Відповіді на новорічну анкету, яку «День» запропонував заповнити своїм постійним авторам, експертам і читачам, продовжують надходити. Отже, нагадаємо запитання:
1. Ваша «формула»: 2004 рік в історії України — це...
2. 2004 рік у вашому житті, які найважливіші рішення вам довелося приймати?
3. Які матеріали, теми, автори «Дня» вам найбільше запам'яталися, і що б ви хотіли побачити на сторінках газети у 2005-му?
Валентин СИМОНЕНКО, голова Рахункової палати України:
1. Цей рік — один із найбільш нелегких і своєрідних у новому тисячолітті. Сподіватимемося, що він виявиться останнім з такою кількістю політичних «катаклізмів».
2. Моє життя нерозривно пов'язане з діяльністю Рахункової палати України і всім тим, чим вона жила минулого року, жив і я. І кожен із прожитих днів 2004 року приносив свої складнощі та проблеми, які вимагали пошуку рішень. Як керівник, я хочу цього року відзначити низку державних рішень. Насамперед це політична реформа, зміни до Основного закону, які відкривають можливість здійснювати контроль над доходною частиною держбюджету, що додало нашій діяльності логічної завершеності. Мій принцип: залишатися самим собою в будь- яких ситуаціях, зберігаючи об'єктивність і незалежність. І я радий, що в цьому мене підтримують колеги.
Наведу нещодавній приклад прийняття дуже важливого рішення в складній політичній ситуації: вихід колегії Рахункової палати до громадськості зі зверненням про фінансове та бюджетне становище в Україні. Здійснювати цей крок нас не зобов'язував жоден законодавчий акт. І вирішальними чинниками тут стали совість кожного аудитора та розуміння необхідності пояснити країні, що підстав для заяв про фінансово- бюджетну кризу в Україні немає.
3. Я не хотів би виділяти окремі матеріали й окремих авторів вашого видання. Адже перемога досягається в тому випадку, коли всі працюють «у команді». Знаєте, що мені найбільше подобається в «Дні»? Його, якщо можна так висловитися, принципова «несенсаційність». Хоч яку б тему газета зачепила, ви практично завжди розбираєте все до «молекулярного рівня» і таким чином занурюєтеся в проблему, що дозволяє читачу поглянути на неї з об'єктивного погляду. Цей методологічний підхід мені подобається, і саме його я сподіваюся побачити на сторінках «Дня» у 2005-му, 2006-му та в усі подальші роки, які, впевнений, ще судилися газеті. Пишіть так про все: про бюджет, про вибори, про історію, про мистецтво…. Це ваша «фірмова страва», в цьому ви сильні, за це вас люблять читачі.
Михайло ЧЕЧЕТОВ, голова Фонду держмайна України:
1. 2004 рік в історії України — це рік надії.
2. Оскільки 2004 рік був роком пікової приватизації, найважливіші та найвідповідальніші рішення приймалися щодо приватизації найбільших стратегічних об'єктів.
3. Викликає глибоку повагу висока громадянська позиція газети й об'єктивність висвітлення подій. Дуже талановито пише Віталій Княжанський. У новому 2005 році на сторінках газети хотілося б бачити таку ж глибоку аналітику й оперативну інформацію з політичних та економічних проблем.
Андрій КОЛОДЮК, президент Фонду «Інформаційне суспільство України»:
1. 2004 рік для кожного українця став визначальним. Він дав можливість кожному визначити своє місце в історії держави та вирішити, яким шляхом Україна піде далі. Кожен із нас пережив свою маленьку революцію, яка стала нашою спільною справою. Ми змогли краще зрозуміти одне одного. Зрозуміти, хто та як поводитиметься у важкий час. На мою думку, 2004 рік став роком народження української нації, яка усвідомила себе єдиною. Як кажуть, «за згоди незначні справи зростають, за незгоди великі гинуть». Це Рубікон, який розділяє минуле та майбутнє. Саме в 2004-му, на мій погляд, сталася інформаційна революція, яка засвідчила, що Україна — це вільна, незалежна та суверенна держава, громадяни якої в 2004-му довели задеклароване право на об'єктивну, чесну та доступну інформацію. Україна зайняла гідне місце на карті світу, показавши всім, що є високорозвиненою, сучасною державою, здатною вийти на лідируючі позиції в багатьох сферах.
2. Десять років життя я присвятив створенню своєї справи. У 2004-му я ухвалив остаточне рішення присвятити себе суспільній діяльності, спрямованій на побудову в Україні інформаційного суспільства. Саме минулого року я вирішив, що майбутнє країни, в якій я живу, набагато важливіше для мене, ніж розвиток власного бізнесу. Це рішення далося нелегко. Але я ані на хвилину не пожалів про це. 2004 рік став моїм найважливішим вчителем. Він дав мені можливість краще розуміти себе, навчив терпимості та кращому розумінню інших. Події останніх двох місяців виявилися переконливим доказом правильності мого вибору. І фраза Джона Кеннеді, президента США, з його інавгураційної промови в 1961 році — «Не питай, що країна може зробити для тебе. Подумай, що ти можеш зробити для неї», — стала девізом цього року не лише для мене.
3. Газета «День» виділяється серед інших насамперед тим, що журналісти цього видання щодня оперативно й об'єктивно висвітлюють події, якi відбуваються в нашій країні і за кордоном. Будучи експертом з питань інформаційного суспільства, хочу наголосити, що швидка й оперативна передача інформації — це основа розвитку України як справді незалежної держави. Крім оперативності, властивій газеті, слід також відзначити й наявність великої кількості аналітичних матеріалів. У цьому контексті особливо хотілося б відзначити публікації, присвячені відносинам України з міжнародними організаціями та питанням виборчої кампанії. Радує той факт, що в газеті друкують багато матеріалів на теми інформатизації та зв'язку. Хотілося б, щоб цей список доповнився матеріалами про інформаційне суспільство, електронне управління, економіку знань, електронний уряд, прикладами практичної реалізації проектів у сфері інформаційного суспільства.
Олександр РЯБЧЕНКО, доктор економічних наук, директор Міжнародного інституту приватизації, управління власністю й інвестицій:
1. 2004 рік показав, що й у непрозорому українському житті є комірка татуся Карла із заповітними дверима, які відчинив оранжевий ключ.
2. Я вважаю, що 2005 рік визначить життя країни на найближче десятиріччя. Цей рік і є часом для прийняття кожною людиною найважливіших рішень.
3. Сподобалися статті другої половини року з гострих економічних питань, а також чудові історичні роботи Юрія Шаповала. У 2005 році цікаво було б побачити на сторінках газети щомісячне визначення експертами найкращого та найгіршого рішення уряду.
