Корупції і злочинців на всіх вистачить, вирішили в команді Президента, і вирішила й собі створити Бюро. Під виглядом реформи податкової міліції голова комітету з питань податкової та митної політики, депутат від БПП Ніна Южаніна пропонує створити Національне бюро фінансових розслідувань (НБФР). Відповідний законопроект було зареєстровано у Верховній Раді 18 березня цього року.
Нагадаємо, це вже третє «Бюро». Перше — Національне антикорупційне бюро, яке очолює Артем Ситник, друге — Державне бюро розслідувань під керівництвом Романа Труби.
Про те, що Верховна Рада України може розглянути закон про створення Національного бюро фінансової безпеки (НБФБ) уже цього тижня — до 20 квітня, повідомила представниця Президента в парламенті Ірина Луценко на погоджувальній раді керівників фракцій.
«Ми сподіваємось та впевнені, що відповідний профільний комітет розгляне цей законопроект у середу. У четвер ми наполягатимемо на його розгляді в сесійній залі», — зазначила Ірина Луценко. Вона також додала, що Президент визначив законопроект про Національне бюро фінансової безпеки як невідкладний та вимагає його якнайшвидшого ухвалення.
За задумом новостворений орган повинен був замінити «морально вичерпаний» інститут податкової міліції і полегшити бізнесу життя. Зокрема, на цьому наголошував Президент України Петро Порошенко, анонсуючи розробку законопроекту під час своєї прес-конференції два місяці тому. «Не дамо більше кошмарити бізнес», — заявив тоді Президент.
Утім, якраз бізнес, коли ознайомився з текстом зареєстрованого 18 березня автором Закону «Про НБФР», першим і забив на сполох. Українська рада бізнесу звернулася з офіційною заявою до Президента і ВРУ з проханням не голосувати за документ у такій редакції. Представники бізнесу висловили занепокоєння щодо процесу відбору працівників майбутнього бюро, зокрема на відсутність обмежень або квот на набір до нової служби колишніх співробітників податкової міліції чи інших силових органів.
Ідеться, що представники бізнес-асоціацій, які входять до ради, загалом «позитивно відреагували» на розробку та внесення законопроекту про Національне бюро фінансової безпеки, проте, на їхню думку, в наявному тексті міститься низка «ризикових моментів», які загрожують погіршити становище підприємців в Україні.
«Зокрема, в законопроекті вжито значну кількість термінів, які наразі не визначені законодавчо («шкода публічним фінансам», «аналіз структурованих та неструктурованих даних» тощо), але відсутній розділ «визначення термінів». Таким чином, неможливим є визначення меж повноважень НБФБ та способів їхньої реалізації», — зазначено на сайті організації.
Крім цього, за словами представників бізнесу, в зареєстрованому в парламенті законопроекті виникає нова підстава для оперативно-розшукової діяльності — «наявність аналітичного продукту НБФБ».
«Фактично, синтезований інформаційний документ буде підставою для порушення оперативно-розшукової справи», — йдеться в заяві.
На думку експертів груп «Реформа органів правопорядку» та «Податкова і митна реформа» «Реанімаційного пакету реформ», у законі наявне дублювання функцій правоохоронних органів. Він обмежує повноваження НАБУ розслідувати корупційні злочини в бюджетній сфері. «Замість податкової міліції пропонується створення нового органу із ще більшими повноваженнями та можливостями тиску на український бізнес», — ідеться в заяві експертів.
На думку РПР, ухвалення закону в чинній редакції порушує вимоги Конституції України, оскільки наділяє Президента новими, не передбаченими Конституцією повноваженнями.
Експерти закликали авторку законопроекту — Ніну Южаніну та авторів альтернативних законопроектів — Андрія Журжія і Тетяну Острікову розпочати відкритий діалог і виправити зазначені недоліки, а також не допустити посилення тиску на український бізнес.
Різко розкритикував законопроект Южаніної і міністр фінансів Олександр Данилюк. Його відомство опублікувало перелік із 18 зауважень до тексту документа. Одне з ключових: якщо текст буде ухвалено в чинній редакції, то керівник НБФБ отримає доступ до будь-якої засекреченої інформації в Україні.
Автор — Ніна Южаніна, коментуючи зауваження Міністерства фінансів до свого проекту, заявила, що бажання уряду контролювати орган, до компетенції якого належить, у тому числі, розслідування стосовно витрачання коштів із Державного бюджету України, — зрозуміле, адже за певних обставин діяльність будь-якого міністерства чи відомства одного дня може стати об’єктом розслідування НБФБ, оскільки відповідно до бюджетного законодавства вони є розпорядниками бюджетних коштів.
«Залежність Бюро від Кабміну дасть змогу впливати на ухвалення рішень Директором і, як мінімум, «не виносити сміття з хати» — замовчувати про можливі прецеденти, а то й блокувати слідчі дії. Саме тому орган, до повноважень якого належатиме розслідування злочинних схем з розкраданням коштів на вході та виході з Державного бюджету — НБФБ, не може бути підпорядкованим розпоряднику таких коштів, а це кожне з міністерств і відомств та Кабінет Міністрів загалом. Цей конфлікт інтересів не дозволить Бюро працювати ефективно», — наголосила голова комітету.
На її переконання, в Мінфіну було досить часу для того, щоб налагодити роботу податкової міліції — внести необхідні зміни в чинне законодавство, змінити підходи, провести реформування, натомість орган перетворили на деструктивний елемент системи, а його спеціалістів — на вигнанців.
«Міністерство фінансів України довело свою неспроможність здійснювати ефективне управління, про що яскраво свідчить безліч безпідставних кримінальних проваджень, які не мають судової перспективи і використовуються виключно як важіль впливу на бізнес задля блокування його роботи чи навіть здирництва. Відтак віддати НБФБ на поталу Мінфіну — приректи його роботу на провал», — наголосила Южаніна.
Вона акцентувала, що формат підзвітності Бюро українському парламенту і Президентові України, запропонований у законопроекті, є єдиним прийнятним варіантом, адже конструкція підзвітності НБФБ побудована за аналогією з НАБУ з урахуванням помилок, які були допущені під час запровадження антикорупційного бюро.
«Ми використали ту саму модель, удосконаливши процес відбору, призначення і звільнення директора, й у такий спосіб мінімізували вплив з боку влади на його роботу і прийняття ним рішень», — роз’яснила народний депутат.
Южаніна також назвала зазначену модель підзвітності «наріжним каменем заснування єдиного незалежного органу з протидії економічним злочинам, тим концептуально важливим питанням, щодо якого авторський колектив не піде на жодні поступки».
Якщо ж згадати решту зауважень Мінфіну до законопроекту, то конструктивні з них нарівні з пропозиціями громадських об’єднань та бізнес-спільноти будуть опрацьовані між першим і другим читанням. Зокрема, створення глосарію, що надавав би вичерпне визначення певних термінів, уже здійснюється авторським колективом законопроекту.
Голова комітету переконана: саме законопроект № 8157 має бути прийнятий за основу, адже від альтернативних проектів Законів (№№ 8157-1, 8157-2) його вирізняє чіткий алгоритм започаткування та подальшої роботи майбутнього органу, що є запорукою його успішного втілення в життя.
