Микола Присяжнюк очолив депутатську комісію з питань соціально-економічного розвитку регіону та інвестиційної діяльності. У листопаді минулого року його призначено першим заступником губернатора (в місцевих журналістських колах розглядався навіть як претендент на посаду губернатора. — Авт. ). Одночасно стрімко розвивалась його політична кар’єра: вступивши до Партії регіонів, він очолив обласну організацію цієї партії. Та розширення кола обов’язків не заважало Присяжнюку концентрувати увагу на іноземних інвестиціях.
Саме навколо цієї проблеми й точилася розмова кореспондента «Дня» з першим віце-губернатором.
— Досить часто від представників місцевих ділових кіл доводиться чути: ось в Донецьку область іноземні інвестиції йдуть активно, і рахунок йде на мільярди доларів США. А в Житомирщину донедавна вкладалось всього по кілька мільйонів доларів на рік. Та й в інвестиційних рейтингах область тільки нещодавно піднялась з останнього місця на кілька сходинок вверх. Чи дійсно справа в різних потенціалах цих двох регіонів?
— Порівнювати інвестиційну привабливість нашого регіону і потужних промислових регіонів, наприклад, Донецького чи Дніпропетровського, які мають і сировинну базу, і розвинуту індустрію, не можна. Однак Кабінет Міністрів і Адміністрація Президента щоквартально складають рейтинги областей, і один з показників — це інвестиції на душу населення. І за 2003 рік ми маємо на 1 мешканця області $55 іноземних інвестицій, що означає помітне збільшення відносно попередніх років. Загалом це не порівнянні речі ще й тому, що зазвичай інвестори йдуть туди, де економічна структура відповідає їхньому профілю. До нас в область інвестори не йшли ще й тому, що промисловість Житомирщини пережила дуже глибокий спад. Адже була зорієнтована або на республіки колишнього Радянського Союзу, або на країни Ради Економічної Взаємодопомоги. І той ринок ми втратили, і той. Тепер ми виходимо на нові ринки. І нас радує, що у інвестпроцесу з’явилася динаміка.
— Свого часу керівники підрозділів облдержадміністрації, які займалися зовнішньоекономічною діяльністю, стверджували, що з огляду на те, що наша область переважно аграрна, в розвитку зв’язків з іноземним бізнесом нам потрібно орієнтуватися перш за все саме на цю галузь. Чи праві вони були і чи змінилась ситуація зараз?
— Нині в цьому плані ми орієнтуємось і на аграрний сектор, і на промисловість. Зокрема, такі галузі, як виробництво металоконструкцій, видобування руд. І сьогодні нашим завданням є досягнення більш глибокої переробки тієї ж сільськогосподарської продукції на території області. Нині ми в облдержадміністрації ставимо завдання побудови вертикальної структури: якщо у нас є льонокомбінат, то повинні працювати всі льонозаводи і, звичайно, повинні збільшуватися посіви льону, щоб забезпечити їх роботу. І саме в сільському господарстві потрібні такі вертикальні структури по посівах цукрового буряка і деяких інших культур. Планується відновити роботу асоціації, до якої входили і цукрові заводи, і господарства, які вирощують цукровий буряк. До цього зауважу, що плановість — це не примха і не хвороба соціалізму, але і не панацея. Плановість — це, коли ми можемо бачити і прогнозувати динаміку розвитку нашого регіону. Поки що, судячи з наявних показників, переважає експорт промислової продукції. І інвестиції теж йшли переважно в цю галузь. Але з цього року ми бачимо, що активно йдуть інвестиції в сільське господарство. І вже розглядається питання вкладень в переробну галузь. Також багато інвестицій йде в те, щоб більша частина лісу перероблялася на місці, і вже 70% його переробки здійснюється в регіоні. Загалом експортується все менше і менше сировини. Тобто потенціал у нас потужний. Сьогодні настав час нашої області приймати інвестиції. Я підтримую голову облдержадміністрації Сергія Рижука в тому, що кожний заступник губернатора має відпрацьовувати схеми роботи з конкретними проблемними підприємствами та добиватися їхнього реформування, в тому числі і з виділенням окремих виробничих потужностей для інвесторів. Географічно ми розташовані так, що входимо в 100-кілометрову зону навколо Києва, яке стає все більш привабливою для інвесторів. Сьогодні вже ведуться переговори, щоб німці працювали на наших землях. В Бердичівському районі в сільському господарстві працюють французи. Ми їх оберігаємо від усіх неприємностей, щоб вони доносили до Європи позитивні відгуки про нашу область.
— Які перспективи розширення співпраці із закордонним бізнесом відкриваються перед областю у цьому контексті?
— Торік до нас прийшло $13 мільйонів іноземних інвестицій. Загалом же Житомирщина отримала їх $75 млн. Сьогодні зростання закордонних вкладень відбувається в геометричній прогресії, і передбачаються хороші перспективи надалі. Наприклад, на житомирське ВАТ «Хімволокно» недавно прийшли австрійці і почали випускати товари широкого вжитку, зокрема сушилки для білизни, інші господарські товари на 6 млн. грн. на місяць, залучили до постачання комплектуючих 100 українських підприємств, 60 з них з Житомирської області. Прибалтійські інвестиції прийшли у переробку і виробництво рибних консервів. Продовжують нарощувати інвестиції та виробництво фірми, які укорінились раніше, зокрема, італійські. І цей перелік можна продовжувати.
— Минулого разу ми розмовляли про проблеми детінізації камневидобувної галузі. У «Дні» вийшов матеріал на цю тему. Як розвивається ситуація зараз? Які результати отримала відповідна комісія, на котру покладалися досить великі надії щодо наведення там порядку?
— Я був автором ідеї створення цієї комісії і вважаю, що вона себе виправдала. Сьогодні жодної ліцензії на розробку кар’єрів без цієї комісії і всебічного вивчення того підприємства, яке бажає видобувати каміння, не видається. І спостерігається суттєве нарощування офіційного виробництва каменю. Тобто ми поступово виводимо цю галузь з тіні. Нещодавно обласна рада затвердила рішення про створення гірничого комунального підприємства, яке, зокрема, оформлюватиме необхідні дозволи на експлуатацію нових родовищ, отримуватиме ліцензії і потім виставлятиме їх на аукціон для продажу зацікавленим фірмам.
— Тобто, якщо я вас правильно зрозумів, в співвідношенні між партійною приналежністю того, хто обіймає якусь посаду або претендує на неї, і його діловими якостями ви будете надавати перевагу саме професіоналізму?
— Так, професійність кадрів буде на першому плані на всіх сходинках обласної влади і районної теж.
