Соціологи трьох вищеназваних країн спробували з’ясувати, наскільки болісними є економічні наслідки кризи для їхніх співвітчизників. Результати проведених у лютому—березні 2009 року опитувань довели, що всі головні ознаки кризи люди вже на собі відчули. «У всіх трьох країнах виділяють наступні елементи кризи: зростання цін на продукти та послуги, зниження прибутків сім’ї та відмова від придбання товарів і послуг», — говорить генеральний директор Всеросійського центра вивчення громадської думки Валерій Федоров.
Практично однаково респонденти колишніх радянських республік відчули на собі скорочення робочого дня та вимушені відпустки (15% українців, 13% росіян і 12% білорусів), необхідність надання допомоги родичам і друзям (13% українців і по 12% росіян і білорусів), необхідність брати гроші в борг (по 12% українців і росіян, 10% білорусів), невиплати премій і бонусів (по 11%). Росіяни ж найбільш схильні вказувати скорочення витрат на великі покупки (18%, по 14% українців і білорусів), а також заявляти про те, що в зв’язку із кризою ні на чому економити не доводиться. У той же час саме росіяни частіше за інших дістають відмову від банків у отриманні кредиту, і вони ж більше інших повідомляють про факти звільнення — 17%. Серед українців на звільнення нарікають 13% опитаних, а серед білорусів — 8%. Останні більш за все скаржаться на підвищення відсоткової ставки по кредиту (9%), тоді як у Росії на це вказують 6%, а на Україні — лише 4% респондентів.
Про особливості кризового життя в Україні розповів експерт компанії Research & Branding Group (яка проводила опитування) Євген Копатько. За його словами, саме українці настроєні більш радикально, ніж білоруси та росіяни. Так, про інфляцію заявили 91% опитаних українців, 85% росіян і 88% білорусів; про зменшення прибутків — 47% українців і по 40% росіян і білорусів; про відмову від деяких товарів і послуг — 35% українців і по 25% росіян і білорусів.
«Характерно, що наші співвітчизники в більшій мірі, ніж росіяни та білоруси, стикнулися з такими проявами кризи як-то: зменшення прибутків членів сім’ї (на 7%), відмова від деяких товарів і послуг (на 10%), паніка та депресія у їхньому оточенні (на 9—10%). Затримки з виплатою зарплат більш властиві Україні (25%) та Росії (21%), ніж Білорусі (11%). При цьому зміни, пов’язані з фінансовою кризою, в тій чи іншій мірі заважають зосередитися на своїх обов’язках 73% українців, 58% росіян і 41% білорусів», — говорить Копатько.
Плюс до всього, 67% українців стали серйозно заощаджувати, в той час як стримати споживчий апетит довелося лише 43% росіян і 30% білорусів. Під «скорочення» потрапили витрати на продукти харчування (56% українців, 30% росіян, 45% білорусів), на одяг і взуття (відповідно 56%, 42% і 39%), на дозвілля та розваги (43%, 30% і 25%), на відпустку, на зв’язок, на велику та дрібну побутову техніку.
«Це пояснюється структурою споживання. Тим, що ми десь із 2002—2003 років стали товариством споживачів. Стали краще харчуватися, різноманітніше одягатися, більше відпочивати, — говорить Євген Копатько. — Так, провінція живе гірше, але, насправді, для великої частини населення відбулися серйозні якісні зміни в структурі повсякденного життя. Нині ця структура порушилася». І особливе побоювання експертів у ній викликає економія на лікуванні та медикаментах: про це заявили 28% українців, 24% росіян і 15% білорусів.
Одначе навіть криза не змусить економити всіх поголовно. Чому? Тому що на колишньому рівні залишилися прибутки у третини (31,7%) українців, а у чверті населення фінансові джерела поменшали приблизно на половину, говорить генеральний директор Інституту вивчення Росії Андрій Блінов.
«Питання насправді принципово важливе, — додає директор Центру прикладних політичних досліджень Володимир Фесенко. — Дуже багатьом людям просто нема на чому економити. Здається, дослідженням R&B Group встановлено, що у 40% опитаних немає заощаджень — і на чому їм економити? Такою є сумна реальність цієї кризи».
