Нещодавно прагнення влади зазирнути до кишені кожного українця втілилося в небувалому кроці. Днями Нацбанк України зобов’язав вітчизняні комерційні банки збирати докладні «досьє» на всіх своїх клієнтів. Для цього кожному з відвідувачів фінустанови будуть нав’язувати заповнення такої собі невеличкої «анкетки». Бігме, за інформацію, яку клієнт залишить на цьому папірчику, будь-який радянський кадебіст радо дав би собі відкусити принаймні вухо...
Тож якщо ви тепер звернетесь до банку по будь-яку фінансову послугу, муситимете вказати в анкеті такі конфіденційні дані про себе та свою сім’ю: розмір сукупного сімейного доходу; кількість та обсяги банківських операцій, які здійснюються членами вашої родини щомісяця; яким рухомим і нерухомим майном володієте ви особисто та члени вашої родини; чи маєте ви або ваші родичі депозити в інших банках і в яких розмірах; чи володієте ви або ваші близькі цінним паперами, якими саме й на яку суму; чи маєте ви або члени родини заборгованість за банківськими кредитами та в якому розмірі; чи є ви або член вашої сім’ї публічною особою (?!); хто впливає на те, як ви витрачаєте гроші (?!!). Зауважмо, що при цьому Нацбанк вимагає від банкірів постійно оновлювати таку непублічну інформацію.
В Асоціації українських банків вже назвали це рішення НБУ неприпустимим. За словами голови Асоціації Олександра Сугоняко, воно підриває довіру клієнтів до всіх банків. Деякі з банкірів, зауважив він, волітимуть скоріше сплачувати штраф Нацбанку, ніж виконувати цю постанову. Адже фактично йтиметься про втрату не лише довіри суспільства до банків, а й про наступну втрату самого банківського бізнесу в Україні як такого.
На жаль, українці, напевне, не будуть, як цивілізовані європейці, намагатися відправити авторів цього сумнівного рішення у відставку законним шляхом — через суд, бо ж довіряти непідкупним українським суддям нині наважиться хіба невиправний оптиміст. На щастя, вони також не стануть, як розлючені лівійські бедуїни, мститися владним кривдникам за допомогою золочених пістолів — бо не мають такої гарячої крові, як ті, та й закладена в гени європейська толерантність не дозволить. Натомість сторіччя життя під диктатурою привчили наших громадян мовчки «голосувати ногами».
І ось вперше за два роки українські банки зараз зіткнулися із шаленим відпливом коштів українців із депозитних рахунків. За повідомленнями НБУ, ще в серпні з банківських депозитів було знято 810 мільйонів гривень. У вересні ж вперше за два роки відбулося скорочення загального депозитного портфеля фізичних осіб на 3 мільярди гривень, до 300,3 мільярда гривень, повідомляють у Нацбанку. Натомість українці кинулися активно скуповувати долари та євро, чого банкіри також не спостерігали вже давно.
Нині загальний обсяг депозитних внесків в українських банках сягає 300 мільярдів гривень, причому лише половина з них — у національній валюті, і приблизно стільки ж коштів, за оцінками валютних експертів, громадяни ховають у себе вдома!
Зрозуміло, до такої «неринкової» поведінки українців штовхає не жадібність і не недалекоглядність, а лише обережність і недовіра до банківської системи та до влади — навчені бідою, громадяни воліють не мати справи ні з першою, ні з другою.
Шкода, що влада не помічає, як втрачає довіру свого головного донора — українського суспільства. Чи не єдина подібність політиків і банкірів полягає саме в тому, що як першим, так і другим легко втратити людський кредит і страшенно важко потім його повертати. Але що поробиш, якщо можновладці вперто пиляють гілля, на якому сидять. Спочатку — запровадженням принизливої «паспортизації» валютообмінних операцій, спрямованої, як виявилося, на вивертання кишень громадян. Цього місяця українські ЗМІ обійшла ганебна історія про те, як якийсь громадянин у Донецьку після придбання в банку двох тисяч доларів США для власних потреб був запрошений до податкової міліції та змушений принизливо пояснювати панам фіскалам, де саме він вкрав гроші на цю трансакцію...
А голова Нацбанку пан Арбузов ще й хвалився нещодавно журналістам, що за місяць дії «паспортизації» валютообмінних операцій НБУ вдалося збити попит громадян на іноземну валюту вдвічі — саме настільки впали в жовтні обсяги її придбання українцями. Відверто кажучи, пишатися тут немає чим. У цивілізованій країні з розвиненою ринковою економікою таке «досягення» розглядалося би як провал валютно-грошової політики центробанку, за який його керівник мусив би покарати себе відставкою. Та й знати пан голова, звичайно, може лише про обсяг офіційних операцій із валютою — бурхливої тіньової діяльності валютних «кидал» у переходах для нього нібито й не існує. Та, судячи з усього, належних висновків з історії «паспортизації» не було зроблено ні на Інститутській, ні на Банковій. Про це й свідчить новий крок влади — запровадження анкетування клієнтів банків...
