Дві новини на одну тему, але діаметрально протилежної спрямованості з’явилися минулого вік-енду. Директор польського оператора трубопровідної системи PERN Андрзедж Зелечовські повідомив, що бізнес-план проекту продовження нафтопроводу Одеса — Броди до Польщі має бути представлений вже 15 березня. За його словами, передбачуваний обсяг інвестицій у проект — 500 млн. євро. У той же час польський президент Лех Качинський заявив одному з українських видань, що на даний момент не бачить можливості швидкого розвитку проекту з продовження до Плоцька нафтопроводу Одеса — Броди. Зокрема, за його словами, на сьогодні в Польщі земля під нафтопровід не виділена. Про проблеми та європейські перспективи проекту Одеса — Броди «День» розмовляв з президентом Європейського руху в Україні Олександром БІЛЕЦЬКИМ.
— Чи може реанімація (після реверсування) проекту Одеса — Броди, щодо якої останнім часом робляться значимі кроки, позначитися на ще більшому єднанні Європи і на входженні до неї України?
— Я вважаю, що Одеса — Броди — не тільки один з найважливіших проектів для України, й для здіснення концепції загальноєвропейської безпеки. Європейською комісією він був визнаний загальноєвропейським проектом, важливим для енергетичної стратегії об’єднаної Європи. Причому, на мою думку, керівництво «Укртранснафти» після відомої кризи в розвитку цього проекту, яка призвела до того, що він іще й досі працює в реверсному напрямі, доклало великі й абсолютно правильні зусилля, спрямовані головним чином не на внутрішні проблеми і не на популістські заяви, а на те, щоб зробити цей проект транснаціональним, яким він де-факто на сьогодні стає.
— Чи бували ви в Польщі, яка є найперспективнішим союзником України в реалізації цього проекту, і чи знаєте про те, як ставляться там до нього?
— Почну з того, що цей проект не є суто польсько-українським, бо має кілька інших цілком реальних напрямків, за якими каспійська нафта може потрапляти в Європу. Більше того, один з цих напрямків на сьогоднішній день фактично «живий», тобто може почати працювати вже зараз. Йдеться про транспортування нафти від Одеси через Броди і далі по системі магістральних нафтопроводів «Дружба», яка проходить через Словаччину, Чехію і Угорщину і може виходити в Південну Німеччину. Північний напрямок проекту, про який зараз дуже багато говорять, це добудова нафтопроводу до Польщі з подальшим продажем каспійської нафти на ринки Північної Європи. Крім того, сьогодні вже можна говорити про ще один, абсолютно новий, напрямок — балтійський, який орієнтуватиметься на Литву та на Латвію. Він фактично стає проектом диверсифікації для Східної Європи, яка на сьогодні залежна від російських енергоносіїв.
— І все ж я хотів повернутися до Польщі, оскільки саме цей напрямок найбільше відпрацьований сьогодні. Є кілька міжурядових документів із цього приводу. Як ставляться до українсько-польського проекту транспортування енергоносіїв прості поляки і зокрема ті люди, яким доведеться продавати свої земельні ділянки, по яких має пройти труба?
— Стосовно земельних ділянок — це абсолютно стандартна процедура. Після вступу до ЄС кількох країн, у тому числі Польщі, була створена грандіозна програма реконструкції доріг. Згідно з нею відпрацьовано процедуру викупу земельних ділянок. Цей процес уже йде. Причому цілком нормально, бо має для цього всі необхідні юридичні підстави. Так само без перепон проходитиме й викуп землі під нафтопровід. Це просто формальна процедура, так само як й інші процедури, що мають законодавчу базу, певні правила.
— Власники будуть продавати свою землю з примусу чи добровільно?
— Вони продаватимуть її згідно з законом. Про це ж свідчить і досвід балтійських країн, де здійснюються проекти державного значення. Ділянки там викуповуються у людей за ринковою вартістю або вище за неї чи за аукціонною ціною, а іноді забираються через суд з виплатою компенсації. Це внутрішнє питання Польщі, і вони самі взялися його вирішити.
— Чи є вже у Польщі чи, вірніше, Євросоюзу гроші на викуп цих ділянок і на прокладання нафтопроводу?
