Білоруські підприємства, що мають довгострокові контракти на постачання своєї продукції в Україну, переходять у розрахунках по цих контрактах на українську гривню. Про це заявив наприкінці минулого тижня посол Білорусі в Україні Валентин Величко в інтерв’ю міжнародному журналу «Банкір».
«Нестача валютних коштів для реалізації міжнародних контрактів коригує багато задумів, змушує шукати нові моделі проведення розрахунків. Наприклад, кілька білоруських підприємств, які мають довгострокові угоди на придбання в Україні матеріалів, комплектуючих, інших товарів, сьогодні частково переходять у розрахунках на гривню, незважаючи на певні ризики», — сказав Валентин Величко.
За його словами, це стосуватиметься, передусім, підприємств, які постачають в Україну промислові комплектуючі, продукти харчування та інші товари. Це, на думку голови білоруської дипмісії в Києві, вельми позитивно сприяє закріпленню білоруських виробників на українському ринку, оскільки ціна при таких розрахунках є більш вигідною для кінцевих споживачів. «Але далеко не всі можуть це зробити. Високоліквідна продукція, наприклад нафтопродукти, може продаватися лише за валюту», — зазначив посол.
Як наголосив Валентин Величко, дві країни не тільки активно торгують одна з одною (Україна є третім за значимістю торговим партнером Білорусі після Росії та Європейського Союзу), а й займаються взаємними інвестиціями. Зокрема білоруська сторона станом на кінець першого півріччя 2014-го вклала в українську економіку понад 190 мільйонів доларів прямих інвестицій. У результаті на українській землі тепер працюють складальні виробництва, які випускають трактори МТЗ, комбайни «Гомсільмаш» і пасажирські ліфти ППВП «Могильовліфтмаш».
«Очевидно, що Білорусь наразі переживає такі ж проблеми, як і інші країни СНД, — дефіцит валюти. Навіть попри те, що ця країна — найменш залежна від нафти і газу, — розповідає фінансовий аналітик агенції «Експерт-Рейтинг» Віталій ШАПРАН. — І тому в умовах нестачі валюти і в Україні, й у Білорусі, рішення про розрахунки за постачання в національній валюті — цілком раціональне». Адже таким чином, пояснює він, у стосунках між білоруським експортером і українськими покупцями з’явиться певна визначеність, не прив’язана до долара. Також це може спричинити зниження попиту на іноземну валюту, оскільки гривня використовуватиметься для міжнародних розрахунків.
Утім, зазначає експерт, перехід у розрахунках на гривні не матиме серйозного впливу на економіку України. Навіть незважаючи на те, що Білорусь входить до десятки найбільших торговельних партнерів України. «Ми не знаємо, яка кількість білоруських підприємств переходитиме на розрахунки в гривні. Можуть говорити багато про що, але з часом може виявитися, що це всього лише 1%. Тоді ми говоримо про сотню мільйонів гривень на рік. А наш загальний експорт товарів — понад 60 мільярдів доларів на рік», — говорить аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр ЖОЛУДЬ.
«Це, скоріше за все, певний психологічний сигнал про те, що, вступивши в епоху валютної кризи, країни шукають свої інструменти, щоб пом’якшити наслідки валютної кризи для СНД», — додає Віталій Шапран.
Та все ж, хоч про які б суми йшлося, залишається питання: навіщо білоруським підприємствам українська валюта? Безсумнівно, що послаблення гривні протягом минулого року аж ніяк не додає шансів стати їй однією із резервних валют Білорусі. «Можливо, вони продаватимуть ці гривні на білоруському аналогу Міжбанку. Так само, як український експортер, який привів в Україну валюту і продає її на Міжбанку. Тоді ці гривні підуть у фінансову систему й, наприклад, потім білоруські імпортери, які купують українські товари, зможуть купити гривню», — пояснює Олександр Жолудь.
