У травні цього року в Пекіні відбувся саміт «Один пояс, один шлях», у якому взяли участь 100 країн. Китай представив свою стратегію економічного розвитку, направлену на створення нових інфраструктурних, торговельних, технічних, цифрових та культурних коридорів між 60 країнами Азії, Європи та Африки. Щорічні інвестиції в побудову економічного поясу Великого шовкового шляху планують на рівні $130 млрд.
16 листопада в Києві відбувся ІІ Український форум Шовкового шляху. Цей захід присвячено розвитку українсько-китайського співробітництва в межах цього міжнародного геополітичного та геоекономічного проекту. Участь взяли близько 400 учасників, серед яких представники українського політикуму, китайські та українські дипломати, бізнесмени та журналісти.
На церемонії відкриття виступили перший віце-спікер ВРУ Ірина Геращенко, міністр інфраструктури Володимир Омелян, Надзвичайний та Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей. Панельні сесії були присвячені інфраструктурі та логістиці, інноваціям, інвестиційному співробітництву, торгівлі, е-комерції, культурі та туризму.
Великий інтерес викликала дискусія про можливості трансферу технологій та обміну інноваціями між двома країнами, яку модерував Євген Саранцов, засновник Trade HUB. Обговорювали ІТ-тренди-2018, наприклад 5G зв’язок, який уже активно впроваджують у Китаї, розвиток сучасних міст на прикладі технологій Smart City, що не лише успішно розробляє компанія Huawei, а й застосовує за межами Китаю.
КНР планує інвестувати в акселератори для стартапів, блокчейн, Smart City, інфраструктуру 5G у інших країнах. Спікери намагалися відповісти на запитання: яким чином Україні стати учасником цифрових проектів «Нового шовкового шляху» з дотриманням своїх інтересів та вберегтися від ризиків
На сесії з культури та туризму пролунало, що, за статистикою, минулого року 160 тисяч українців в’їхало в Китай, китайців в Україну — лише 20 тисяч. Тим не менше спостерігається тенденція до збільшення туристичного потоку між нашими країнами. 2013 року це було відповідно 120 та 15 тисяч. З українського боку маємо початок візової лібералізації для громадян Китаю. Крім того, все більше жителів Гонконгу починають цікавитися Україною та її оздоровчими можливостями. Про це заявив пан Хай Фенлін, президент Федерації асоціацій Внутрішньої Монголії в Гонконгу. Китайці давно вже стали лідерами серед туристів, які їдуть відпочивати до Європи. А з огляду на те, що вони витрачають найбільше коштів, то все більше країн конкурують на ринку за китайського туриста. На жаль, місцеві туристичні оператори поки що не пропонують своїм туристам Україну в першій двадцятці країн. Насамперед тут треба працювати інформаційно — доносити китайцям, що Україна — велика країна, військовий конфлікт розгорнувся на незначній території, тому їхати в Київ, Одесу, Львів чи Карпати — безпечно.
Міністр культури Євген Нищук також наголосив на важливості культурного співробітництва між країнами. Він зазначив, що вже започаткована співпраця з Китаєм у галузі кіноіндустрії. А недавно в Пекіні було підписано документ про співробітництво у видавничій галузі.
Сесію з питань інфраструктури та логістики відвідали чи не найбільше учасників, адже «Новий шовковий шлях» — це в насамперед масштабний транспортний та торговельний проект.
Китайський посол Ду Вей заявив, що завдяки своїм важливим перевагам у логістичному коридорі Євразії та потенційно великому ринку Україна привертає увагу китайських інвесторів.
Загальновідомо, що ефективні торговельна та транспортна логістичні системи є ключовими передумовами економічного зростання та конкурентоспроможності країни. А розташування України на перехресті ключових транспортних шляхів із Європи до Азії дає унікальну можливість розвивати транзитні торговельні послуги.
Наступного дня після Форуму, 17 листопада, було представлено проект Сталої логістичної стратегії та Плану дій для України, розроблених Міністерством інфраструктури за підтримки Світового банку. На запитання журналістів про її координацію з китайським проектом, відповідь уповноважених осіб була ствердною. В Стратегії зазначено, що в «Новому шовковому шляху» на Україну припадає ділянка Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (TITR). Цей останній проект потрібно підтримати шляхом встановлення ставок гармонізованих тарифів, розширення преференційних залізничних та портових тарифів на вантажоперевезення до країн, що беруть участь у TITR, та з цих країн, а також шляхом розвитку потужностей поромних перевезень із Туреччиною та Грузією.
Офіційно Україна ще не приєдналася до глобальної ініціативи Китаю, але вже сьогодні необхідно шукати оптимальний формат співробітництва і в майбутньому розумно скористатися багатьма можливостями, які можуть відкритися з членством України в проекті «Нового шовкового шляху» .
