Міський сквер відпочинку луганчан навпроти будинку
облдержадміністрації знову заповнений страйкуючими шахтарями. Всього кілька
тижнів тому тут на асфальті сиділи першотравневі гірники — тепер їх змінили
краснодонці. За перші п’ять днів кількість страйкуючих не зменшилась, як
передбачалося, а навпаки зросла більш ніж на сто осіб. До гірників шахти
імені Баракова — організаторів даної акції — приєдналися їхні товариші
з інших підприємств, які входять до складу холдінгової компанії «Краснодонвугілля».
Те, що відбувається у вугільній галузі, безсумнівно, має бути деполітизоване.
Політика в даному випадку, лише збільшує проблему, позбавляє можливості
збалансовано вирішувати намічену програму галузі. Але водночас, заробітна
плата (в цьому випадку шахтарів) є чинником не тільки соціальним, але внаслідок
майбутніх президентських виборів і політичним. Досвід березневих парламентських
виборів показав, що шахтарські проблеми знову можуть стати предметом політичної
спекуляції, козирною картою в руках окремих політиків тепер уже на майбутніх
виборах глави держави. Тому в Луганській області зусилля зосереджуються
на двох головних напрямах. По-перше, не допустити збільшення частки заробітної
плати в собівартості вугілля, що видобувається, інакше галузь підійде до
цілковитого краху. Зростання зарплати має досягатися виключно за рахунок
вуглевидобутку й продуктивності праці. А судячи з минулої виборної кампанії,
дух авантюризму в цій частині так і не подолали. Більше того, він панує
над здоровим глуздом, тому сьогодні керівники області щодо окремих директорів
діють жорсткіше, ніж раніше.
По-друге, взявши до уваги досягнуті результати й реальні перспективи,
є можливість, як запевняє заступник глави облдержадміністрації Валентин
Дзонь, збільшити грошову складову до 20%, що дасть додатково понад 200
млн. грн. Така солідна добавка до держпідтримки в загальній сумі становила
б 630 — 650 млн. грн., що могло б гарантувати виплату заробітної плати
й створити запас для погашення заборгованості за минулий період.
Цю програму й було покладено в основу переговорного процесу, як з трудовими
колективами, так і з Мінвуглепромом. Проте переговори зі страйкуючими краснодонськими
гірниками, й за оцінкою В.Дзоня, й на думку лідера НПГ шахти імені Баракова
Дмитра Калитвинцева, на даному етапі зайшли в глухий кут. Сторони ніяк
не дійдуть згоди, звинувачуючи одна одну в порушенні договору — головного
на сьогодні документу, що регулює взаємостосунки сторін. Його було підписано
кілька тижнів тому в Києві двома професійними спілками гірників (НПГ і
ПРВП) та Мінвуглепромом. Згідно з цим документом, «бараківці» повинні в
указані числа липня двічі отримати транш по 600 тис. грн., окрім того,
додатково ще двічі по 216 тис. грн., якими погашатимуться борги за першу
половину 1996 року. Шахтарі ж зобов’язалися не припиняти вуглевидобутку,
поступово нарощуючи його, тим більше, що міністерство пообіцяло до 1 вересня,
нарешті, виділити обладнання для нової лави. За прогнозами гірників, це
дозволить виконувати план на 150%.
Однак у вказані в договорі терміни гроші уряд не надіслав, затримавши
транш на чотири доби. Щодо коштів, виділених на погашення заборгованості
по зарплаті за 1996 рік, вони так і не надійшли. Висловлюють гірники сумнів
і з приводу пуску нової лави у вересні. Закінчується липень, а роботи досі
не проводяться. Невиконання урядом договірних зобов’язань і спричинило
їхній страйк.
Щодо гірників, то на думку Д.Калитвинцева, порушення договору з їхнього
боку не було: по-перше, в документі не обумовлено заборону на страйк, по-друге,
шахта продовжує працювати й нарощувати вуглевидобуток. Якщо за 14 днів
до початку походу до Луганська частини робітників шахта ім. Баракова видала
на-гора близько 5 тис. тонн вугілля, то за чотири дні розпочатої акції
— близько 3 тис. тонн. Страйкуючі вважають, що уряд зневажає їхні конституційні
права в частині невиплати зарплати й вони збираються за це боротися до
кінця.
На сьомий день страйку до «бараківців» приєдналися 10 першотравневих
гірників. Як повідомив Д.Калитвинцев, й надалі надходять заявки на участь
в акції, однак профспілка ухвалила рішення обмежити число страйкуючих 230.
За прогнозами спостерігачів, ситуація ускладнюватиметься. Другий обіцяний
урядом транш у 600 тис. грн. в указаний у договорі термін знову не отримано.
