ГАЗОПОСТАЧАННЯ
Лічильники на виплат
НАК «Нафтогаз України» дозволено використати грошові кошти
в сумі, еквівалентній $90 млн., на закупівлю й установку 1999 р. населенню
побутових лічильників газу вітчизняного виробництва на умовах розстрочки
платежів.
Як відзначається в постанові уряду від 22 лютого № 233,
із цією метою «Нафтогазу України» дозволяється використати грошові кошти,
які надходять від реалізації природного газу, отриманого в рахунок оплати
за транзит природного газу трубопроводами через територію України, і залишаються
в розпорядженні компанії. Ці кошти мають акумулюватися на окремому рахунку
НАК. Передбачено, що побутові лічильники газу будуть закуповуватися на
умовах тендера (конкурсу). Умовами розстрочки передбачається оплата терміном
до 12 або 36 місяців, залежно від рівня прибутків, без сплати відсотків,
за винятком банківських послуг. Лічильники газу встановлюються передусім
тим категоріям громадян, які проживають у будинках, де газ використовується
комплексно — для опалювання, гарячого водопостачання, приготування харчів
і кормів, повідомляє агентство Інтерфакс-Україна.
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
І знову емісія ОВДП
Найближчим часом Україна може провести емісію внутрішньої
держпозики з терміном погашення від двох тижнів до двох місяців. Про це
заявив голова Нацбанку Віктор Ющенко.
Він же припускає, що випуск коротких облігацій «може стати
першим кроком на шляху до відродження в Україні ринку державних внутрішніх
позик». Тобто, такі облігації, на думку В.Ющенка, допоможуть відновити
довіру інвесторів (яка зникла після «подвійної» конверсії ОВДП) до зобов’язань
уряду.
До речі, президент Асоціації українських банків Олександр
Сугоняко на прес-конференції повідомив, що Печерський районний суд Києва
поки не розпочав розгляду позову, поданого АУБ про визнання незаконною
постанови уряду про примусову заміну «лютневих» ОВДП, що належать комерційним
банкам, на конверсійні облігації з погашенням у травні—вересні.
ДЕМПIНГ
Перемога в Таїланді
Україна виграла антидемпінгове розслідування, порушене
Таїландом проти постачання гарячекатаного прокату, повідомив Українським
новинам один з керівників юридичної фірми «Магістр і партнери» Олег Рябоконь
(фірма представляла інтереси меткомбінатів).
За словами О.Рябоконя, 19 лютого урядові органи Таїланду
ухвалили рішення про припинення розслідування через відсутність доказів
про завдання збитків таїландським виробникам. Антидемпінгове розслідування
було порушено таїландською Sahaviriya Steel Industries Public Company Ltd.
10 листопада 1997 р. проти постачання гарячекатаних стальних штрипсів виробництва
«Запоріжсталі» та Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.
Внаслідок попереднього розслідування проти українського
постачання в Таїланд гарячекатаного рулонного прокату для «Запоріжсталі»
і ММК ім. Ілліча в травні 1997 р. було запроваджено антидемпінгове мито
в розмірі 45,56% від вартості металопрокату на умовах CIF (запровадження
мита може бути переглянуте через рік з моменту винесення рішення).
УПРАВЛIННЯ
Експортери об’єднуються в раду
При уряді створена рада експортерів, повідомляють Українські
новини. Основними завданнями ради є розробка пропозицій, проведення експертиз
законопроектів та інших нормативних актів із питань розвитку експорту українських
товарів і запобігання несумлінній конкуренції на зовнішніх ринках; експертиза
інвестиційних проектів, спрямованих на розвиток виробництва конкурентоспроможних
товарів.
Керівником ради призначений перший віце-прем’єр Володимир
Куратченко. До складу ради увійшли також керівники українських підприємств-експортерів:
Південний машинобудівний завод, Новокраматорський машинобудівний завод,
«Мотор-Січ», «АвтоКрАЗ», Завод ім. Малишева, Харківський авіаційний завод,
АНТК ім. Антонова, Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, Харцизький
трубний завод, «Запоріжсталь», концерн «Укррудпром», Іллічівський морський
торговий порт, Чорноморський суднобудівний завод, концерн «Стирол», а також
керівники банків «Україна», «Приватбанк», Промінвестбанк, Укрексімбанк
та інші.
КОНКУРЕНЦIЯ
Диктат — під контролем
За станом на 1 січня 1999 р. в Україні зареєстровано 372
суб’єкти господарювання, які посідають монопольне становище на 579 загальнодержавних
товарних ринках, повідомив голова Антимонопольного комітету Олександр Завада.
На 1 січня 1998 р. було зареєстровано 352 монополіста, котрі працювали
на 572 товарних ринках. За словами О.Завади, найбільш монополізованими
ринками, виключаючи природні монополії, 1998 року були ринки машинобудування
й металообробки, де монопольне становище було зареєстровано на ринках 232
товарних груп (14,9% від загальної кількості), а також — хімічної та нафтохімічної
промисловості, де монополізовані ринки 120 товарних груп (19% від загальної
кількості). Реалізація націлених на демонополізацію рішень АМК забезпечила
1998 р. появу на ринках 416 нових самостійних суб’єктів господарювання,
повідомляє агентство Інтерфакс-Україна.
АУКЦIОНИ
Львівські банкрути не продаються
У Львові відбувся перший приватизаційний аукціон, на якому
продавалося майно підприємств-банкрутів, що перебувають у державній власності.
«Першими ластівками» в цьому процесі могли стати будівля техно-торгового
центру (магазин заводу «Лорта») та комунальне підприємство «Будівельник».
Незважаючи на привабливість об’єктів, вони не знайшли нових
власників. У регіональному відділенні ФДМУ кореспондента «Дня» Юрія ТИМЧУКА
поінформували, що, можливо, потенційних покупців не задовольнили стартові
ціни: магазину — 770 571 грн., комунального підприємства — 156 843 грн.
Начальник відділу з питань банкрутства, відчуження та застави державного
майна Любомир Білик повідомив, що сьогодні РВ ФДМУ у Львівській області
надсилає листи до ліквідаційної комісії із пропозицією переглянути ціни
(згідно із чинним законодавством, комісія має право знизити ціну на 10%
або провести нову експертну оцінку).
У першій декаді квітня заплановано провести ще один аукціон,
на якому знову виставлятимуть майно підприємств-банкрутів.
