Не вірте розмовам про те, що сфера IT живе в Україні розкошуючи. Якщо намалювати графік її злетів і падінь, то він повторить такий невідомий молодим айтішникам побутовий «механізм», як пральна дошка у профіль — суцільні злети і падіння. Приміром, днями Верховна Рада може розглянути в другому читанні законопроект авторства регіонала Максима Луцького, що дозволяє закрити будь-який інтернет-ресурс чи файлообмінник без рішення суду. Якщо закон буде ухвалено, то, як повідомила в своєму блозі народний депутат Леся Горобець, фінансові та правові санкції, аж до закриття, можна буде висунути без рішення суду будь-якому українському провайдерові та файлообміннику.
Слід зазначити, що колега Луцького регіонал Віктор Янукович (молодший) виступив проти такої ініціативи. На своїй сторінці у Фейсбук (яку він, за його словами, використовує нині як «громадську приймальню народного депутата») він написав: «Моя принципова позиція — без рішення суду цього робити не можна. Інакше ресурси просто перенесуть хостинг за кордон і від цього програють усі». І справді, не минуло й дня після візиту податківців до хостингової компанії, яка обслуговувала сервери інтернет-магазину Rozetka.ua, як вони «переїхали» на німецький хостинг. (Детальніше про бачення Януковича-молодшого розв’язання проблем, що нині лихоманять вітчизняних інтернет-гравців, в інтерв’ю «Дню» читайте в наступному номері газети. — Авт.).
Але навіть без ухвалення згаданого вище законопроекту, вважають юристи, вітчизняні Інтернет-ресурси прагнутимуть «сховати» свої сервери за кордоном. «Користуватися доменними іменами, які зареєстровані в Україні і обслуговуються українськими хостинг-компаніями, тепер небезпечно зважаючи на хибну практику блокування доменів і зупинення послуг хостингу з будь-якого приводу. Консультанти з безпеки радитимуть власникам бізнесу переносити обслуговування сайтів за кордон — якомога далі від юрисдикції наших правоохоронних органів. У результаті хостинговий бізнес в Україні може дуже потерпіти, — зазначає експерт юридичної фірми «Юскутум» Андрій Пархоменко. — Сумніваюся, що кількість онлайн-магазинів різко знизиться: найімовірніше, дрібні гравці навіть отримають на якийсь час ту частку ринку, яка залишиться від загиблих монстрів. Але справа Rozetka.ua робить перспективи розвитку онлайн-ринку та ІТ-ринку вельми невтішими». Та й загалом, наголошує юрист, вести успішний бізнес в Україні стає небезпечно.
Тим часом Інтернет все ж поступово стає в нашій країні наймасовішим засобом інформації і комунікації. Так, за останніми даними Київського міжнародного інституту соціології, за 2011 рік кількість користувачів Інтернету зросла на 11 процентних пунктів (з 32% в березні 2011 р. до 43% — в лютому 2012 р.). Водночас Інтернет поширюється в Україні повільніше, ніж в розвинених країнах, зазначають соціологи.
Нещодавно, виступаючи з лекцією для студентів, прем’єр-міністр Микола Азаров вказав: «Нам потрібно перерозподілити державне замовлення у бік збільшення фахівців, зокрема у сфері IT-технологій». Сьогодні, за словами прем’єра, всі виші України випускають за рік лише близько 5 тисяч фахівців сфери IT, у той час як їх потрібно не менш як 25 тисяч. Голова уряду повідомив, що зараз ця сфера виробляє майже на 15 мільярдів гривень продукції, і уряд має намір збільшити надходження від неї в 10 разів.
Народний депутат, голова комітету з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Наталія Королевська вважає одним з провідних напрямів інноваційного розвитку — розширення доступу до Інтернету. «Доведено, розвиток мережі Інтернет на 10% дає 1,5—2% ВВП. Тому одним із завдань, що стоїть перед державою, є розширення доступу до Інтернету», — наполягає Королевська.
Ця проблема дуже дошкуляє не лише користувачам, а й операторам телекомунікацій, яким часто-густо відмовляють в доступі до телекомунікаційних мереж. Про це йшлося на круглому столі з питань їх спільного використання. Як зазначив перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров, «відсутність повноцінних регламентів поведінки на ринку призводить до того, що у місцевої влади виникає бажання навантажити телекомунікаційні компанії певними додатковими платежами, створювати їм певні перешкоди до мереж, які мають бути в загальному користуванні, і таким чином гальмують зростання ринку». Визнає існування таких проблем і голова Національної комісії з регулювання у сфері зв’язку та інформатизації Петро Яцук. Він попередив, що, розробляючи відповідні порядки, потрібно враховувати не лише інтереси телекомунікаційних компаній, а й інтереси місцевих держорганів, інакше вони «продовжуватимуть блокувати роботу операторів і провайдерів і жоден нормативний документ не змусить їх прискорювати процедури».
