Бізнесу вистачило двох тижнів штатної роботи системи електронного адміністрування ПДВ, щоб винести головному її сегменту — ПДВ-рахункам — остаточний вердикт: не годиться. Під Верховною Радою пікет із плакатами «Система електронного адміністрування ПДВ — смертельна загроза для бізнесу». Люди тримають також таблички з написом «2960», підтримуючи таким чином законопроект щодо подовження перехідного, тестового періоду введення системи електронного адміністрування.
«Тестовий режим показав дуже багато недоліків системи електронного адміністрування ПДВ як методологічного, так і технічного характеру, — стверджує голова комітету податкової політики громадської ради при Державній фіскальній службі Тетяна Шевцова. — Ми ще раніше звертали на них увагу громадської ради ДФС, а також під час особистих зустрічей — новопризначеного голови служби. Але реакції на це практично не було, і лише 1 липня, коли настав час початку штатної роботи цієї системи, почалися нашвидкуруч якісь дії з її удосконалення».
У ДФС було розроблено і розглянуто урядом законопроект 2173а, розповідає Шевцова, але під час його обговорення дійшли висновку, що він не може бути реалізований на практиці, а система сама по собі технічно не зможе витримати той обсяг реєстраційних операцій, які належало здійснити. Водночас Шевцова констатує, що система електронного адміністрування є настільки унікальною, що без тестового режиму забезпечення грошовими коштами вона й не могла дозволити дійти реальних практичних висновків про помилки і труднощі, які отримає бізнес після 1 липня.
Проблеми почалися ще 30 червня. Намагаючись максимально зареєструвати податкові накладні баз грошового забезпечення, бізнес енергійно розпочав цей процес. Навантаження на систему стало дуже високим, і в Україні було зафіксовано безліч випадків, коли податкові накладні надійшли на реєстрацію 30 червня, а потрапляли в систему лише 1 липня і, відповідно, вже з вимогою грошового забезпечення для тих, у кого є негативні значення ПДВ.
Раніше податкова на слуханнях у податковому парламентському комітеті запевняла, що система витримає той обсяг документації, який вона повинна зареєструвати. Але насправді податкові накладні не проходили систему своєчасно, зазначає Шевцова. Більш того, за її словами, на робочих групах і зустрічах представник ДФС пані Привалова офіційно повідомила, що податкові накладні, складені під час роботи системи в тестовому режимі, повинні проходити без вимоги грошового їх забезпечення. Однак система вважає інакше і вимагає грошей... Під час реєстрації податкової накладної система вимагає спочатку погасити негативне значення і лише після цього дозволяє зареєструвати податкову накладну. «Причому ця сума — неконтрольована для платників податків», — зазначає Шевцова.
За фактом штатної роботи системи адміністрування ПДВ бізнес заявляє про її недієздатність, про те, що вона відволікає грошові кошти з обігу, а платежі, адресовані митниці, потрапляють туди несвоєчасно. Навіть гроші, що перераховуються на казначейські рахунки, система своєчасно не проводить і не зараховує, нарікає Шевцова. За її словами, бізнес зазнає збитків, змушений платити свої гроші за незавершену систему адміністрування, за нездатність держави і фіскальної служби створити таку систему, яка була б нейтральною для бізнесу і не вимагала б від нього зайвих, сплачуваних авансом, коштів. Шевцова розповідає, що «експертна думка схилялася до того, що так буде, і такі питання виникатимуть». Але її не почули до 1 липня. А зараз про це вже на всю говорить бізнес.
Підтримуючи колегу, голова наглядової ради Палати податкових консультантів Ольга Богданова зазначає, що мовчати з цього приводу більше не можна. Вона знайомить журналістів із даними дослідження, що вивчало думки підприємців про роботу системи електронного адміністрування ПДВ і ПДВ-рахунків. Ось які відповіді дав бізнес на запитання дослідників. Так, 92% відповідачів вважають, що реєстраційну суму за формулою було визначено неправильно. Більша частина опитаних (84%) вважає реєстраційне відхилення від облікових даних несуттєвим. Також 60% вважають, що з 1 липня було збільшено реєстраційну суму за формулою на суму переплачених до бюджету коштів.
Дуже вражають також відповіді бізнесу на запитання про плановані дії у зв’язку з переходом з 1 липня на повноцінний режим системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Якщо 15,5% сказали, що додатково платитимуть на електронні рахунки, то 38,5% не приховали свого наміру припинити діяльність в Україні. Про згортання бізнесу думають 30,7%, а про перехід у тінь — 21,2%. «3,6% допускають саботаж системи електронного адміністрування. І 47,8% опитаних бізнесменів готові за результатами участі в системі електронного адміністрування ПДВ взяти участь в акціях протесту під стінами Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Адміністрації Президента.
Богданова розповідає, що систему електронного адміністрування ПДВ, формула якої є українським винаходом, у світі підтримали лише дві країни: Болгарія й Азербайджан. Болгарія, вступаючи до ЄС, від цієї системи відмовилась. В Азербайджані ця ідея реалізована через так званий касовий метод і діє, на думку одних, успішно, оскільки дозволяє боротися з тінню. Крім того, раніше в Азербайджані діяла система солідарної відповідальності. Тому перехід на касовий метод і введення ПДВ-рахунків стали хорошою подією для бізнесу. Але, на думку інших експертів, цей успіх доволі сумнівний, оскільки в результаті значно зросли роздрібні ціни, було вимито оборотні кошти підприємств.
«Але більше жодна країна у світі не може собі дозволити так принижувати бізнес і так гальмувати економічні процеси», — констатує податковий консультант. «Уявіть, скільки компаній наразі притримуватимуть гроші, — закликає вона уряд, — грошей не отримає ні бізнес для реалізації якихось своїх операцій, ні працівники підприємств, тому що купівельна спроможність населення знизиться, а це спричинить падіння ВВП». «Проаналізуймо, хто найбільше, порушуючи закон, користується переведенням у готівку валютних надходжень, — пропонує Богданова. Вона впевнена, що чемпіоном у цьому виявляться державні підприємства. Оскільки саме за державним сектором числяться величезні суми ризикового податкового кредиту. «Хто отримує ці гроші? Ви, я? — запитує аудитор і продовжує: — Коли весь державний сектор побудований на тому, що з нього виводяться шалені гроші, то де гарантія, що всі ці процедури не будуть перекриті в системі адміністрування?» Від імені бізнесу експерти вимагають прибрати з відповідного закону весь блок, у якому говориться про депонування грошей підприємств на ПДВ-рахунках.
ЯК БІЗНЕС СПРИЙМАЄ НОВУ СИСТЕМУ ЕЛЕКТРОННОГО АДМІНІСТРУВАННЯ?
• 92% опитаних вважають, що реєстраційна сума за формулою була визначена неправильно.
• 84% — вважають реєстраційне відхилення від облікових даних несуттєвим.
• 60% — упевнені, що із 1 липня було збільшено реєстраційну суму за формулою на суму переплачених до бюджету коштів.
• 38,5% — хочуть припинити діяльність в Україні.
• 5,5% — сказали, що додатково платитимуть на електронні рахунки.
• 21,2% — заявили про намір перейти в тінь.
• 3,6% — припускають саботаж системи електронного адміністрування.
• 47,8% — готові вийти на акції протестів.
