В Україні гостює один із найстаріших (1960 рік побудови) круїзних лайнерів світу. 87-метровий теплохід Serenissima вперше після кількарічної перерви зайшов у Одеський порт. Востаннє теплохід гостював на українському березі Чорного моря сім років тому, 4 жовтня 2006 року, і називався тоді Andrea, повідомляють у порту. На борту судна, яке курсує під багамським прапором, до Одеси прибули 94 пасажири. А взагалі круїзна програма Чорного моря на жовтень і перші дні листопада 2013 року — час, коли круїзний сезон завершиться, — досить насичена. У ній — 116 заходження 23 круїзних лайнерів в чорноморські порти. Експерти кажуть: це — хороші показники, хоча й ще дуже низькі в порівнянні з сусіднім нашим портом на Чорному морі — Стамбулі.
Адміністрація морських портів України розвиватиме круїзний напрям у морських портах Криму, заявив днями голова держпідприємства Юрій Васьков. Власне, тільки в черговий раз підтвердивши наміри влади вкладати кошти в інфраструктуру портів, які перспективні, з точки зору розвитку туристичного бізнесу. Нагадаємо, що, згідно із затвердженою Кабміном «Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року», обслуговування круїзних лайнерів відводиться Одеському, Севастопольському та Ялтинському портам.
Вони вже зараз показують збільшення кількості заходів круїзних лайнерів. Так, 2012-го порти Криму прийняли 79 круїзних суден. Цього року Ялта чекає 82 круїзні судна, а Севастополь — 47. В Одесу щорічно заходять понад 150 лайнерів. Але сусідній Стамбул при цьому відвідує більш ніж 400 лайнерів.
Одеський порт у порівнянні з кримськими — у вигіднішому становищі, оскільки, на відміну від них, може приймати великі круїзні лайнери. Так, якщо в Одесі є причал, облаштований для прийому лайнерів завдовжки 300 метрів, то в Севастополі та Ялті круїзні лайнери стають до 200-метрових причалів. Круїзні ж компанії, намагаючися перевершити одне одного, замовляють все більш і більш великі лайнери. І багато суден, що заходять у Чорне море, вже перевищує довжину 200 м.
Щоправда, кримські порти і зараз приймають судна, які довші за їхні причали. Скажімо, за сприятливих метеоумов можна приймати й теплохід завдовжки до 240 метрів. Більш довгі стають на рейд. Севастопольці пам’ятають візит лайнера Westerdam завдовжки 292,5 м і місткістю понад 2000 пасажирів — він стояв у бухті три роки тому. Та це створює незручність пасажирам, яких доводиться доставляти до берега за допомогою катерів. Літні люди можуть у такому випадку навіть не побажати сходити на берег, але ж у круїзи вирушають здебільшого саме вони. «Частина американців відправляється подорожувати навіть по одному і тому ж круїзу. Їм потрібно не стільки подивитися незнайомі міста, скільки посидіти в джакузі, пограти в казино або повечеряти в ресторані», — поділилася з «Днем» своїми спостереженнями юрист Наталія Позднякова, яка рік тому подорожувала на лайнері Карибським басейном. Такі пасажири, за словами Наталії, сходять на берег не в кожному порту.
Порти вже зараз показують збільшення кількості заходів круїзних лайнерів. Так, 2012-го порти Криму прийняли 79 круїзних суден. Цього року Ялта чекає 82 круїзні судна, а Севастополь — 47. В Одесу щорічно заходять понад 150 лайнерів. Але сусідній Стамбул при цьому відвідує більш ніж 400 лайнерів
Виникають й інші складності. Так, нещодавно круїзний лайнер Kristina Katarina не став відвідувати Севастополь через сильний поривчастий вітер із дощем. Причал біля морського вокзалу був зайнятий, і потрібно було стати на рейд в бухті, але капітан вирішив скасувати захід і йти до Ялти з ночівлею, оскільки вирішив, що висадка й посадка пасажирів катерами з борту лайнера ризикована.
Тим часом майбутнє більш успішного Одеського порту в чомусь пов’язано з перспективами Ялтинського та Севастопольського портів. Річ у тім, що відвідати в конкретному регіоні лише один порт круїзне судно не може, — в одному переході їх обов’язково має бути кілька, зазвичай використовується формула «один день — один порт».