«Україна не може ігнорувати загальносвітову тенденцію розуміння доступу до мережі Інтернет як одного з основних прав людини, — каже президент групи телекомунікаційних компаній «Адамант» Іван Пєтухов і наводить приклад такого ігнорування: — Для впровадження в міську мережу загального користування IT-телефонії у нас поки що немає ні затверджених норм, ні дозволів...» Пєтухов зазначає, що ситуація, яка склалася в Україні з доступом до телекомунікаційних мереж, суперечить європейським нормам і принципам роботи місцевих органів влади, які мають бути спрямовані на всебічне задоволення потреб населення. У багатьох містах, за словами президента «Адаманта», створено посередницькі комунальні підприємства, кооперативи на зразок «хвіртки», які, не керуючись жодними нормами, стягають кошти з операторів і провайдерів, спрямовуючи їх не на розвиток ринку, а на якісь незрозумілі цілі. Отже, кошти просто вимиваються з високотехнологічної галузі, — стверджує Пєтухов і веде далі: — А ми точно знаємо, що наше устаткування старішає вже за рік і потребує неабияких коштів для модернізації». Представники таких підприємств-посередників, за словами Пєтухова, кажуть: ми маємо вказівки мера чи губернатора повинні їх виконувати.
Але Яцук вважає, що місцева влада, «знайшовши дірку в законодавстві, діє юридично законно. Вона має право створювати підприємства, і вони це зробили», — констатує Яцук і звинувачує самих операторів і провайдерів, що це вони не створили нормативних документів. При цьому він визнає, що їх повинні були спочатку підготувати держоргани, але не зробили цього — «є проблеми в реформуванні». Великого начальника дивує, чому на круглому столі обговорюється не документ, який розв’язав би проблему, а лише необхідність її розв’язання. «Давайте працювати і створювати», — закликає він.
КОМЕНТАР
«ПОДАТКОВА БУДЬ-ЯКОЇ МИТІ МОЖЕ ВИЛУЧИТИ СЕРВЕРИ ROZETKA.UA
Ольга СПЕКТОР, директор юридичної компанії Spektor law firm:
— Дії податкової інспекції є абсолютно законними. Однією із слідчих дій є вилучення предметів, які мають відношення до справи. І навіть якщо вона відразу не вилучала сервери Rozetka.ua, то може зробити це будь-якої миті на законних підставах, оскільки на них міститься інформація про діяльність інтернет-магазина. Але якщо вона вирішить вилучити сервери, то фактично зупинить роботу компанії, чим завдасть значних збитків. Кримінальне провадження у справі може тривати роками, фактично позбавляючи Rozetka.ua можливості продовжувати роботу. При цьому всі завдані збитки вона покриватиме за свій кошт. Адже навіть якщо кримінальну справу щодо Rozetka.ua у подальшому буде закрито або компанію буде виправдано вироком суду, інтернет-магазин все одно не матиме підстав для відшкодування завданих йому збитків, оскільки податкові органи діяли законно згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України. А це може серйозно підірвати справи компанії. Не матиме права на компенсацію збитків і хостинг-компанія Mirohost, на серверах якої розміщувався інтернет-магазин Rozetka.ua.
Від такої ситуації, з якою зіткнулася Rozetka.ua, не застрахований жоден інтернет-магазин в Україні. Часто подібні кримінальні справи порушуються необѓрунтовано, а перевірки проводяться з порушенням законодавства України. На цьому й можна збудувати стратегію захисту. Процесуальні помилки, яких припустилися податкові органи в процесі проведення обшуку, можуть стати підставою для оскарження їхніх дій. Якщо це вдасться довести, тоді отримана податковою під час обшуку інформація в подальшому не може прийматися як доказ. Проте на практиці оскаржити дії влади в таких випадках надзвичайно складно.
ДО РЕЧІ
Податкова міліція виклала у Facebook схему мінімізації податків, яку використовують інтернет-магазини. На думку податківців, інтернет-магазини оформляють придбаний товар із завищенням вартості через фіктивні підприємства. Водночас у коментарях до схеми користувачі зазначають, що ФОПи, які працюють під брендом інтернет-магазину, можуть оформлятися цілком легально і не бути фіктивними підприємствами. Схема з’явилася на сайті через день після гучних новин про обшуки в офісах магазину Rozetka.ua. Але чи пов’язана вона зі справою найбільшого в Україні онлайн-магазину — не зазначено.
