Перші вияви нестабільності курсу національної валюти до американського долара стали помітними в середині серпня. Проте дане коливання було досить незначним: в період з 10 по 17 серпня подорожчання американської валюти склало близько копійки — до 5,3105 грн./дол. Далі, протягом близько трьох тижнів, тривало поступове зростання курсу долара. Щоденні відхилення в цей період були невеликі, і, як чинник стабільності, передбачувані.
Істотна зміна курсу сталася на робочому тижні 13—17 вересня, коли протягом 5 днів гривня втратила близько 4 копійок у курсі купівлі і майже 6 копійок — у курсі продажу, досягши 5,3771 і 5,4135 грн./дол. відповідно. Подальший розвиток подій залежав від дій Нацбанку, основним важелем впливу якого слугував валютний коридор, встановлений на рівні 2% від офіційного курсу НБУ. Дане обмеження, затверджене постановою НБУ №462 від 29.09.2004, поширюється на основні види валют і банківські метали.
Беручи до уваги той факт, що Національний банк двічі підвіщував облікову ставку — 9 червня до 7,5% і 6 жовтня до 8% — можна зробити висновки, що посилення інфляційних процесів у другому півріччі прогнозувалося.
Ослаблення національної валюти на валютному ринку стало результатом кількох чинників, кожний з яких окремо навряд чи зміг би призвести до існуючого становища.
У середині року в країні сталося чергове зростання цін. Основними товарами, що істотно подорожчали в цей період, стали нафтопродукти (темпи подорожчання яких упевнено обганяли такі ж на сиру нафту на світових ринках) і продукти харчування, в основному м’ясні вироби.
Проте основним чинником інфляційного сплеску стало збільшення зарплат працівникам бюджетної сфери і пенсій. Зростання виплат становило 8 млрд. грн., що дорівнює 12% бюджету країни. За нашими підрахунками, це спричинило збільшення платоспроможного попиту на 35%.
У зв’язку з політичною нестабільністю, напередодні президентських виборів в країні населення акумулює заощадження у американській валюті, надаючи перевагу їм над депозитами у національній валюті. Це підтверджується статистикою банківських внесків громадян України: протягом двох робочих тижнів, 11—15 і 18— 22 жовтня, депозити в гривні поменшали на 1 млрд. грн., і становили 26,8 млрд. грн., в той час як валютні внески виросли на $111,8 млн., досягши $3 407,5 млн.
Кроки, що робить НБУ для стабілізації ринку, виявилися малоефективними. У зв’язку з потребою екстрених заходів було введено вищезазначений валютний коридор. Варто зазначити, що практично всі пункти валютного обміну працюють з використанням його граничних значень.
Для задоволення попиту на валютні ресурси і зняття напруження на ринку Нацбанк здійснює регулярну ринкову інтервенцію. За період з 15 по 28 жовтня їх обсяг досяг $ 720 млн., 420 з яких — у готівковій валюті. На останніх торгах, що відбулися 27 жовтня, обсяг реалізації становив 136 мільйонів, проданих за курсом 1 до 5,315. Чергові торги готівкою заплановані НБУ на 2 і 5 листопада. При цьому обсяг можливої інтервенції готівкового долара збільшено до 40 % від встановленого кредитного ліміту (до $ 200 млн.).
Арсеній Яценюк, перший заступник голови НБУ, в середині жовтня заявив, що Нацбанк готовий за потребою реалізувати на ринку до 1 млрд. із валютних резервів. У зв’язку з тим, що за станом на 28 жовтня з моменту заяви реалізовано вже 720 мільйонів, дані заходи є недостатніми.
Крім того, є ще один чинник, який посилює дефіцит валюти на українському ринку — позиція українських комерційних банків. На них також впливає чинник невідомості напередодні виборів, внаслідок чого вони акумулюють істотні валютні резерви, що збільшилися з початку року більше ніж у 2 рази і за різними оцінками становлять від 300 до 400 млн. доларiв.
Нацбанк уже ввів ряд інструкцій, що регламентують щоденну оперативну звітність банків про стан валютних операцій, і погрожує їм санкціями при встановленні фактів відсутності валюти для продажу. Кроком у відповідь банківських організацій стало персоналізоване обмеження продажу готівкової валюти громадянам.
Проте є всі підстави вважати, що Національному банку до снаги впоратися з ситуацією, що склалася. При цьому навряд чи йому вдасться відновити співвідношення гривні до основних валют — долару і євро — на рівні серпня, проте варто чекати зняття напруження на валютному ринку і повернення до ринкового ціноутворення курсу гривні.
Спад попиту на готівкову валюту очікувано станеться після виборів. Причому трапитися це має як у зв’язку із зменшенням попиту, що походить від населення, так і внаслідок збільшення пропозиції валюти з боку банків.
