Українці масово зняли, хто що може з банківських рахунків — вважають, що рідну готівку краще тримати в трьохлітровій банці, або ж під матрацом. А хто трохи сучасніший — уже прикупив додому й спеціальний сейфик... Але чи правильно це?!
Шалена паніка призвела до того, що деякі банки змушені були обмежити видачу максимальної разової суми 200 гривнями. Та й ті купюрами по 10 гривень! Проте навіть такі кроки не зупинили переляканих громадян — люди ладні були вдень і вночі стояти біля вже неодноразово проклятих ними банкоматів...
Розгублені банкіри можуть лише заспокоювати стандартними фразами, проте чи почують такі запевнення перелякані громадяни?
«Ми впевнені, що найближчим часом наш банк повернеться в робоче русло. Проте, в першу чергу, це залежить від самих громадян... Через інформацію, що поширювала преса, почалася паніка, отож, якщо населення перестане так активно знімати гроші, то й банки вийдуть із цього положення. Ми офіційно заявляємо, що в нас усе нормально, просто повинна припинитися паніка й ажіотаж, для продовження нормальної роботи!» — відповіли «Дню» в прес-службі «Промінвестбанку» — «першої ластівки й жертви» банкоматівського ажіотажу.
Але ж для середньостатистичної української сім’ї те, що сказала знайома тьотя Мотя, яка працює прибиральницею в найближчій ощадкасі, значно авторитетніше за «те, що брешуть з телевізора, радіо чи преси»... І внаслідок такої економічної неграмотності та некерованості страждають як банки, так і їхні вкладники, які, наприклад, через зашкалювання емоцій навіть масово забирали кошти з депозитів, втрачаючи відсотки.
Останнє у понеділок банкам заборонив робити Національний банк України. За оцінками експертів, цей крок, нарешті, призупинить панічний ажіотаж і не дасть «знекровити» банки. Утім, дехто налаштований абсолютно навпаки — особливо завзяті навіть погрожують регулятору судом, якщо їхнє право забрати депозит не буде задоволено...
«День» дізнався в юристів, чи справді спроба заспокоїти населення може вилитися в масову судову тяганину... «Це абсолютно незаконний документ... І НБУ не вперше робить подібний крок: у 2004 році вже був аналогічний документ. Тоді була досить велика кількість позовів, котрі, врешті-решт, довели правоту громадян і юридичних осіб, що мали депозити в українських банках, — констатує старший партнер юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Роман Марченко та робить висновок: — В даному випадку, на мою думку, Нацбанк свідомо йде на таке порушення, щоб припинити паніку. Адже навіть якщо суд — це близько п’яти місяців. За такий час, як усі сподіваються, паніка утихне...
За словами Марченка, підрив довіри серед населення буде однозначно, й не тільки до банків, а й до всієї системи. «Але Нацбанк в даному разі намагається зберегти не довіру населення, а саму банківську систему! Інакше не буде кому проявляти довіру чи недовіру... Тепер банки матимуть шанс вижити, без такого ж кроку в них не було б іншого виходу, як іти на банкрутство...» — вважає юрист.
«Ми отримали черговий приклад того, чого варте необережно сказане слово, чи інша атака... Хоча це не тільки в Україні такий феномен паніки, у нас це навіть у меншій мірі, — говорить «Дню» керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький. — Ми вже не перший рік наступаємо на ті самі граблі! Наша банківська система здорова. Банки, які зазнали проблем, скоро вийдуть із того становища. Нацбанк не дозволить «розкачати» банківську систему!»
А щоб відновити дещо втрачену довіру громадян, банкам, на думку Литвицького, необхідно буде більше працювати з внутрішніми ресурсами та менше покладатися на зовнішнє запозичення... «Треба акцентувати на роботу з власним українським позичальником. Банкам треба більше покладатися не на розігрів споживчого кредитування, а на кредитування реального сектору економіки... Треба працювати на те, щоб у населення був інтерес заощаджувати й вкладати в українські банки, щоб у цих банках був ресурс для кредитування і щоб вони менше покладалися на мінливу ситуацію на ринках зовнішніх запозичень», — додає експерт.
Дану паніку, на думку представників Нацбанку, практично на 90% створив тільки психологічний чинник. Як то кажуть, нервові клітини не відновлюються, тож неперевіреними чутками в таких серйозних випадках у майбутньому краще не керуватися...
