Зростання світових цін знову виводить металургійну галузь України на провідні позиції в нашій економіці. При цьому найбільшим фінансово-промисловим групам вже стає тісно на українському ринку, і вони заявляють про свої наміри стати врівень з основними світовими гравцями. Так, ТОВ «Метінвест Холдинг», керівна компанія групи «Метінвест», яка об’єднує гірничо-металургійні активи ЗАТ «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ, Донецьк) днями повідомило, що зацікавлене в подальшому злитті з іншими групами й придбанні гірничо-металургійних активів в Україні, СНД, а також в Європі, Північній Америці та Близькому Сході. При цьому акцент робиться на підприємствах, здатних забезпечити більш високу додану вартість.
Зі слів генерального директора холдингу Ігоря Сирого, «Метінвест Холдинг» зацікавлений у придбанні прокатних потужностей. Але, крім того, компанія розглядає й можливість купівлі сировинних активів, зокрема, по видобутку вугілля й залізняку. «Єдиний вихід в імпорті вугілля з далекого зарубіжжя — Австралії, Канади та США, але Україна не може у великих кількостях приймати вугілля», — констатував Сирий. Він також пояснив, що в холдингу є принципова домовленість про придбання близько 50% акцій Південного ГЗК у ЗАТ «Смарт-холдинг» (Київ). Крім того, «Метінвест» зацікавлений у придбанні інших 50% акцій компанії, але не може цього зробити в зв’язку з нормами антимонопольного законодавства, відповідно до яких у цей час холдинг може володіти не більше ніж 24,9% акцій ПГЗКу.
Не секрет, що холдинг веде досить агресивну політику як на українському, так і на світовому ринку. Він вже домігся об’єднання з гірничо-металургійними активами «Смарт-холдингу», придбані підприємства Trametal (Італія) та Spartan UK (Велика Британія), створена єдина служба продажу дивізіону сталі та прокату, проведено ребрендинг каналів збуту. Схоже, це не дуже подобається конкурентам. Так, ВАТ «ArcelorMittal Кривий Ріг» заявив днями, що вважає висновки Антимонопольного комітету України про відсутність в країні монополізму на ринку залізорудної сировини (ЗРС) такими, що не відповідають дійсності й переконане в наявності такого монополіста. Натяк явно на «Метінвест». «Ухвалюючи таке рішення, експерти АМКУ розглядали український ринок спільно з російським, що взагалі є повним нонсенсом», — упевнений директор з економіки «ArcelorMittal Кривий Ріг» Віталій Конопацький. В інтерв’ю, розміщеному на веб-сайті підприємства, він стверджує, що в Україні на даний момент гірничо-металургійні підприємства мають єдиного монополіста зi ЗРС та вапнякiв. Причому він з 1 травня підняв на 85% ціни на свою сировину. «І з його цінами вимушені погоджуватися всі учасники ринку, адже альтернативи немає», — говорить Конопацький та стверджує, що «це стає «нормою» підходу до ведення бізнесу в Україні».
«Можете порівняти роботу українського АМК з американським. Наприклад, корпорацію ArcelorMittal після злиття двох складових компаній в єдине ціле та виникнення монопольного положення на металургійному ринку США державна влада країни зобов’язала продати частину належних їй активів іншому власнику», — розповідає Конопацький, але зазначає, що наявність власної сировинної бази ще дозволяє «ArcelorMittal Кривий Ріг» працювати в прийнятних умовах, тоді як «Запоріжсталь» та ММК ім. Ілліча, інші металургійні підприємства «страждають від українських монополістів». Представник «ArcelorMittal Кривий Ріг» звертає увагу на постійне зростання цін на природний газ, що поставляється НАК «Нафтогаз України», а також залізничних тарифів. Він нарікає, що за січень— квітень зростання собівартості за рахунок зовнішніх чинників на тонну вироблюваної на підприємстві продукції становило $20, та зазначає, що це ще не межа. На початку року планово-економічне управління «ArcelorMittal Кривий Ріг» розраховувало, що собівартість продукції виявиться на рівні $370 на тонну продукції, що випускається, але за підсумками першого півріччя очікується її збільшення більше ніж на $140.
Чи є обгрунтованими всі ці скарги? Аналітики українських інвестиційних компаній вважають, що ринок ЗРС України це конкурентний майданчик для всіх його учасників. На їх думку, підвищення цін на ЗРС було таким, що прогнозується, оскільки є наслідком відповідних процесів, які розвиваються у всьому світі. І дійсно, «Метінвест Холдинг» має довгострокові трирічні угоди з Алчевським МК, ММК ім. Ілліча та «Запоріжсталлю», згідно з якими вартість сировини буде переглядатися один раз на рік з урахуванням індексу зміни вартості ЗРС на світовому ринку. «Метінвест» не можна звинувачувати в монополізмі на ринку ЗРС. У нас працюють в країні 16 ГЗКів, які контролюють вiсiм власників. При цьому лише «Метінвест» постачає ЗРС для вітчизняних заводів, тому на його адресу надходять звинувачення. Наприклад, Полтавський ГЗК взагалі працює тільки на експорт, а колишні ГЗКи групи «Приват» (половина Південного ГЗКу та «Суха Балка»), продані Evraz, тепер обслуговують російські виробництва цієї компанії. До речі, «Метінвест» також міг би легко експортувати свою сировину в Росію, але він замість цього постачає її на вітчизняні меткомбінати, не даючи їм, по суті, зупинитися», — відмічає аналітик компанії Millennium Capital Андрій Івасюк.
Виходить, розмови про монополізм «Метінвест Холдингу» в умовах глобалізації ринку ЗРС та відсутність будь-яких торгових бар’єрів для експорту або імпорту можуть свідчити усього лише про загострення конкуренції на українському ринку. Чого, як кажуть, і потрібно було очікувати.
