Українці зберігають поза банківською системою майже 70 мільярдів дол., заявила директор генерального департаменту грошово-кредитної політики Національного банку України Олена Щербакова. Тож потенційно населення тримає вдома дуже значний стратегічний фінансовий резерв, якого сьогодні конче потребує економіка. Вільних кредитних грошей потребують підприємства, банки та й сама держава, для реалізації низки інвестиційних проектів. Однак власники грошового запасу воліють тримати їх поближче біля себе. Здавалося, що 20 років незалежності — достатній термін, щоб населення навчилося ефективно управляти своїми фінансами. Проте елемент недовіри до економічної системи чи її складових усе ж залишається. Чому українці продовжують тримати гроші вдома? І як залучити ці мільярди в економіку, аби вони принесли прибуток їхнім власникам та загалом країні? Про це «День» запитав експертів.
За словами опитаних виданням експертів, існує декілька причин такої недовіри.
«По-перше, дуже мало часу пройшло після кризи 2008 року, яка суттєво зачепила інтереси кожного вкладника», — розповідає перший заступник голови правління «Промінвестбанку» В’ячеслав Юткін. А заяви чиновників, які час від часу з’являються в пресі, про запровадження мораторію на відкликання дострокових банківських депозитів та інші заборони стосовно накопичень вкладів фізичних осіб, продовжує він, також не сприяють припливові грошей в банки.
По-друге, в населення ще низький рівень довіри до банківської системи. «Він зростає, але... повільними темпами», — говорить заступник голови правління АТ «Ерсте Банк» Світлана Черкай.
По-третє, люди тримають гроші вдома, бо більшість не знає, як правильно ними розпорядитися, додає генеральний директор Platinum Bank Грег Краснов. Фінансову неграмотність багатьох українців, за його словами, підтверджує те, що в Україні мільйони осіб не мають банківського рахунку.
Люди не вірять в стабільність гривні, озвучує четверту причину президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Хоча економічні показники, на думку експерта, вказують на посилення ризику девальвації гривні не раніше, ніж після парламентських виборів восени 2012 року.
Керівник аналітичного підрозділу групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) Олександр Вальчишен вважає, що «матрацний» спосіб зберігання грошей породжений високим рівнем недовіри до економічної політики уряду та її якості. Наріжним каменем цієї недовіри, на його думку, є історія високої інфляції в Україні і, як наслідок, високих відсоткових ставок (вище, ніж по кредитах в іноземній валюті), епізодів глибокої девальвації та вкоріненого процесу доларизації економіки.
Натомість старший радник Альфа-банку (Україна) Роман Шпек не зовсім згодний з тезою, що 70 мільярдів дол. лежать під матрацами. На його думку, вони перебувають поза банківським обігом. Тобто частину цієї валюти українці використовують, виїжджаючи за кордон на відпочинок, або ж у бізнес-справах. Крім того, додає він, ця готівка (доларова та гривнева) використовується для тіньових розрахунків за імпорт та неорганізовану прикордонну торгівлю. Основна причина цього, на думку Шпека, наявність тіньової економіки. «Дефіцит бюджету України становить 30—35 мільярдів гривень, а обсяг тіньового ринку — близько 500 мільярдів гривень. Тож якби навіть 10% від цих коштів надійшло до бюджету України, то в нас був би бездефіцитний бюджет», — говорить він.
Щоб залучити накопичені населенням гроші в банківську систему, на думку опитаних експертів, надмірних зусиль не треба.
Шпек пропонує проводити прагматичну та передбачувану макроекономічну політику, знижувати інфляції, зменшувати бюджетний дефіцит, розвивати експортний потенціал, будувати передбачувану та стабільну податкову систему та не змінювати постійно закони розвитку економіки. «На жаль, починання Президента щодо реформування економіки та створення конкурентоздатної економіки, заможного суспільства (і на основі цього сильної держави) ще не мають того ефекту, який очікували. Виконавча влада продовжує «вручну» керувати економікою та вводити не ринкові обмеження (наприклад, щодо експорту зерна). Структурні реформи не стали основою діяльності уряду. А макроекономічна стабільність — дуже крихка», — деталізує він.
У період після кризового становлення населення повернуло в банки понад 10 мільярдів дол., підраховує Юткін. Вернути ж усі 70 мільярдів дол., на його думку, не вдасться. Однак при злагодженій роботі уряду та НБУ до 50% цих заощаджень можна залучити протягом двох-трьох років у банки, вважає він. 35 мільярдів дол., за словами В’ячеслава Юткіна, забезпечать Україні щороку зростання ВВП додатково на 5—6%.
Правильна політика — це «ні» надмірним обмеженням з банківськими депозитами, продовжує Охріменко. Не сприятиме поверненню грошей у систему остання новація Нацбанку (обмін валюти тільки за паспортами), каже він. На думку Охріменка, це призведе до активнішого розвитку «чорного» ринку валюти. «Частина накопиченої валюти від населення переходитиме саме туди», — каже він.
Нагадаємо, що НБУ спочатку наказав копіювати тільки першу сторінку паспорта при проведенні валютообмінних операцій на суму до 50 тисяч гривень. Прем’єр-міністр України Микола Азаров підтримав таку ініціативу, але наголосив на необхідності її скорегувати для зменшення обмеження свободи громадян. Потім Нацбанк заявив, що обмеження буде пом’якшено і дрібні суми можна буде обмінювати без паспорта. Експерти вважають, що банківський регулятор таким чином прагне вберегти гривню від можливого тиску, пов’язаного з девальваційними очікуваннями населення. Адже в серпні 2011 року українці купили в банків валюти значно більше, ніж продали. Загалом за вісім місяців 2011 року обсяг придбання валюти перевищив її продаж на 7,83 млрд.дол., тоді як за весь 2010 рік — на 9,73 млрд.дол.
