Коли в столиці нашої країни або інших містах раз у раз виникають конфлікти між забудовниками й населенням щодо будівництва тих або інших об’єктів, то їхня головна причина — у відсутності генерального плану. У курортній столиці України — Ялті — вирішили не доводити до ексцесів і розробили такий план. Як уточнив, виступаючи перед журналістами, мер Великої Ялти Сергій Брайко, «ми його три роки розробляли й три роки затверджували». І нарешті в жовтні Рада міністрів Автономної Республіки Крим затвердила генеральний план розвитку Великої Ялти до 2025 року.
Країна ще не відійшла від подій на Ай-Петрі, у ході яких владі довелося застосувати силу, і все-таки, розповідаючи про генплан Ялти, перший заступник голови Ради міністрів автономії Євген Михайлов підкреслив, що його створення й затвердження свідчить про «стабільність, про те, що в Криму все нормально, якщо тут уже займаються генеральними планами», і просив журналістів сприяти тому, щоб у «Велику Ялту і у Великий Крим прийшов інвестор».
Тему інвесторів для Криму підхопив міністр будівельної політики та архітектури АРК Володимир Ніколов. За його словами, генплан для Ялти — це серйозний крок до становлення діалогу між владою та бізнесом. Серед своїх пріоритетів, зазначає міністр, ми насамперед поставили завдання озброїти інвестора містобудівними документами, бо їхня відсутність (багато які з існуючих безнадійно застаріли) «спричиняла резонансну ситуацію, і нерідко Крим поставав не в дуже хорошому світлі». З появою генплану, на думку Ніколова, в Криму не повинно виникати «суперечок і скандальних моментів під час розміщення багатьох об’єктів». При цьому він також повідомив, що уряд Криму завершив також схему планування АРК — головний містобудівний документ, який уже проходить експертизу й до кінця року буде винесений на засідання Верховної Ради. Міністр переконаний, що не можна залучити серйозного інвестора без містобудівних документів і нормальної процедури оформлення земельних ділянок. Він висловився за те, щоб урядові чиновники не були «черговою перешкодою для реалізації якогось проекту, а ставали реальними союзниками та помічниками інвесторів». Генплан Ялти Ніколов назвав «поглядом у майбутнє».
Цю образну, але трохи загадкову фразу пояснив головний архітектор проекту ДержНІІ проектування міст «Діпромісто» Андрій Куделін. За його словами, генпланом визначено, що курортно-рекреаційний напрям є провідним у діяльності міста. Щодо природнокліматичних ресурсів Велика Ялта відноситься до третьої із дев’яти рейтингових груп, відомих у світовій практиці. Причому в першій групі такі курорти, як Мадейра й Канарські острови, у другій — Португалія та Іспанія. У третій групі, нарівні з Ялтою, — Французька Рив’єра, Італія. А далі вже йдуть Туреччина, Греція тощо. У Великій Ялті, як передбачає її генплан, буде п’ять функціональних зон, в яких розміщуватимуться основні види будівництва. Це курортна зона, де розміщені готелі, пансіонати та санаторії, курортно-селітебна зона, де розташовується житло людей, які приймають так званих неорганізованих туристів, суто селітебна зона, де розміщуються багатоповерхові житлові будинки і виробничі зони, які відповідно до генплану, переважно поступово переноситимуться за межі нинішньої Ялти. І п’ята — ландшафтно- рекреаційна зона, де будівництво не буде дозволене. За словами Куделіна, генпланом передбачено вдвічі збільшити житловий фонд міста (із 2,9 млн. м 2 до 5 млн. м 2 ). У місті планується побудувати ще орієнтовно 2,3 млн. м 2 житла, в тому числі 1,3 мільйона м 2 у багатоквартирних будинках і 0,97 мільйона м 2 у будинках садибного типу. Для реалізації цих планів, як вважає Куделін, буде потрібна додаткова територія площею близько 450 гектарів. Де її взяти?
За слів Брайка, для цього буде використана територія, що звільняється за рахунок перенесення промислових підприємств за межі Великої Ялти. Мер також повідомив, що Велика Ялта зможе за один раз приймати 185 тисяч осіб. А кількість койко-місць у курортно-рекреаційних установах Великої Ялти до 2025 року планується збільшити в 1,9 рази — до 71 тисяч, що дозволить щорічно приймати не менше 3,1 мільйона відпочиваючих, тоді як зараз в Ялті за рік буває всього лише один мільйон туристів.
Великою проблемою в Ялті є стан водопровідно-каналізаційного господарства. І як розповіла начальник Ялтинського управління зовнішніх зв’язків і інвестицій Олена Нікитенко, Європейський банк реконструкції і розвитку надасть Ялтинському виробничому підприємству водоканалізаційного господарства кредит у 10 млн. євро на реконструкцію міських мереж. Кредит надається на термін із 2008 по 2010 роки. За цей час планується побудувати нові та реконструювати існуючі водоканалізаційні мережі. «Після впровадження цього проекту багато проблем, пов’язаних, зокрема, зі втратою води, будуть вирішені», — запевнила Нікитенко.
Розуміючи значення генерального плану для такого міста, як Ялта, не можна в той же час не враховувати різноманітність інтересів його жителів. У зв’язку з цим «День» задав впорядникам конференції два запитання. Чи брала громадськість міста участь в обговоренні генплану? Адже згодом, під час будівництва тих або інших об’єктів, не виключені конфлікти, які існують сьогодні. Крім того, «День» поцікавився, чи враховані в генплані інтереси кримськотатарської общини. Відповіді мера на ці запитання були, звичайно, ствердними, хоч і дещо неконкретними. А після прес-конференції розмову на цю тему вже в кулуарах продовжив перший заступник голови кримського уряду. Михайлов розповів «Дню», що обидві ці проблеми мають для Криму надзвичайно важливе значення і завірив, що в АРК, а тим більше зараз, їх ніхто не ігнорує. Наприкінці місяця в Криму проводитиметься інвестиційний форум...
