Земельна реформа забуксувала чи не на самому фініші, коли народні депутати, минулого четверга, ухвалили за основу законопроект №9001-1 «Про ринок земель», але все-таки відправили його на повторне перше читання. Утім, у Державному агентстві земельних ресурсів вважають це не поразкою, а дуже позитивним моментом. Позавчора глава агентства Сергій Тимченко заявив, що тепер можна говорити про земельну реформу в «контексті її завершення». «Будь-яка нерішучість, будь-яке затягування процесу реформування, — упевнений глава агентства, — лише щодня посилюють деградацію українського села».
Нагадаємо, що, згідно з проектом закону «Про ринок земель», власниками наділів зможуть бути лише громадяни, фермерські господарства, держава та територіальні громади. Законопроект передбачає сплату мита в розмірі 100% від вартості землі в разі зміни її цільового призначення в перший рік володіння, забороняє розривати договір оренди в разі зміни власника й передбачає проведення операцій з ділянками через земельний банк. Уряд у своєму проекті пропонує, щоб максимальна площа земельної ділянки, яка може перебувати у приватній власності, не перевищувала 2,1 тисячі га на одну людину. Ця норма викликала найбільше заперечень, у тому числі й у фермерів. «При нинішній вартості землі середньостатистичний фермер викупляти паї по тисячі гектарів не зможе, — говорить віце-президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак. — Крім того, усе село в середньому — не більше трьох тис. га. І якщо сконцентрувати дві тисячі гектарів в одного власника, то все село опиниться в руках декількох людей, що призведе до махінацій». Із другого боку, у великих агрохолдингах слушно вважають, що розділення земель між тисячами малих фермерських господарств не сприятиме підйому сільгоспвиробництва.
Тимченко вважає, що повторне читання дасть змогу врахувати всі зауваження, побажання й конструктивні пропозиції до Закону «Про ринок земель», зібрані внаслідок шести тисяч сільських сходин, проведених у регіонах України працівниками агентства, і зробити цей документ «абсолютно народним», який задовольнятиме всіх суб’єктів земельних відносин. Одна з найсуттєвіших пропозицій селян до проекту закону, як відзначає Тимченко, — створення земельного банку. Цю ідею підтримує і директор генерального департаменту банківського нагляду Нацбанку України Олексій Ткаченко. За його словами, такий підхід дасть можливість налагодити фінансування агропромислового виробництва «без додаткового тиску на бюджет країни й без зайвого клопоту для фермерських господарств. Спеціалізований державний банк зможе запропонувати сільгоспвиробникам довгострокові кредити для розвитку тваринництва та логістики, а також оновлення основних фондів і короткострокові кредити для поповнення обігових коштів, проведення посівних кампаній і збору врожаю». Відповідаючи на запитання журналістів, голова департаменту навіть пообіцяв, що кредитна ставка, як того хочуть фермери, може не перевищувати 8%, якщо, звичайно, держава розробить компенсаційні заходи.
Як повідомив заступник голови Держагентства земельних ресурсів Микола Калюжний, новий доповнений варіант закону «Про ринок земель» має бути подано до парламенту до 8 грудня. Як відомо, згідно з законом, купувати землі зможуть держава, громадяни України й фермери. Але саме останні стурбовані тим, що нині, як гриби після дощу, почали з’являтися нові фермерські господарства, за допомогою яких можуть робитися спроби скупити величезні наділи. У зв’язку з цим, за словами Калюжного, Верховній Раді пропонуватимуть варіанти: або залишити стару редакцію, або, як пропонує Асоціація фермерів, надати право купівлі землі лише господарствам, створеним до 1 січня 2011 року, або ж зовсім виключити фермерів із цього списку — вони зможуть купувати землю нарівні з рештою громадян.
Другий камінь спотикання в цьому законі — максимальна площа земельних ділянок, які можуть перебувати в одних руках. За словами Калюжного, усі сходяться в одному: цю площу необхідно зменшити — від 1000 до 500 гектарів. При цьому він уважає, що її необхідно «прив’язати» до агрокліматичних зон, оскільки розміри наділів не можуть бути однаковими, скажімо, по 500 гектарів у Карпатах, Криму або десь у степу. У будь-якому разі покупцеві земельної ділянки доведеться заповнювати декларацію. Протягом 2012 року має бути проведено інвентаризацію земель. І Держземагентство готове її провести. Буде також розглянуто пропозиції про максимальну площу земель, які здаються в оренду. Калюжний уважає, що це питання потрібно буде розв’язати з чинними агрохолдингами, щоб не зламати існуючної структури виробництва. Максимальна оренда, на його думку, не повинна перевищувати п’ятьох тисяч гектарів на район.
Тим часом у закону «Про ринок земель» у парламенті досить багато опонентів. За те, щоб ухвалити проект за основу, зголосилися лише 240 народних депутатів. Але, відповідаючи на запитання «Дня», Тимченко не відкидає, що в ході обговорення й ухвалення цього закону буде застосовано ті ж підходи, що і при роботі над законом про вибори. «Ми докладемо всіх зусиль, щоб цей закон відповідав інтересам усіх зацікавлених сторін», — запевнив глава Держземагентства.
