Учора три банки, які входять до групи найбільших в Україні, звернулися до прем’єр-міністра і голови Партії регіонів Миколи Азарова з листом, у якому просять звернути увагу на ситуацію з компаніями групи «АІС», які характеризують як недобросовісних позичальників. Модератором цієї акції був Роман Шпек, колишній міністр, старший радник «Альфа-банк» (Україна) й голова комітету із захисту прав кредиторів Незалежної асоціації банків України. Звертаючись до журналістів, він, зокрема, розповів, що українські банки здійснили ризик-менеджмент, поліпшили корпоративне управління, сформували в достатніх обсягах необхідні резерви, що є необхідним у зв’язку з неповерненням деяких кредитів. Акціонери банків, за словами Шпека, прийняли складні, але вкрай потрібні ухвали щодо збільшення капіталу банків. Ведеться системна робота для поліпшення якості кредитних портфелів, відновлено довіру вкладників банків: зростання депозитів фізичних осіб з початку року перевищило 10%. Шпек навіть заявив, що показники банків дозволяють нарощувати кредитування економіки й підтримувати уряд шляхом викупу облігацій внутрішньої державної позики. (Не можна не відзначити, що ці два види банківської діяльності конкурують між собою. І перемагає зовсім не кредитування економіки.)
У той же час голова комітету із захисту прав кредиторів висловив заклопотаність тим, що скорочення проблемних активів банків відбувається дуже повільно. При цьому, за його словами, левова частка проблемних активів припадає не на позичальників — приватних осіб, а на корпоративний сектор, власники і менеджери якого сформували «окремий клас свідомих неплатників». На частку таких банківських клієнтів припадає до 70% прострочених кредитів. Шпек зазначив, що, згідно з матеріалами ЗМІ, у 90% власників підприємств-боржників за кредитами є народні депутати.
Щоправда, Шпек та інші підписанти листа до Азарова назвали лише одного порушника. Приводом для їхнього спільного публічного звернення, як указується в листі, «стали факти злісного ухилення від виконання кредитних зобов’язань компаніями, які входять до групи компаній «АІС», які у свою чергу пов’язані з відомим українським бізнесменом, народним депутатом, членом Партії регіонів — Дмитром Святашем».
Наприкінці свого послання банкіри пишуть: «Шановний Миколо Яновичу, ми як представники фінансового сектору звертаємося до Вас як до голови Партії регіонів і до прем’єр-міністра України з проханням звернути увагу на ситуацію, яка склалася в найбільших банках, з корпорацією «АІС», підконтрольною Д.Святашеві, й втрутитися для відновлення законності».
Про законність тут, схоже, сказано зовсім не для годиться. Бо фірма «АІС» не змогла б успішно протистояти кредиторам, якби на її боці не були суди (вона виграла в судах трьох рівнів, і лише Верховний Суд скасував їхні ухвали й знову повернув справу до першої інстанції), нотаріуси і працівники виконавчої служби. Жахливо, але факт: майно, передане групою в заставу кредиторам, було з порушенням закону, шляхом різних підтасовувань, штучних банкрутств і навіть підробки документів, продане і перепродане. У результаті банки не дорахувалися $250 мільйонів.
Голова ВТБ-Україна Вадим Пушкарьов зазначає, що в результаті це призвело «до проблем і трагедії для решти позичальників, яким доводиться платити ще й за банківські ризики». За словами Пушкарьова, недобросовісні платники володіють колосальним потенціалом для фінансового супроводу своєї боротьби з банками в судовій системі. А ці фінансові ресурси дозволяють суддям дивитися на порушення законності, як кажуть, крізь пальці. У результаті, як вважає банкір, процес переговорів і судових тяжб з «АІС», поручителем якої перед банками був Святаш, лише погіршив становище банку. Кременчуцький автоскладальний завод, майно якого за ухвалою суду першої інстанції свого часу відійшло до банку, сьогодні знову працює на давніх власників і збирає автомобілі. «Банки втомилися мовчати», — з ноткою трагізму в голосі говорить Пушкарьов.
Та все ж цікаво, чому банкіри, згадавши про те, що 90% проблемних кредитів пов’язано з народними депутатами, назвали лише одного? (Виконавчий директор Незалежної асоціації банків Олена Єфремова згадала про існування «чорного списку», куди, окрім «чорних позичальників», входять судді, нотаріуси, працівники виконавчих служб, але не змогла виразно сказати, коли його буде оприлюднено). І чому банкіри звернулися до ЗМІ та прем’єра, скажімо, не тижнем раніше, а саме вчора — на другий день після початку виборчої кампанії? Чи не хочуть вони таким чином вплинути на процес?
Відповідаючи на це запитання «Дня», Шпек сказав, що банкіри «не звинувачують ту чи іншу політичну силу. Ми вважаємо, що Партія регіонів не знає всіх своїх «героїв». Шпек став цитувати Президента України Віктора Януковича на партійному з’їзді, текст якого «випадково» опинився в нього під рукою, де говорилося про потребу боротьби з корупцією, подальше реформування судових органів; про те, що при виявленні корупціонерів, хоч до якої б політичної сили вони належали, процес має бути публічним...
Утім, говорячи про причини узгодженого виступу трьох банків, серед яких два — з російським капіталом, слід нагадати, що у нього в Україні дуже міцний тил. Його постійно прикривають перші особи РФ, нагадуючи українським урядовцям, що сусідський бізнес в Україні повинен мати стабільні умови для роботи і навіть статус недоторканності. І раптом його так сильно скривдили...
«День» спробував дізнатися про погляд іншої сторони з приводу зробленої банкірами заяви. Телефон прес-секретаря пана Святаша відповів, що вони — у відпустці, а сам Святаш зараз підійти до телефону не може, він відповідатиме за цим номером дня за три... Цікаво. А банкіри говорили, що Святаш від них ховається, — з ним жодного зв’язку, а всі розмови — лише через представників у судах.
Олександр ОХРІМЕНКО, президент Українського аналітичного центру, експерт банківського ринку:
— Це виключно політична заява, яка не має ніякого економічного підѓрунтя. Це метод боротьби з політичними конкурентами. Конфлікт цих осіб давно відомий. Хто з них винний, а хто — ні, вирішувати не нам. Така сміливість банкірів, мабуть, пов’язана з їхніми власниками, які мають російську прописку. В інших українських банків також проблеми з поверненням кредитів, але вони публічно з такими заявами не виступають. Офіційна статистика повернення банківських кредитів показує, що проблемні кредити є в юридичних і фізичних осіб. За моєю інформацією, більшість проблемних кредитів юросіб стосується будівельників. Сумніваюся, що всі вони пов’язані з депутатами, суддями чи нотаріусами. Будівельники брали ці кредити, сподіваючись, що будівництво буде успішним, але не вийшло, гроші вернути не можуть, і що робити з сумою застави, не зрозуміло.
