понад план. Обсяг буріння доведено до 30,4 тисяч метрів. Отже, на підході нові продуктивні свердловини, які забезпечуватимуть подальше зростання видобутку вуглеводнів і виготовлення нафтопродуктів.

В «Укрнафті» чимало підприємств із славною історією та визначними сучасними досягненнями. Сьогодні ми хочемо розповісти про одне з них — Чернігівське нафтогазовидобувне управління (НГВУ «Чернігівнафтогаз»), яке днями відзначало 50-річчя видобутку першої тонни чернігівської нафти. Починалося воно, як розповів «Дню» начальник управління Віталій Прозур, з Пирятинської експедиції глибокого буріння, де в бригаді буровиків-розвідників надр майстра Мойсея Юфи ожила перша нафтова свердловина, пробурена неподалік від села Гнідинці. За цим родовищем, яке назвали Гнідинцівським, пішли Прилуцьке — 1960 р., Леляківське — 1963 р., а далі Малодівицьке, Мільківське, Богданівське, Щурівське, Монастирищенське, Талалаївське, Ярошівське, Скороходівське...

Починаючи з 1960 року, нафтовидобуток на Чернігівщині розвивався прискореними темпами. Одні родовища ставали рекордсменами-важковиками, інші швидко спалахували й гасли. Нафтовики облаштовували промисли, вдосконалювали підготовку нафти та газу. Поступово формувався колектив, що складався з буровиків, видобувників, нафтопереробників. Зростав видобуток вуглеводнів. Лише за перші три роки він зріс до мільйона тонн за рік, а в 1972 році досяг 8,3 мільйона тонн (нині вся «Укрнафта» видобуває трохи більше трьох мільйонів). Апогею продуктивності родовищ нафтовики Чернігівщини досягли у вересні 1985 року, коли підняли на поверхню 100-мільйонну тонну нафти.

На жаль, можливості родовищ краю виявилися не безмежними, вони виснажувалися, а видобуток падав. У 2003 році «докотилися» до 448 тисяч тонн. У ті часи виробничники часто недотримували зарплату, не вистачало інструментів та обладнання, до мінімуму були зведені бурові роботи. Перед колективом постало завдання зупинити падіння й стабілізувати видобуток як нафти, так і газу. Після заміни менеджменту компанії вже наступного 2004 року цього вдалося досягти — видобули 511 тисяч тонн нафти.

Начальник управління розповідає, як у перші роки роботи НГВУ розв’язували проблему кадрів. Неоціненну допомогу надали старі нафтопромислові райони України. Досвідчені нафтовики приїхали на Чернігівщину з Борислава, Долини, Надвірної, а також з різних куточків тодішнього Радянського Союзу — Татарії, Башкирії, Чечено-Інгушетії, з Пермі. У колективі й сьогодні пам’ятають першопроходців: першого начальника дільниці Олексія Шульгу з Борислава, майстра Василя Водяника, а також тих, хто в різні роки очолював і розвивав підприємство. Це Федір Решетнік, Василь Пушкар, Костянтин Пономарьов, Дмитро Лозюк, Кирило Лисяний, Микола Рубаха, Григорій Скопець, Петро Демченко, Василь Гаркот, Олег Франчук.

Пізніше Чернігівське НГВУ само стало кузнею кадрів галузі. Управління виховало майбутніх нафтових генералів — голову колишнього Комітету нафтогазової промисловості України, деяких нинішніх керівників «Укрнафти». Кадровий кістяк управління зробив неоціненний внесок у освоєння нових технологій буріння та підвищення нафтовіддачі, в освоєння нового обладнання, підтримання в належному стані експлуатаційного фонду, обмеження водопритоків, нових методів обробки призабійних зон та ремонту свердловин.

В управлінні живі такі добрі старі традиції, як змагання за звання кращого за професією. Такий конкурс було проведено і з нагоди 50-річчя чернігівської нафти. Переможцями стали оператори Василь Беззуб, Анатолій Гордієнко, електрозварювальник Володимир Хажанець, електромонтер Леонід Соловей, бурильник Володимир Краснопольський, помічник бурильника Вадим Шикида, водій Іван Зленко, машиніст автокрана Микола Дегтяр, слюсар Віктор Болотний.

Багато працівників управління напередодні професійного свята за сумлінну працю відзначено нагородами, преміями і цінними подарунками ВАТ «Укрнафта», НАК «Нафтогаз України». Чотирьох найкращих — оператора Марію Прудяк, електрозварника Володимира Качелапа, начальника дільниці Віктора Дмитрієва, газорізальника Юрія Пономаренка — представлено до високих державних нагород. Слюсарю Василю Попельнуху присвоєно звання «Заслужений працівник промисловості України». «Іду на роботу, як на свято, — поділився він з кореспондентом «Дня», — бо колектив, у якому працюю, — як велика родина. А це — важливий чинник і навіть один із головних... Щастя буває повним тільки тоді, як ладиться не тільки вдома, а й на роботі».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: