Учора в парламенті проект Податкового кодексу України авторства групи нардепів від НУ-НС і БЮТ на чолі з Миколою Катеринчуком зазнало фіаско. Законопроект було не лише відхилено, але й зовсім знято з розгляду: за направлення цього документу на повторне перше читання після доопрацювання не голосували взагалі 250 нардепів.
На черзі в депутатів — проект Податкового кодексу, схвалений на засіданні Кабінету Міністрів 9 червня. Особливих сумнівів, що коаліція підтримає своїх колег із виконавчої влади, майже немає. Тож в уряді сподіваються, що депутати встигнуть прийняти його ще цієї сесії.
Хоча документ потребує серйозного доопрацювання. Про це в ефірі «5 каналу» днями заявив віце-прем'єр-міністр України Сергій Тігіпко. Утім, за його словами, треба було поспішати — аби норми кодексу були застосовані для формування держбюджету на 2011 рік... При цьому віце-прем'єр-міністр зауважив: «Я впевнений, що зараз буде багато критики по цьому документу. Але це нас не лякає. Подивимося, що буде в кінці. Я впевнений, що в кінці у нас буде пристойний документ». Хоча і допрацьований для остаточного ухвалення документ, на думку Тігіпка, ідеальним не буде.
Критики проекту Кодексу справді багато... Так, народний депутат Ксенія Ляпіна в коментарі сайту партії «За Україну!» заявила, що новий Податковий кодекс збільшить навантаження на малий бізнес в три-чотири рази. Народний депутат також звернула увагу на те, що уряд дуже широко поширив інформацію про затвердження «реформаторського» проекту Податкового кодексу, однак у жодному офіційному інформаційному джерелі органів влади самого його тексту не було. «Зацікавленим депутатам довелося мало не по-шпигунськи діставати проект цього кодексу, щоб ознайомитися з ним», — відзначила Ляпіна.
На думку народного депутата, у випадку прийняття цього документа буде погіршено умови ведення бізнесу для найдрібніших суб'єктів господарювання. «Для підприємців, що стоять на базарах, скасовується фіксований податок, за яким вони існували весь цей час, і залишається чинним єдиний податок, — зазначила Ляпіна. — Однак окрім ставки єдиного податку уряд пропонує підприємцям сплачувати соціальні платежі за себе і найманих працівників за загальними підставами. Це означає — якщо раніше підприємець сплачував двісті гривень єдиного податку, з яких щонайменше 90 йшло на соціальні платежі, то тепер ці двісті гривень повинні будуть сплачуватися до бюджету, а соціальні платежі уряд пропонує сплачувати додатково. За нашими попередніми підрахунками, лише це може вдвічі збільшити податкове навантаження на дрібний бізнес».
А от голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський вважає, що новий Податковий кодекс покращить життя бізнесу. Адже ним передбачені зниження ставок податку на прибуток підприємств, зменшення кількості загальнодержавних податків, скорочення кількості звітів до податкової та спрощення системи документообігу. Як повідомила прес-служба Держкомпідприємництва, про це Михайло Бродський розповів у ефірі «Шустер Live».
«Обіцяли податкові канікули — вони записані в Податковому кодексі. Обіцяли зменшення податку на прибуток — у кодексі записано 20% замість колишніх 25%. Обіцяли зменшення кількості податків — було 29, залишилось 17», — зазначив Михайло Бродський.
Про враження від проекту нового Податкового кодексу «День» запитав представників бізнесу та експертів.
КОМЕНТАРI
ПОКИ НЕ ЗМІНИТЬСЯ ІДЕОЛОГІЯ, РЕФОРМИ БУТИ НЕ МОЖЕ
Сергій ВЛАСЕНКО, народний депутат України, екс-заступник голови Державної податкової адміністрації України:
— Задеклароване зниження податкових зборів — це, звичайно ж, позитивний момент. Але в нинішній економічній ситуації, зокрема, в формуванні прибуткової частини бюджету, зрозуміло, що відміна якихось податкових зборів має бути компенсована чимось іншим. Ось вже прозвучала теза про те, що начебто вводиться податок на розкіш, тобто податок на велику нерухомість, на досить дорогі автомобілі й так далі.
Але насправді питання не в новому або старому податковому кодексі. Проблема, як мені здається, полягає в наступному: на сьогоднішній день Україна все ще перебуває у стадії боротьби з наслідками економічної кризи, а цей період характеризується певними тимчасовими заходами уряду. Податкова реформа ж — це те, що має здійснюватися в досить стабільній ситуації. Тому я не думаю, що на сьогоднішній день будуть ефективними заходи, які були б ефективними в нормально працюючій економіці. І говорити сьогодні про прийняття нового податкового кодексу, мені здається, передчасно. Потрібно змінювати не лише формально написані речі, але й ідеологію, підходи як платників податків, так і фіскалів. Тому що без зміни ментальності як нараховували, умовно кажучи, не зовсім коректно з точки зору закону, так і нараховуватимуть. Тобто податковий кодекс для цього не перешкода, але й не підмога.
Проблема реформи не в тому, аби взяти потрібні закони, об'єднати їх під однією обкладинкою, назвати це податковим кодексом і говорити, що це панацея від всіх проблем. Поки не зміняться підходи податкової служби до перевірок, до адміністрування, до відстоювання своїх позицій у судах, поки не зміниться ідеологія платників податків, які будь-якими шляхами, інколи навіть за межею закону, шукають мінімізації сплати податків, жодної реформи бути не може. Був такий жарт: «Чому росіяни не платять податок з доходу фізосіб, адже він найменший у Європі?». Відповідь: «Тому що 13 — нещасливе число»... Податкова система, аби вона нормально сприймалася платниками податків, має бути простою, зрозумілою й прозорою.
ПОПРИ НЕДОСКОНАЛІСТЬ, НОВИЙ ПРОЕКТ ОБІЦЯЄ БАГАТО ПОЗИТИВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ
Анна ДЕРЕВ'ЯНКО, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації:
— Взагалі новий Податковий кодекс викликає змішанні почуття. З одного боку, схвальним є бажання нового уряду наводити лад у системі оподаткування України, з іншого, залишається багато запитань щодо самого тексту, який є, вочевидь, недопрацьованим. Європейська Бізнес-асоціація вважає, що основною метою нового Податкового кодексу має бути, скоріше, боротьба з нелегальними схемами ухилення від оподаткування, аніж додатковий фіскальний тягар на легальний бізнес. З огляду на це, дуже бажано, щоб уряд надавав більше часу та можливості зворотного зв'язку для бізнес-спільноти, задля того, щоб можна було залучати більшу кількість ідей для ефективного функціонування податкової системи України. У разі, якщо Податковий кодекс буде прийнято без належного доопрацювання та врахування коментарів, бюджет наступного 2011 року буде побудовано на недосконалому юридичному інструменті, який не дозволить економіці України працювати ефективно.
Та попри те, що нова версія Податкового кодексу далека від досконалості, Європейська Бізнес-асоціація бачить низку позитивних тенденцій, а саме: кодифікація, впровадження єдиного соціального внеску, скорочення кількості податків та напрямок на покращення системи адміністрування податків в Україні. Також не може не тішити зниження ставки певних видів податків.
БАГАТО ПРОПОЗИЦІЙ БІЗНЕСУ В ХОДІ ПІДГОТОВКИ КОДЕКСУ НЕ СПРИЙМАЛИ
В'ячеслав БИКОВЕЦЬ, перший віце-президент спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України:
— Цілком слушно зауважити, чи долучалися підприємці та роботодавці до процесу підготовки самого проекту Податкового кодексу. Формально робочі групи були створені і до складу останніх таки включили представників організацій підприємців та роботодавців, але до самої роботи в складі цих груп вони не залучалися...
Але за інформацією, що нині доступна в засобах масової інформації, можна зробити висновки, що за новим проектом Податкового кодексу адміністрування податків у нас буде більш жорстким. Та й у ньому передбачено цілу низку новацій, які не можуть бути підтримані бізнесом.
Що ж до нашого альтернативного варіанта вдосконалення податкового законодавства України, то тут варто зауважити, що ми багато працювали над питаннями, які стосуються спрощеної системи оподаткування... Але, на жаль, дуже багато наших пропозицій, які пов'язані саме з цією сферою, не завжди сприймалися представниками ДПА чи Мінфіну. Зокрема, це пропозиції щодо визначення суб'єктів господарювання, які можуть користуватися спрощеною системою оподаткування, обсягу доходів і величини самих податкових зборів.