БАНКІРИ ПРОПОНУЮЮТЬ «ВІДПУСТИТИ» КУРС І ПІДВИЩИТИ СТАВКИ ЗА ДЕПОЗИТАМИ
Нагадаємо, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник критично оцінив паспортизацію валютно-обмінних операцій та випуск «валютних» ОВДП. На думку Пинзеника, остання ініціатива може принести для бюджету значні ризики у разі девальвації гривні.
Зокрема, «промахи» валютної політки вже почали приносити перші «гіркі» плоди. Так, на думку керівника інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Миколи Івченка, рекордне виведення готівкової валюти за межі української банківської системи спровокувало наростаючий мінус платіжного балансу. Стан останнього погіршився також через відплив валюти з країни за статтею «інший капітал», куди входять торговельні кредити та депозити нерезидентів. Ймовірно, припускає Івченко, в умовах нестабільності світових фінансових ринків нерезиденти почали виводити депозити з України й вимагати повернень раніше виданих торгових кредитів.
Тож, за даними директора Департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку НБУ Олександра Дубихвоста, у банків сьогодні спостерігаються дисбаланси в ліквідності — доларова маса зростає, а гривнева — знижується. Водночас дефіциту ліквідності немає, враховуючи 9 мільярдів доларів на авуарах, 57 мільярдів гривень, вкладених в ОВДП, та 13—14 мільярдів гривень залишків на коррахунках.
На думку представника центробанку, населення не має адекватних інструментів для інвестицій, крім банківських вкладів (беручи до уваги, зокрема, нерозвиненість фондового ринку, високий ризик «гри в казино Forex»). Для виправлення ситуації, відвернення уваги фізосіб від валюти НБУ планує випускати сертифікати, індексовані на курс золота, та інвестиційні монети (перебуватимуть у вільному обігу, реалізовуватимуться через теруправління НБУ та комбанки).
Натомість голова правління ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» Володимир Хливнюк переконаний: повернути гроші в обіг може «відпускання» курсу. Натомість, за словами банкіра, штучне підтримання стабільності національної валюти може призвести до обвалу зразка 2008 року. Водночас відпускати курс, за його словами, потрібно вкрай обережно, так, щоб надміру не зашкодити банкам, які й так сьогодні мають чималий портфель проблемних валютних кредитів.
Натомість голова правління АТ «Укрсоцбанк» Борис Тимонькін оптимістично оцінює перспективи курсу національної валюти. За його словами, гривня не приречена на ослаблення. І першочерговою причиною так вважати, як зауважує Тимонькін, є більш ніж непоганий стан українського експортного бізнесу.
Тимонькін прогнозує: ставки за депозитами зростатимуть, у тому числі в найбільших українських банках. Але не тому, що банкам критично не вистачає грошей, а через те, що вони (ставки за депозитами. — Авт.) знизилися нижче від «історично сформованого рівня». За словами банкіра, психологічно прийнятними для населення є ставки за гривневими вкладами в 15%, а за доларовими — 9%.
60% УКРАЇНЦІВ ХОЧУТЬ, ЩОБ НБУ СКАСУВАВ ПАСПОРТИЗАЦІЮ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ
Та попри всі ініціативи та ідеї, статистика свідчить: українські банки продовжують втрачати клієнтів. Протягом останніх двох місяців люди йдуть у каси здебільшого, щоб забрати свої вклади, а не поповнити рахунки. Не останню роль у цьому, на думку фахівців, грають розмови про ймовірність нової хвилі банківської кризи. Здавалося б, за таких обставин банкам треба заохочувати клієнтів. На практиці ж — по-іншому: то здивували паспортизацією обміну валют, то вже фінустанови почали наполегливо вимагати від своїх клієнтів заповнити анкети. Тож за останні два місяці мало хто не згадував НБУ «незлим тихим словом». Дедалі частіше українці віддають перевагу зберіганню заощаджень у банках, але вже скляних.
Нещодавно компанія Research&Branding Group провела соціологічне опитування клієнтських настроїв українців. Відповідно до його результатів, більшість наших співвітчизників (58%) у цілому негативно ставляться до розпорядження НБУ про паспортизацію валютних операцій громадян. Зокрема, операцій з обміну валюти після 23 вересня не здійснювали 76% опитаних. У тих же, хто займався обміном валют після 23 вересня, думки розділилися — 7% відчули істотні труднощі при обміні валюти, а 8% — ні.
Лише кожний десятий українець (12%) вважає, що розпорядження НБУ про паспортизацію валютних операцій громадян необхідно залишити в силі. При цьому позитивно дане нововведення оцінюють тільки 15% опитаних.
«Більшість українців дотримуються думки про те, що розпорядження НБУ про паспортизацію валютних операцій громадян необхідно скасувати або повністю (32%), або частково — у випадку обміну валюти на суму 1000—1500 умовних одиниць (28%). Лише кожний десятий респондент вважає, що розпорядження НБУ про паспортизацію валютних операцій громадян має залишитися в силі», — зазначили в компанії. При цьому двоє із трьох українців згодні з тим, що надання паспортних даних при обміні валют може нести небезпеку незаконного використання паспортних даних громадян (66%). Також по 66% уважають, що надання паспортних даних при обміні валют є грубим втручанням в особисте життя громадян і що паспортизація валютних операцій громадян призведе до відродження тіньового валютного ринку й появи так званих «мінял».
