Один із провідних ринків споживчих товарів в Україні - це ринок годинників. Найбільшим попитом на ньому користуються наручні. Вони становлять більше за 50% усіх пропозицій. Настільні (здебільшого - будильники) і настінні годинники становлять відповідно 20 і 30%.
Імпортують годинники в Україну Росія, Білорусь, Китай, Японія, Тайвань, Малайзія, Польща, Угорщина, Чехія, Австрія, Німеччина, Швейцарія. На жаль, сама Україна годинники зовсім не виробляє, хоч у нас розвинена ціла підпільна індустрія, що займається збиранням годинників з імпортних складових частин. Це невеликі цехи або майстерні, що закуповують комплектуючі для однієї пари годинників за $2-3 і продають уже зібрані з них вироби за ціною від 10 до 30 гривень. Треба зазначити, що кількість таких виробів на ринку сягає 15-20% від загального обсягу продажу дешевих годинників.
Судячи з пропозицій наручних годинників, найпопулярніші - "Чайка" (17-200 грн.), "Ракета" (28-50 грн.), "Слава" (30-60 грн.), "Політ" (35-260 грн.), "Луч" (15-45 грн.), "Seiko" (70-120 грн.), "Orient" (50-320 грн.), "Citizen" і "Casio" (13-270 грн.).
Звичайно ж, основний товарообіг становлять дешеві годинники. На них ставиться мінімальна націнка, але в результаті, завдяки великим обсягам продажу, виходить солідний прибуток. Проте, можна розширювати асортимент за рахунок дорогих годинників вартістю від 30 до 400 гривень. На них можна встановлювати великі націнки, і прибуток від продажу однієї пари в 10 разів перевищить прибуток, що його одержано від продажу дешевих.
На думку фахівців, найбільшим попитом користуються дешеві моделі годинників як імпортного, так і вітчизняного виробництва вартістю 12-40 гривень. На ринках лідером по обсягу продаж є китайські і тайванські виробники продукції широкого вжитку, ціни на яку досить низькі - від 2 до 16 гривень.
Найбільша конкуренція на ринку годинників точиться між механічними та кварцовими. Механіка - престижна і надійна. Проте в кварцових годинників є свої переваги - багатофункціональність, точність і невисока ціна.
Тепер кілька слів про гарантію на годинники. 80% магазинів дають гарантію на годинникову продукцію, яку вони реалізовують, терміном на один рік. Мабуть, це єдина перевага магазинів перед дрібнооптовими ринками, де гарантію на годинники терміном на рік ніхто не дає. Однак винні в цьому не продавці. Лише деякі з годинникових фірм розвивають власну мережу гарантійного обслуговування.
Зрозумівши важливість гарантій, навіть "човники", які торгують на ринку далеко не першосортним товаром, дають двотижневу "гарантію". Якщо годинники несправні або чимось не влаштовують покупця, їх можна обміняти на інші.
