День шахтаря цього року практично збігся зі святкуванням 16 річниці незалежності України. Природно, в період підготовки до позачергових виборів, обидва свята не обійшлися без домішки політики. Перебуваючи з нагоди Дня шахтаря в Червонограді (Львівська область) Президент України Віктор Ющенко в черговий раз пропагував свої соціальні ініціативи та підкреслював, що соціальна політика в Україні має бути радикально переглянута. Привітавши присутніх iз Днем шахтаря, Президент зазначив, що вугільна галузь відіграє надзвичайно важливу роль в енергетичній незалежності України. «Я переконаний, що ми піднімемо вугільну галузь», — зазначив Ющенко, природно, не нагадавши при цьому, що саме його уряд свого часу прийняв і в значній мірі здійснив план закриття шахт, не передбачивши при цьому дійових заходів для працевлаштування шахтарів і членів їхніх родин.
При цьому Президент зосередив вогонь критики на системі управління вугільною галуззю. Переконуючи в цьому не шахтарів, а журналістів у Нововолинську, він підкреслив, що в Україні «не дуже часто» відкриваються нові шахти, нові лави, а результати видобутку вугілля знижуються, в галузі не відбувається «глибокої технічної модернізації», а «кошти, які виділяються, використовуються неефективно — це ключова проблема, за якою виноситься незадовільна оцінка всім системам управління та міністерству, які забезпечують систему управління, організаційну діяльність цієї галузі загалом». Ющенко підкреслив, що особлива увага приділятиметься цій галузі, в тому числі й при формуванні бюджету.
Лідер БЮТ Юлія Тимошенко намагалася включити до своєї виборчої орбіти шахтарів Луганська. І робила це, як завжди, надзвичайно винахідливо, і очевидно, пам’ятаючи слова великого Сервантеса про те, що ніщо не коштує нам так дешево, як ввічливість. Тому вона вибачилася перед шахтарями «від усієї влади всіх років незалежності України за те, що певні уряди нахабно заробляли, користуючись бюджетними коштами, а деякі урядовці знищували й знекровлювали шахти» і за те, що «політики, окрім красивих слів, за 16 років незалежності нічого істотного не зробила». За словами Тимошенко, Україні необхідно мінімізувати споживання природного газу, а також скоротити споживання нафти та зосередитися на масштабному, потужному розвитку вугільної галузі. «Наша політична сила хоче взяти на себе письмове зобов’язання перед українськими шахтарями, незалежно від того, в якій області вони живуть», — заявила Тимошенко на прес-конференції в Луганську. А ще вона, мабуть, дуже звеселила шахтарів заявою про те, що минулого року її дочка із зятем Шоном Карром побували на одній із шахт і власними очима бачили важку працю шахтарів, причому зять так «проникся»,.. що присвятив цій темі свою пісню, прем’єра якої відбудеться найближчим часом.
Дещо іншими були підходи до вугільних проблем у прем’єр-міністра країни Віктора Януковича. Виступаючи на урочистих зборах з нагоди святкування ювілейного 60-го Дня шахтаря, він сказав: «Сьогодні ми говоримо не про закриття шахт, як у 90-і роки минулого сторіччя, а про розвиток вугільної галузі, відтворення і будівництво нових шахт. Проте важливо не допускати дефіциту як енергетичного, так і коксівного вугілля. А спад поточного року у видобутку вугілля, який затягнувся, про це вже сигналізує. Тому в найближчі три роки ставиться завдання виходу на обсяг видобутку вугілля в 100 мільйонів тонн на рік». Прем’єр указав, що цього часу шахтарі отримують істотну державну підтримку: вперше за роки незалежності повністю профінансовано всі галузеві бюджетні програми. За сім місяців шахтарям iз бюджету перераховано 3,3 мільярда гривень, що на 1,3 мільярда більше, аніж за аналогічний період 2006 року. При цьому понад півмільярда приросту спрямовано на відновлення та розвиток шахтного фонду — на будівництво, технічне переозброєння та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання.
Прем’єр говорив про високий ступінь зношеності основних фондів вугледобувних підприємств, хронічний дефіцит інвестиційних ресурсів, що не дозволяє здійснювати навіть процес простого відтворення основних фондів, про диспропорцію в цінах на вугілля і обладнанні, яке закуповується, матеріальні ресурси та послуги. Він звернув увагу на відсутність довготривалої цінової та тарифної політики як основи регулювання стосунків між державою та основними суб’єктами вугільного ринку — вугледобувними підприємствами, залізницею, енергетиками та металургами.
Не обійшов прем’єр і негативні соціальні та екологічні наслідки масового закриття шахт і розрізів — втрату престижності шахтарської праці, плинність і старіння кадрів, що стало результатом першого, безсистемного етапу реструктуризації галузі. «Для подолання наслідків цього потрібні відповідні економічні і нормативно-правові ухвали, структурні перетворення галузі, механізми її саморозвитку. Немає сумніву в тому, що майбутні політичні баталії лише зміцнять наші позиції. І ми матимемо можливість у стислі терміни напрацювати законодавчу базу для подальшого розв’язання проблем вуглярів», — заявив Янукович, пославшись на такі пріоритети уряду у вугільній галузі, як послідовна модернізація головної вугільної ланки — шахти, впровадження сучасних технологій, у тому числі — в сфері безпеки праці, зниження витрат виробництва, впровадження дійових механізмів залучення інвестицій до галузі. Прем’єр висловився за вдосконалення системи оплати праці та соціальних гарантій шахтарів, прийняття закону «Про престижність шахтарської праці», за розвиток галузевої науки.