Цього тижня на позачерговому засіданні Кабмін схвалив зміни до Податкового кодексу. У тексі відповідного законопроекту, зокрема, наголошується на необхідності вжиття заходів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень і зниження податкового боргу, а також стимулювання економічної активності суб’єктів господарювання в умовах триваючого карантину.
БІЗНЕС
Зокрема, в частині поліпшення умов ведення бізнесу передбачається: скасування зобов’язання зі сплати ПДВ для сільгоспвиробників у разі форс-мажорних обставин (втрата врожаю, падіж поголів’я); виправлення недоліків законодавства з маркування рідин для електронних сигарет; усунення неузгодженості законодавства про ліцензування обігу палива із законодавством про працю; продовження терміну списання заборгованості з ЄСВ так званим «сплячим» ФОПам на 2 місяці.
ДОХОДИ ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУ
Також передбачається виключення зі складу доходів платників єдиного податку коштів державної підтримки від Фонду розвитку підприємництва та Фонду розвитку інновацій; виключення зі складу доходів фізичних осіб-підприємців та громадян сум коштів, отриманих від Фонду розвитку інновацій.
СКАСУВАННЯ МОРАТОРІЮ НА ПЕРЕВІРКИ
При цьому зміни до Кодексу скасовують мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок, але дозволяють списати суми фінансових санкцій (штрафів і пені) за умови повного погашення сум податкового боргу протягом 6 місяців.
ПОДАТКОВИЙ БОРГ
Крім того, пропонується встановити дозвіл стягувати податковий борг, що виник внаслідок несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених самостійно платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, за рахунок готівки або коштів з рахунків у банках такого боржника за рішенням контролюючого органу без звернення до суду. Також запропоновані зміни надають можливість платнику податків оскаржувати рішення комісії контролюючого органу про відповідність або невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості. Згідно з розрахунками Мінфіну, реалізація норм законопроекту дозволить збільшити надходження податків і зборів до державного бюджету на 2,7 млрд гривень, місцеві бюджети — на 0,5 млрд гривень.
14 Вересня 2020 року Міністерство фінансів України направило проект Державного бюджету на 2021 рік на розгляд уряду. Цього ж дня, 14 вересня 2020 року Кабмін затвердив проект держбюджету-2021. Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що Кабінет міністрів 15 вересня подасть до парламенту проект закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік». Також він повідомляв, що в бюджет закладається курс близько 29 грн/$ і дефіцит на рівні 6% ВВП. 31 серпня 2020 року представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан заявив про те, що Кабінет міністрів до 15 вересня подасть до Верховної Ради проект Державного бюджету на 2021 рік. 29 серпня 2020 року президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до Закону «Про державний бюджет України на 2020 рік» №822-IX, який парламент ухвалив на позачерговій сесії 25 серпня. 6 серпня президент Зеленський ініціював внесення змін до держбюджету для підвищення мінімальної зарплати до 5 тис. грн з 1 вересня цього року. Мінімальна зарплата в Україні з 1 січня 2020 року зросла на 550 грн і становить 4 723 грн на місяць, або 28,31 грн на годину.
ВТРАТИ
У 2021 році через дію податкових пільг державний бюджет недоотримає 35,2 мільярда гривень, що на 4,5% більше ніж у поточному році (33,6 мільярда грн). Про це повідомляє?Центр аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки.
Експерти зазначають, що втрати від цих пільг зазнає не лише державний, а і місцеві бюджети, оскільки частина втрат від податкових пільг доводиться на податки, які надходять до місцевих бюджетів (податок на майно, збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір).
Найбільші втрати бюджет несе через пільги з ПДВ — 17,9 млрд грн. Найбільший обсяг пільг з ПДВ отримає соціальна сфера (10,1 млрд грн), зокрема галузь охорони здоров’я — 7,3 млрд грн і освіти — 2,8 млрд грн.
Ще 2,5 млрд грн — операцiї з постачання житла, 1,4 млрд грн — операції з постачання вугілля, по 1,1 млрд грн — операцiї з постачання послуг з перевезення пасажирiв мiським пасажирським транспортом і операцiї з постачання перiодичних видань друкованих засобiв масової iнформацiї та книжок.
Наступним за обсягом йде податок на майно — 13,4 млрд грн (2020 р. — 13,3 млрд грн). Цей податок надходить до місцевих бюджетів, отже і втрати від податкових пільг несуть вони.
В структурі цього податку найбільшу частину займають пільги з земельного податку.
За прогнозом у 2021 році втрати доходів органів мiсцевого самоврядування від пільг із земельного податку складуть 8,4 млрд грн, втрати від закладів освіти, які звільнені від сплати земельного податку, — 2,3 млрд грн, закладів охорони здоров’я — 0,7 млрд грн.
Третє місце займає акцизний податок з імпортних товарів — 1,6 млрд грн, а потім вже податок на прибуток підприємств — 1,5 млрд грн. Найбільше за обсягом пільг з цього податку отримає галузь літакобудування — 690,3 млн грн, а також фінансова сфера — 665,9 млн грн.
Акцизний податок з вітчизняних товарів займає останнє місце з обсягом втрат в 0,8 млрд грн.
Пільги з акцизного податку, як з вітчизняних, так і з імпортних товарів, отримає авіаційна галузь — ввезення та реалізація бензинів авiацiйних та палива для реактивних двигунiв — сумарно 2,4 млрд грн.
Щодо втрат місцевих бюджетів, то окрім зазначеного вище податку на майно, втрати доходів від збору за місця для паркування транспортних засобів складуть 0,2 млн грн, туристичного збору — 0,9 млн грн. Зростання втрат від цих зборів спрогнозовано на рівні +27,0% до очікуваних втрат 2020 року.