— Я не готовий відповідати за польську сторону. Наскільки я розумію, угоди про добудову були досягнуті, гроші є і вони виплачуватимуться. Тобто це тільки невелика частина тих затрат, які необхідні на добудову цього нафтогону. Даний проект дуже важливий, хоча нас дуже довго намагалися переконати, що він неприбутковий. Бізнес-план, який виконала компанія «Прайс вотерхаус куперс» ще за старими цінами на нафту, показав, що навіть ще кілька років тому він був рентабельним. За сучасних цін і при нинішній потребі на нафту це — прибутковий проект. І це дуже важливо. Відтак є реальна зацікавленість фактично всіх операторів ринку, власників нафти і транспортної частини, власників нафтопереробних заводів, трейдерів у цьому проекті. Тому ми, я гадаю, рухаємося у правильному напрямку.
— Буквально за кілька днів перед підписанням останньої угоди про прокладання нафтогону по території Польщі польський заступник міністра говорив про те, що польські інвестори ще вагаються стосовно своїх інвестицій у цей проект. І чомусь сказав, що стримує процес інвестування безлад, який є в Україні. Що він міг мати на увазі?
— Річ у тім, що коли кілька років тому запустили цей проект у реверсному режимі, він був фактично на стадії готовності до запуску. Більше того, наскільки мені відомо, була надана необхідна кількість технічної нафти для тестової прокачки, тобто фактично проект був зупинений на стадії старту. Причому зупинений абсолютно брутально, і, я думаю, швидше за все, це і є причиною такої заяви. Можливо, що поляки також побоюються зміни політичної ситуації, коливань в українській політиці, використання цього проекту в політичних цілях. Але в Польщі проектом опікуються оператори ринку, і чиновники міністерства економіки мають до цього лише опосередковане відношення. Проект здійснюватиметься не за рахунок міністерства економіки і польської держави, а на кошти бізнесу, який бере у ньому участь. Бізнес сказав «так» цьому проекту ще кілька років тому.
— Чи могли б ви назвати кілька польських компаній, які беруть у ньому активну участь?
— Тут завжди є елемент конфіденційності. Але вже відомо, що це українсько-польське підприємство «Сарматія», яке займається технічною частиною проекту, міжнародний грецько-шведсько-фінський консорціум, який займається аналізом його ефективності на замовлення Європейської комісії. Наскільки мені відомо, всі висновки стосовно проекту позитивні. Консалтинговий консорціум фактично підтвердив попередні висновки «Прайс вотерхаус куперс», що цей проект прибутковий. Більше того, він був би надзвичайно важливим навіть у тому разі, якби й не був прибутковим, тому що він має колосальне значення і для України, і для Польщі, і для інших східноєвропейських країн з точки зору диверсифікації джерел енергопостачання. Наведу яскравий приклад латвійської труби, яку було заблоковано росіянами понад рік тому тільки через те, що вони хотіли її придбати, умовно кажучи, за один долар, тобто безкоштовно. Тому ситуація, яка зараз виникла з газом в Україні, в принципі, тільки підтверджує висновки стосовно енергетичної стратегії: росіяни використовували і використовуватимуть енергоресурси як політичний важіль.
— Що ви можете сказати про наслідки реверсування нафтопроводу Одеса — Броди для України. Може, це був хоч тимчасовий, але все ж таки вихід?
— Завдання реверсу полягало в тому, щоб блокувати згаданий проект, поки ми займалися внутрішніми чварами. Одні чиновники різного рівня працювали на користь нашої країни, інші — на користь інших держав. Росія, як відомо, дуже болісно реагує на будь-які спроби диверсифікації енергопостачання. Згадаємо про казахські ініціативи — нафтогін до Китаю й інші проекти. Нині росіяни беруть безпосередню участь і лобіюють проект європейського нафтогону, який з’єднає каспійський регіон і Росію з країнами ЄС (він пройде через Румунію, Сербію і Хорватію до Італії в обхід Босфору і Дарданел і може конкурувати з проектом Одеса — Броди). Другий наш конкурент, також підтримуваний Росією — це Бургас-Александрополіс. І третій, щодо якого проводяться консультації і переговори, — це так званий Блакитний потік (через Чорне море до Туреччини). Паралельно з уже побудованою газовою там планується прокласти і нафтову трубу. Але реверс нічого ні Украї ні, ні Росії не дав. Фактично, це нафта, яка була перекладена з однієї кишені в іншу, нафта, яка могла б іти через наші Придніпровські магістральні нафтогони до Одеси. А її просто перекинули в іншу трубу. Більше того, транспортування нафти цим шляхом обійшлося російським компаніям значно дорожче. Не мала з цього будь-якого зиску й Україна. Обіцяні ТНК-ВР об’єми нафти не були протранспортовані. Тому я б сказав, що ми через реверс просто втратили рік. Фактично це був збитковий проект, бо там фігурували цифри 9 мільйонів тонн і 12 мільйонів тонн, а фактично було прокачано трохи більше шести мільйонів тонн. Тобто від цього реверса ми не отримали нічого. А от Росія, хоч і на короткий строк, але добилася свого — блокування, затримки всіх технологічних процесів, які стосуються цього проекту. Активність, яку росіяни демонструють щодо даного проекту, власне, показує, що він є дуже для них важливим, тому що це питання звичайної, хоча й масштабної конкуренції. Насправді ж цей проект після здійснення просто покращить конкуренцію на ринку, створить кращі умови і, гадаю, позитивно вплине на ринок узагалі.
— Ми нещадно чули заяву одного з чиновників Євросоюзу про те, що Україна ще дуже не скоро буде його членом. Чи не можуть вони якось опосередковано позначитись і на цьому проекті?
— Я думаю, чим швидше Україна буде інтегрована в загальноєвропейські енергетичні мережі (це стосується і електроенергії, і нафти, і газу й інших проектів), тим реальнішими будуть її шанси на вступ до ЄС. Процес переговорів про інтеграцію як таку або про досягнення певних економічних чи політичних цілей на території Європейського Союзу буде пришвидшено. А заяви окремих політиків... Річ у тому, що це не є їх компетенцією, вони в даному разі просто висловлюють свою приватну думку. Тому що Європейська комісія і Європейський Союз взагалі — це дуже складна система процедур зі своїми законодавчими, виконавчими та іншими структурами, зі своєю відомою бюрократією, яку так не любить наш міністр закордонних справ, але це міждержавна машина, яка працює у своєму дуже чіткому правовому полі.
— Це правове поле говорить на користь України?
— Вступ до ЄС — це більше питання самої України. Якщо ми вважаємо, що вступ туди буде корисним, і ми знаємо, яким чином країна скористається з цього, значить, ми це зробимо. Я гадаю, нам не варто робити трагедію з приводу виступів окремих політиків, особливо під час виборчого процесу, який не дуже відрізняється від наших перегонів, під час яких також лунає багато різних заяв.
ДО РЕЧІ
На засіданні наглядової ради ВАТ «Укртранснафта» підбито попередні підсумки фінансово-господарської діяльності товариства за 2005 рік. Роботу оцінено позитивно. Як повідомляє прес-служба компанії, звернуто увагу на зменшення обсягів транспортування нафти (на 8 млн. тонн), що спричинено, перш за все, зупинкою Одеського та Херсонського нафтопереробних заводів, а також зниженням обсягу переробки на інших заводах.
Як відзначили учасники засідання, незважаючи на негативний вплив вищезазначених чинників, річний дохід збільшено на 0,5 %, покращено баланс розрахунків з Державним бюджетом України (на 22% порівняно з 2004 роком). Зберегти річний дохід на рівні 2004 року вдалося значною мірою за рахунок оптимізації виробництва і активізації непрофільної діяльності.
Члени наглядової ради звернули увагу на значне збільшення податкового навантаження на товариство, що негативно впливає на діяльність та подальший розвиток нафтотранспортної системи. Зокрема, у 2006 році питомі податки на одну тонну перекачаної нафти зростуть, порівняно з 2004 роком, удвічі. При цьому товариство за власні кошти фінансує утримання нафтотранспортної системи в надійному стані, а також інвестує її розвиток. Це змушує компанію залучати у 2006 році кредитні ресурси.
