В Україні немає належної системи правового регулювання списання з Державного бюджету коштів за рішенням органів державної влади на погашення кредиторської заборгованості перед працівниками бюджетних установ, які мають право на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення. До такого висновку прийшла колегія Рахункової палати за результатами аудиту.
57-а СТАТТЯ
Ця заборгованість, сума якої законодавчо не визначена, виникла внаслідок непослідовності державної політики у сфері оплати праці працівників бюджетних установ, яка будувалася за принципами надання різних пріоритетів залежно від політичної ситуації в країні. При цьому не враховувалася реальна платоспроможність бюджетів, як і те, що чинним законодавством не передбачено систему обліку такої заборгованості з визначенням джерел, термінів та черговості її погашення.
Крім того, Кабінет Міністрів не виконав вимоги статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» щодо встановлення порядку здійснення органами Держказначейства рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Держбюджету та місцевих бюджетів або бюджетних установ.
Зазначені недоліки, а також відсутність державної звітності та первинного обліку рішень з даних питань, призвели до втрати контролю з боку держави за прозорістю процесів списань і до різного застосування норм чинного законодавства. Наслідок всього цього — незаконні та неефективні витрати з державного бюджету, а також порушення конституційних прав і свобод громадян.
Значна невиплата винагороди за працю в системі Міністерства освіти та науки, яка під тиском численних скарг працівників цієї сфери у 2004 році була визнана кредиторською заборгованістю Державного бюджету України у сумі 3,3 мільярда гривень, а також існуючий стан погашення аналогічної заборгованості в інших бюджетних установах, свідчать про суттєві ризики для належного функціонування бюджетної системи країни.
Як зазначають фахівці Рахункової палати, Міністерство освіти і науки при виконанні своїх повноважень, встановлених указом Президента України «Про Міністерство освіти і науки України» та статтею 25 Бюджетного кодексу України щодо реалізації державної політики у сфері своєї діяльності, як головного розпорядника бюджетних коштів, не забезпечило належного контролю за проведенням інвентаризації кредиторської заборгованості, яка була здійснена на виконання вимог Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів», що призвело до дефіциту коштів на її погашення у сумі 166,9 мільйона гривень. Крім того, Міністерство освіти і науки України, всупереч вимогам ст. 1 названого закону, включило, а Кабінет Міністрів затвердив, у загальній сумі визнаної бюджетом заборгованості 1,5 млн. грн. коштів, які раніше були списані Держказначейством за рішеннями судів з реєстраційних рахунків Міністерства освіти і науки (1,4 млн. грн.) та Міністерства аграрної політики (0,1 млн. гривень).
Крім того, невизнання державою кредиторської заборгованості призводило до звернення працівників бюджетних установ за захистом своїх прав до суду і, як наслідок, додаткових витрат на оплату з державного бюджету кредиторської заборгованості та моральної шкоди, а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, виконавчого збору тощо, що є прямими збитками бюджету. Загальна сума недоцільних додаткових витрат держбюджету на сплату тільки виконавчого збору склала 3,9 млн. гривень.
САМ СОБІ КОМАНДИР...
Державний бюджет, як зазначають аудитори Рахункової палати, зазнав також додаткових втрат через застосування різних, не передбачених законодавством методик обліку заборгованості та її погашення. Зокрема, порушуючи статтю 23 Бюджетного кодексу України, Міністерство оборони України та Державний департамент з питань виконання покарань свою кредиторську заборгованість за речове майно при звільненні працівників у запас здійснювали за «власним бажанням» непередбачені бюджетними призначеннями компенсаційні виплати за невидане речове майно. Втрати складають 6,2 мільйона гривень.
Всупереч вимогам статті 23 Бюджетного кодексу Служба безпеки України заборгованість минулих років перед своїми працівниками за речове майно (19,5 млн. грн.) погасила за рахунок поточних витрат, встановлених на її утримання за відповідними бюджетними програмами.
Це фактично призвело до самостійної зміни бюджетних зобов’язань безпосередньо головними розпорядниками коштів та зменшення асигнувань на конкретну мету їх функціональної діяльності. Заподіяні державі збитки відшкодовувалися за рахунок кошторисів бюджетних установ.
Державною судовою адміністрацію було запроваджено власний механізм погашення кредиторської заборгованості суддям шляхом затвердження окремої бюджетної програми «Виконання рішень судів на користь суддів». Тобто, при невизнанні державою у законодавчому порядку кредиторської заборгованості у сфері винагороди за працю та відсутності її обліку в Державній судовій адміністрації останньою було визначено джерело погашення неіснуючих бюджетних зобов’язань перед суддями за їх же рішеннями. Це поставило у привілейоване становище працівників судової системи перед іншими категоріями працівників бюджетних установ, однак остаточно цієї проблеми не вирішило. Крім того, запровадження такого механізму погашення кредиторської заборгованості суперечило вимогам бюджетного законодавства, Закону України «Про виконавче провадження» та створювало умови для ручного керування Державною судовою адміністрацією процесом розподілу бюджетних асигнувань. Виконання рішень судів здійснювалося територіальними підрозділами на підставі управлінських рішень центрального апарату, якими і визначалися конкретні об’єкти фінансування та розміри бюджетних асигнувань. За таких умов в порушення вимог статей 37 та 35 законів про державний бюджет на 2005 і 2006 роки щодо черговості виконання рішень судів, було здійснено погашення кредиторської заборгованості на 11,1 мільйона гривень.
Державним казначейством України при виконанні своїх повноважень, передбачених відповідними статтями законів України про державний бюджет на 2005 та 2006 роки та Бюджетного кодексу України не вжито відповідних заходів щодо забезпечення належного статистичного та аналітичного обліку рішень органів державної влади з зазначених питань, які надходили на виконання до Казначейства, та дієвого контролю за дотриманням основного принципу їх виконання за черговістю надходжень. Це, а також неузгодженість дій органів державної влади, призвело до численних порушень бюджетного законодавства. Зокрема, порушувалася черговість виконання рішень. Тільки на центральному рівні Держказначейством, за мотивацією відсутності коштів на рахунках боржників, повернуто без виконання 149 рішень судів про погашення кредиторської заборгованості державного бюджету перед працівниками бюджетних установ на 4,8 мільйона гривень, повідомляє прес- служба Рахункової палати.
