Посольство України в Росії оприлюднило прогноз розвитку торгівлі між двома країнами на 2004 рік. Очікується, що темпи збільшення товарообігу, досягнуті минулого року, будуть збережені за умови відсутності нових митних обмежень. Нагадаємо, що російський експорт в Україну 2003 року зріс на 36,9% ($8,7 мільярда), а український в Росію — на 35,2% ($4,3 мільярда). Посол України в РФ Микола Білоблоцький однією з умов подальшого зростання вважає створення зони вільної торгівлі між двома країнами. На його думку, динаміка міжурядових переговорів вказує на велику ймовірність підписання відповідної угоди вже до кінця року. Детальніше про ці перспективи — в бліц-інтерв’ю з послом України в Росії.
— Миколо Петровичу, які завдання ставить перед собою уряд у торговельних стосунках з Росією на 2004 рік?
— Якщо говорити узагальнено, то головним завданням, безперечно, є створення зони вільної торгівлі. Це навіть не завдання нашого посольства, це питання всієї державної політики. Нам треба вийти на остаточний варіант угоди вже цього року. Дуже принципова дискусія триває щодо окремих товарних груп. Зокрема це стосується режиму торгівлі газом і нафтою.
— Загальновідомо, що Росія наполягатиме на виключенні з режиму вільної торгівлі саме нафти й газу. Чи буде якісь виключення пропонувати й Україна?
— Звичайно. Не можна знайти на сьогодні жодної угоди про вільну торгівлю, яка б не мала обмежень. Є такі обмеження, до речі, й у Європейському Союзі як для старих, так і для нових країн-членів. У цьому випадку йдеться про економічні інструменти захисту своїх інтересів.
— Тобто тієї ідеальної угоди про вільну торгівлю без виключень, про яку заявляли деякі політики в Києві, точно не буде?
— Її й не може бути. Якщо ми заборонимо ввозити спирт і тютюн, то нам, звичайно, у відповідь ніхто не скаже: а ви завозьте скільки завгодно. Якщо країна здатна заповнити внутрішній ринок самостійно, то вона буде обмежувати імпорт. І на політику ніхто зважати не буде.
— До речі, як ви особисто можете оцінити емоційну атмосферу, що панує в ході торговельних переговорів України й Росії? Перемир’я в торговельній війні, яке ми зараз спостерігаємо, — це затишшя перед бурею чи стабільна тенденція?
— У цій сфері не можна прогнозувати, що колись все буде спокійно. Успіхи в торгівлі між країнами — це результат великої праці. Важкі переговори йшли щодо карамелі, оцинкованого прокату, але тепер ми із задоволенням можемо констатувати, що російська сторона прийняла наші умови. На це пішов рік, протягом якого я особисто брав участь у різних переговорах. У цій справі навіть доби не можна сидіти склавши руки. У нас 31 грудня останній протокол по трубах ще не був підписаний. Російська сторона була вимушена підписувати, бо цього дня припинялася дія попередньої угоди. І проблему вдалося вирішити. Якщо говорити про ставлення з боку російського уряду, то воно суто прагматичне. До уваги береться тільки економічний інтерес і більше нічого.