Українські чиновники визнають: для того, щоб підготувати інфраструктуру українських портів до прийому великих круїзних лайнерів, необхідні інвестиції в сотні мільйонів доларів, які держава традиційно не поспішає виділяти, сподіваючися залучити приватні інвестиції. Найбільші надії покладаються зараз на другу за величиною круїзну компанію у світі — Royal Caribbean, яка про свій інтерес до Чорного моря заявила ще кілька років тому. Вона розраховує включити українські порти в новий круїзний напрямок. Сприяти діяльності Royal Caribbean має поява механізму концесії українських портів — перспективи відкриває вже ухвалений Закон «Про морські порти».
Royal Caribbean планує модернізувати порти в Ялті й Севастополі. За даними заступника голови Севастопольської держадміністрації Сергія Савенкова, в цей порт компанія готова інвестувати 250 млн дол.: у реконструкцію причальних стінок, будівництво готельних комплексів, ресторанів тощо. Місцева влада повідомляє, що Royal Caribbean письмово попросила зарезервувати шість гектарів землі в районі пам’ятника Солдатові та Матросу для будівництва відповідної інфраструктури. Американський холдинг має намір реконструювати причальні та гідротехнічні споруди Ялтинського порту, облаштувати багатофункціональний причал і пасажирський термінал, розширити портовий басейн. Це дозволить приймати одночасно по чотири великі круїзні судна завдовжки понад 200 м, а також збільшити пасажиропотік до 450 тис. осіб на рік.
Поки все свідчить про те, що Royal Caribbean справді зацікавлена відкрити круїзну лінію в Чорному морі. Враховуючи мільярдні заробітки компанії, зрозуміло, що інвестиції в інфраструктуру українських портів для неї не є занадто витратними. Щоправда, саме цими витратами справа не обмежиться. Так, Royal Caribbean вирішила також поліпшити інфраструктуру грузинського порту Батумі, де потрібно подовжити причали тощо. Крім того, буде необхідно збільшити флот. Навряд чи сюди відправлять новий лайнер, швидше за все, це буде якийсь із тих, які вже експлуатуються, але ж тоді замість нього буде потрібен інший. Вартість же нового круїзного лайнера зараз становить понад 500 млн. дол.
Для України є ще певні ризики, що круїзна компанія на нинішньому етапі розвиватиме інші напрямки, адже більш багатші країни (скажімо, Об’єднані Арабські емірати) інвестують значні кошти в поліпшення портової інфраструктури саме з розрахунком на круїзний ринок. Але тут йдеться скоріше про затягування процесу, а не про відмову від заходу в Чорноморський регіон.
У Royal Caribbean розраховують, що круїзи по Чорному морю зацікавлять жителів США або Великобританії. На думку фахівців компанії, це будуть її постійні клієнти, «які упродовж свого життя вже багато подорожували». «Їм не потрібна Венеція чи Флоренція, вони втомилися від Барселони, вони вже бачили всі чудеса світу — і шукають чогось нового. Ось саме для таких клієнтів те, що може запропонувати Чорне море і чорноморські порти, може бути дуже цікавим», — зазначав у торішньому інтерв’ю профільному порталу «Центр транспортних стратегій» віце-президент з комерційного розвитку Royal Caribbean Cruises Джон Терсек.
Тут очевидні корективи: швидко освоїти Чорне море, напевно, не вийде, літні ж постійні клієнти молодіти не стануть, і для них буде зручніше вирушати в круїз від рідних берегів, ніж летіти кудись далеко в пункт відправлення лайнера. Утім, круїзні компанії вже зараз відзначають збільшення числа більш молодих пасажирів на лайнерах. Крім того, Royal Caribbean може сподіватися на пасажирів із Росії: для багатьох важливий не сам маршрут, а присутність на розкішному лайнері з безліччю розваг тощо. А вже в контексті розкоші, різноманітності та оригінальності розваг круїзні компанії змагаються ще більше, ніж у розмірі лайнерів. Royal Caribbean пообіцяла наступного року відправити в Середземне море найбільший у світі лайнер Oasis of the Seas, який раніше можна було побачити тільки в Карибському басейні. На ньому є симулятор серфінгу, льодовий каток, акватеатр із акробатичними водними номерами та багато іншого. По суті, величезні круїзні лайнери — це готелі на воді. Не дарма директор із розвитку бізнесу Royal Caribbean в Росії та Східній Європі Наталія Бентас у недавньому інтерв’ю російській пресі зазначила, що основну конкуренцію їм складають не інші круїзні лінії, а компанії, які пропонують наземний відпочинок, називаючи потенційними клієнтами гостей готелів.
