Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Нашої яловичини в Росії не буде!

Українські експортери переорієнтовуються на нові ринки
15 травня, 2014 - 12:16
Нашої яловичини в Росії не буде!
УКРАЇНСЬКЕ М’ЯСО ПОСТУПОВО ЗНИКНЕ З РОСІЙСЬКОЇ КОВБАСИ, ТОЖ ВОНА СТАНЕ ЩЕ ДОРОЖЧОЮ, КАЖУТЬ ЕКСПЕРТИ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Днями Россільгоспнагляд скасував обмеження на постачання в РФ яловичини  для української компанії ЗАТ «Агропродукт». Нагадаємо, що  у лютому 2014 року російське відомство ввело режим посиленого контролю їхньої продукції. Тим часом інтернет-простір рясніє інформацією про те, що в самій Росії, після українських подій, різко подорожчала м’ясна продукція, а ціни на м’ясо виросли подекуди в 2-3 рази!

«День» перевірив цю інформацію і з’ясував, що зростання є. За даними Росстату, ціни на м’ясо з початку цього року зросли в середньому на 10%, а на продукти харчування — на 15%. І, звичайно, ж однією з причин подорожчання є проблеми з українською стороною.

«Україна повністю забезпечує себе м’ясом, а Росія — ні, тому багато його імпортує. Втім, через постійні обмеження для постачальників м’яса з України та через заборону експорту м’ясної продукції з ЄС, виник певний дефіцит і внутрішні ціни в РФ зростають. Зараз російські ціни на м’ясо у порівнянні з українськими вищі в середньому на 10%. І те, що РФ дозволила експортувати українську яловичину, свідчить, що в них дійсно виник дефіцит м’яса», — розповідає «Дню» про причини добрішання Россільгоспнагляду експерт з ринку м’яса асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Аліна Жарко.

Чи  відповість взаємністю росіянам український виробник? Про причини, які передували закриттю російського ринку для «Агропродукт», і про подальші його експортні плани, «День» намагався з’ясувати у директора підприємства, але відповіді так і не отримав. Заступник відмовився коментувати, посилаючись на те, що з пресою на такі теми має розмовляти директор! А тема, таки справді важлива! Адже, виводить вона на далеко не риторичне запитання — чи варто вітчизняним виробникам і далі «виручати» агресора і постачати свою продукцію в Росію?

Зрозуміло, що до торговельної кризи, українські виробники яловичини орієнтувалися на Росію, бо там значно вищі закупівельні ціни, а відтак — і прибутки. Найбільше до торговельної війни поставляли м’ясо птиці, яловичину, свинину. Але після запроваджених торговельних обмежень, український експортний потік агропродукції скоротився і деякі підприємства почали шукати нові ринки. «Однозначно треба мати інші ринки збуту, бо Росія постійно намагатиметься шантажувати: то м’ясом, то сиром, то газом. Якщо їй щось не сподобається, то причина завжди знайдеться», — пояснює Жарко. За її інформацією, за підсумками 2013 року Україна поставила в Росію 17 тисяч тонн яловичини, що дорівнює 72% від усього експорту цього м’яса за рік та 4,2% — усього виробництва яловичини в країні. «Свинини — відповідно 4,3 тисячі тонн (93,5% загального експорту та менше 1% загального виробництва). М’ясо птиці — 39 тисяч тонн (відповідно 27% і 3,6%)... Частка Росії в загальному експорті м’яса з України становить 34,7%, або 2,5% загального виробництва м’яса в країні... Це не такі вже критичні обсяги і їх можна переорієнтувати на інші ринки», — каже експерт.

Свідома відмова від російського ринку, аби убезпечитися від політичного шантажу, не завдасть українським тваринникам сильного удару, переконана експерт УКАБ. «Не треба боятися втратити російський ринок. Відходити від нього слід поступово, переорієнтовуватися на нові, щоб не Росія нам диктувала правила гри, а — ми їй... Якщо росіяни бачитимуть інші ринки збуту української продукції, то вони і поводитимуться інакше», — пояснює Аліна Жарко.

Вітчизняні виробники вже це розуміють і переорієнтовуються, говорить «Дню»» директор департаменту тваринництва Мінагрополітики та продовольства Андрій Гетя. За його даними, минулого року, наприклад, свинини українські виробники поставили східному сусіду тільки 6 тисяч тонн. «Це взагалі нічого при виробництві 748 тисяч тонн», — пояснює він і додає, що по яловичині спостерігається та ж сама тенденція. «В 2014 Україна планує виробити  400 тисяч тонн яловичини, з яких — експортувати 20 тисяч тонн», — деталізує він. Майже 16 тисяч тонн розраховують відправити в Росію! Але якщо російські ворота знову закриються, то, на думку Геті, нічого страшного не трапиться: українці самі їстимуть яловичину. Адже рівень її споживання становить ще 8,7 кг на 1 людину. Зараз українці менше її споживають, бо, по-перше, вона дорожча за свинину та м’ясо птиці, а по-друге, немає культури її споживання, зауважує Гетя. А за умов зміни ринків, значна частина виробленого в Україні м’яса яловичини має шанси опинитися на українських прилавках. За прогнозами Жарко, експорт яловичини до Росії 2014 року скоротиться до 12—13 тисяч тонн.

Як популяризувати українську продукцію тваринництва за кордоном? На думку експертів, слід зробити низку кроків. Гетя пропонує розділити їх залежно від двох потенційних варіанти збуту: ринок м’яса і продаж живої худоби. Останній напрям, на його думку, цікавий для країн, які хочуть забивати тварин за своєю технологією. «Наприклад, Саудівська Аравія щороку завозить 7,5 тисяч голів живої худоби. Але щоб туди поставляти, потрібно погодження процедури погодження ветеринарної сертифікаті на вивезення продукції. Ми над цим уже працюємо», — розказав він.

«Депутати можуть прийняти законопроект про зниження вивізного мита на живу худобу з нинішніх 25% до 5%. Тоді українська худоба цікавитиме мусульманські країни такі, як Азербайджан, Казахстан, Пакистан, Іран, Ірак, Саудівська Аравія», — доповнює його Жарко.

Як пояснив Гетя, зараз Мінагропрод провів через аграрний парламентський комітет законопроект про скасування експортного мита тільки для однієї категорії — бичків вагою 300 і більше кілограмів.

Але, на думку Жарко, — головна допомога від держави має надійти  як кредитно-банківська підтримка виробникам. Іншими словами, йдеться  про товарне експортне кредитування через систему державних банків.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: