Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Новобудовам — «стоп»

Глава держави заблокував можливість спрощеного продажу землі в містах. У столиці з’явився шанс зберегти зелені зони
30 липня, 2013 - 11:36
НА ДУМКУ ЕКСПЕРТІВ, ВИМОГА ГАРАНТА ЗВОДИТИ НОВОБУДОВИ ТІЛЬКИ ЗА УМОВИ НАЯВНОСТІ ГЕНПЛАНІВ І ЗОНУВАННЯ ЗРОБИТЬ УКРАЇНСЬКІ МІСТА ЗЕЛЕНІШИМИ / ФОТО ВОЛОДИМИРА ФАЛІНА

В Україні може зупинитися будівництво новобудов. Проблеми зумовлені складнощами з передаванням земель державної та комунальної власності для містобудівних потреб. Це наслідок накладення Президентом вето на закон «Про регулювання містобудівної діяльності», який дозволяв містам до 2015 року передавати ділянки у користування або власність без наявності планів зонування. Вирішити будівельну дилему спробують восени, коли депутати повернуться до парламенту.

Нагадаємо, цей документ парламент ухвалив 21 червня 2013 року, щоб розблокувати процес передавання ділянок для містобудівних потреб у користування або власність фізичним та юридичним особам. Проблема в місцевих органів влади виникла на початку року, коли набула чинності заборона майже з дворічною відстрочкою.

Своє рішення Президент пояснив тим, що депутати вирішили не поширювати відстрочку заборони на Київ, що «негативно вплинуло б на його економічний розвиток», зокрема, могло обмежити будівництво житла, інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, а також здійснення функцій столиці. «Особи, які планують будівництво у межах Києва, в тому числі власники та користувачі земельних ділянок, які отримали в установленому законом порядку землю, не зможуть реалізувати право, зокрема, на отримання містобудівних умов і обмежень», — ідеться в обгрунтуванні Президента. Тому глава держави пропонує виключити із закону норму про унікальний статус столиці в земельному питанні.

Що ж таке рішення гаранта вже означає — що міста не зможуть проводити земельні аукціони, а відтак коштів від продажу земельних ділянок місцевим бюджетам не бачити. Крім того, відкритим залишається й питання, чи будуть за таких умов зводити новобудови? Оцінити вплив такої ініціативи гаранта на ринок нерухомості та загалом на загальний ландшафт міст «День» просив експертів.

КОМЕНТАРI

«ЦЕ ПРИСКОРИТЬ РОЗРОБКУ І ЗАТВЕРДЖЕННЯ МУНІЦИПАЛІТЕТАМИ ГЕНПЛАНІВ»

Володимир ГРОЙСМАН, мер Вінниці:

— Я підтримую тезу про те, що міста мають розвиватися за містобудівною документацією, яка чітко визначає стратегію міст. Хаотично забудовувати міста на підставі окремих містобудівних обѓрунтувань без генплану не можна, бо це призведе до погіршення якості життя людей та міського середовища. Тому накладення Президентом вето на зазначений законопроект прискорить розробку і затвердження муніципалітетами своїх генпланів. 2007 року ми також зіткнулися із ситуацією відсутності генплану, але протягом півтора року розробили його. У січні 2013 року провели його коригування. Ми знайшли для цього кошти, і їх можна знайти. Якщо ж міста не мають таких власних ресурсів, то треба шукати гранти.

«ПРЕЗИДЕНТСЬКЕ ВЕТО ЗАКРИВАЄ ЛАЗІВКУ ДЛЯ НАПИСАННЯ МІСТОБУДІВНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ»

Олександр СЕРГІЄНКО, директор Аналітично-дослідницького центру «Інститут міста»:

— Я схвалюю це рішення. Чому? Останніми роками широкого поширення набуває практика написання містобудівного обгрунтування. Це коли є генплан, але немає зонування, яке визначає містобудівні обмеження, зокрема, щодо висоти зведення будівель. Крім зонування, потрібно подбати про детальний проект території. Але замість усього цього роблять хід конем: забудовник замовляє містобудівне обѓрунтування, оплачує його, а хто платить, той і музику замовляє. Тому на чию воно користь — зайве говорити. Хоча в жодних законодавчих актах такого документа, як містобудівне обѓрунтування, не затверджено. Президентське ж вето закриває лазівку для написання містобудівного обѓрунтування і дає час на вирішення проблемного питання. Адже дуже багато генпланів застарілі й неактуальні.

«ІЗ 27 РЕГІОНІВ ТІЛЬКИ 16 МАЮТЬ ГЕНЕРАЛЬНІ ПЛАНИ НА РОЗВИТОК ТЕРИТОРІЙ»

Анатолій БЛИЗНЮК, колишній міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, народний депутат від Партії регіонів:

— Без зонування та генеральних планів землю в містах надавати не можна. Але для підготовки таких планів потрібні значні кошти. Наприклад, для однієї області генплан коштує один мільйон гривень. Треба думати, де брати гроші, бо є сільські ради, в яких немає чим виплачувати зарплату, а не те, що робити генплан. Та коли Україна прямує до ЄС, то треба чітко відповідати євростандартам і не здійснювати забудови міст без цих генпланів і зонувань. На мою думку, потрібно ще раз розглянути документ, проаналізувати всі зауваження глави держави і тоді вже вирішувати, що робити. В іншому разі ми повністю блокуємо всі процеси надання землі для будівництва нових будинків. Треба подумати, яким чином з огляду на відсутність коштів у бюджеті на 2013 рік можна вирішити це питання. Це завдання рівня місцевого самоврядування. Де взяти гроші? У кожному районному центрі чи місті існують збори за землю і сплата за зміну цільового та нецільового призначення землі. На мою думку, місцевим органам влади слід дати право самостійно використовувати зібрані від цього кошти для створення містобудівної документації. Всього 80% обласних центрів мають генплани, у районів ця цифра сягає до 30%, інші адміністративні одиниці взагалі можуть говорити тільки про 10%. Із 27 регіонів тільки 16 мають генеральні плани на розвиток територій. Аби повністю їх розробити, потрібно чимало часу, це не завдання одного дня.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: