Енергетична стратегія України до 2030 року, яку обговорювали в четвер за участю Президента країни, зібрала безліч відгуків. Одним із перших дав свою оцінку Світовий банк. За словами його директора по Україні, Білорусі та Молдові Пола Бермінгхема, «це комплексна, всебічна, досить амбіційна» програма, що зажадає вкладення величезних коштів на багато років. Якщо порівнювати два основні напрями стратегії — будівництво нових енергетичних підприємств і енергозбереження, — то Світовий банк віддає перевагу другому, що може дати швидкий ефект.
На думку старшого фахівця енергетичного сектора представництва Світового банку в Україні Деяна Остоїча, для успішного здійснення енергозбереження треба залучити великі інвестиції. А для цього, вважає експерт, треба створити стимули, в тому числі й через тарифну політику. Сьогодні проблема полягає в тому, що в Україні дуже низькі тарифи на електроенергію. «Україна має найнижчі в регіоні тарифи на електроенергію, вони навіть нижчі, ніж у Росії. Це не сприяє інвестуванню, оскільки інвестори, звісно, хочуть, щоб їхні витрати окупилися, що складно зробити за занижених тарифів», — стверджує фахівець. Старший економіст представництва СБ Марк Девіс звернув увагу на те, що за наявної на сьогодні в Україні енергоємності ВВП у 5,4%, акумулювання $200 млрд., необхідних для реалізації нової стратегії, буде вельми ускладнене, оскільки є інші сфери, що також вимагають інвестицій.
У Світовому банку вважають, що компенсувати наслідки підвищення цін на газ економіці України дозволить зниження її енергоємності. «Підвищення ціни на газ, можливо, матиме негативний вплив на економіку, однак 12-відсоткове зниження енергоємності компенсує вплив нинішнього підвищення ціни на газ», — упевнений Бермінгхем. Тим часом Україна має значний потенціал зменшення теплоспоживання в будівлях, приєднаних до системи централізованого теплопостачання. Більшість суспільних будівель і багатоквартирних будинків в Україні втрачають щонайменше 30% отримуваного тепла. Причина цього в низькій якості будівельних матеріалів, поганій ізоляції, відсутності в будинках приладів для регулювання подачі тепла. Проект енергозбереження в адміністративних і суспільних будівлях Києва, здійснений у 2001—2005 роках за фінансової участі Світового банку, показав, що споживання теплоенергії може бути суттєво скорочене завдяки простим і недорогим заходам. У 1500 суспільних будівлях (школи, дитсадки, лікарні, музеї) були впроваджені різні енергоощадні заходи — установка теплолічильників, індивідуальних теплопунктів, ущільнення вікон і дверей. У результаті протягом останнього року здійснення проекту річна економія теплоенергії становила 270 Гкал. У 2006-му та в подальші роки вона, як очікується, перевищить 300 Гкал і становитиме 25% допроектного споживання.
Світовий банк рекомендує розповсюдити подібні енергоощадні технології на всю країну. «Маємо намір співпрацювати з Україною в таких проектах, як цей. Ми зацікавлені в тому, щоб вкладати в цей сектор інвестиції, що дають негайні результати в сенсі енергозбереження, зменшення енергозалежності України та підвищення її енергетичної безпеки, — сказав Бермінгхем. — Ми продовжимо роботу в цих проектах із нашими партнерами та всіма великими донорами, які працюють в Україні». У масштабах України теплозбереження скоротить споживання газу на 45 млн. кубометрів щорічно, або, іншими словами, знизить витрати на газ більше ніж на $4 млн. щорічно (за ціни $95 за тисячу кубометрів). Якщо подібні технології будуть впроваджені в багатоквартирних житлових будинках, щорічна економія газу, за підрахунками фахівців, може становити 2 млрд. кубометрів на рік.