Нинішня фірма "Інтергаз" виросла з корпорації "Республіка", яка була першою комерційною структурою, що вийшла на газовий ринок України й зламала монополію державних організацій на роботу з постачальниками та споживачами природного газу. Саме її методи взяли пізніше на озброєння інші газотрейдери. Втім у історії "Інтергазу" поряд зі світлими, бували й чорні сторінки, коли йому не давали працювати, блокували рахунки, перекривали газові й фінансові потоки. Досить складним є й нинішній відтинок часу. Й тому перше запитання, поставлене кореспондентом "Дня" першому віце-президенту АТЗТ "Інтергаз", докторові економічних наук Олексієві Івченкові, було таким:
- Який сьогодні настрій у "Інтергазі"?
- Він завжди був оптимістичним, не зважаючи на різні труднощі та катаклізми, з якими доводилось мати справу в нашій державі. Сьогоднішні проблеми ми оцінюємо не як економічні, а як політичні. Так, припинення подачі газу від РАТ "Газпром" не є економічною санкцією проти "Інтергазу" та наших колег з інших компаній, а є політичною акцією, спрямованою проти нашої держави й розрахованою на те, щоб дістати можливість для диктату саме напередодні осінньо-зимового періоду. Адже заборгованість, яка існує, зокрема, в "Інтергазу" перед "Газпромом", як ніколи, мала. Порівняно з минулим періодом вона на кілька порядків менша й на сьогоднішні становить $126 млн. І це при тому, що заборгованість українських споживачів перед нами досягла $328 млн. Половина з останньої суми припадає на підприємства державної акціонерної компанії "Укргаз", які просто не платять грошей, що вже сплачені підприємствами та окремими людьми. Отже, газу ми отримали й надали споживачам на $328 млн. і боргів їхніх маємо на таку ж суму, але ж наша заборгованість лише $126 млн. Значить, решту ми покрили за рахунок власних коштів, нестандартних підходів до роботи з споживачами та прибутків від інших видів діяльності. Але ніяк не від газу, який ми купуємо по $80 на кордоні, $3 платимо за транспортування й реалізуємо за $83 відповідно до встановлених оптових цін і угод зі споживачами.
- Чим відрізняються ваші товарні схеми, за якими здійснюються розрахунки з РАТ "Газпромом" від схем, скажімо, корпорації ЄЕСУ?
- Я не цікавився товарними й іншими схемами ЄЕСУ, але загальновідомо, що саме наша компанія застосувала їх під час роботи на газовому ринку Туркменистану й потім всі інші газотрейдери якоюсь мірою наслідували нас, звичайно, вносячи й щось нове.
- Чи немає у вас планів повернутися на туркменський ринок?
- Якщо буде така потреба в нашої держави, якщо вона буде цьому сприяти й цього потребуватимуть міждержавні стосунки, то ми готові працювати з будь-яким газом. Хоча вимоги в Росії, з якою ми працюємо тепер, і в Туркменистану дещо різняться. Туркменистанові потрібні інші товари, інші види послуг, він висуває інші вимоги щодо валютної складової розрахунків. Але в принципі схема роботи мало чим відрізняється. Адже головне тут - робота саме з нашими споживачами. Хоча дуже важливою обставиною є те, що газова труба з Туркменистану йде через територію Росії, й реальної іншої можливості доставки газу поки що немає.
- Як йдуть ваші переговори з РАТ "Газпромом" дотично здійснюваної ним блокади?
- Наші стосунки зараз відновлюються в позитивному ключі. В найближчий час, буквально в розрізі днів, питання про відновлення поточного постачання газу буде розв`язане, оскільки в нас є план ліквідації заборгованості й РАТ "Газпром" вже дав на нього добро. Після оформлення відповідних документів це питання буде знято. Окрім цього, я, навіть, вважаю, що обсяги постачання газу перевищать контрактні умови.
- Чи матимете ви після владнання цього конфлікту можливість і бажання закачувати газ у підземні сховища?
- Теоретичні можливості, звичайно, є. І розуміння необхідності робити запаси на зиму - також. Але накачуючи газ до сховищ ми маємо свідомо йти на збитки та порушення податкового законодавства. Адже "Укргазпром" вимагає плату за накачування, зберігання і викачування газу зі сховищ. Та звідки вона може взятися, якщо, як я вже відмічав, в Україні встановлено граничну ціну газу - $83 за 1000 куб. м. Усе, що перевищує цю суму, йде на мінус, тобто на збитки. В цьому разі ми маємо продавати газ нижче собівартості, що заборонено нашим законодавством і штрафується податковими органами за свідоме завдання збитків (на таку ж суму). Отже тут потрібні законодавче врегулювання й корективи до цінової політики.
Крім того, слід переглянути роль "Укргазпрому". Адже він такий же газотрейдер, як і інші (продає на газовому ринку України набагато більше газу, ніж усі разом комерційні структури, хоча й вважає себе винятково газотранспортною організацією). Якщо, згідно з проектом постанови Кабміну, 1998 р. ми будемо закачувати газ до сховищ, платити за це "Укргазпромові" та ще й резервувати на його рахунку для цієї мети кошти, то чому б те саме не робити й йому? Тільки куди перераховувати кошти? Самому собі? Чому б не подумати про якийсь окремий, незалежний рахунок?
І взагалі весь згаданий проект зроблено під "Укргазпром". Він дістає привілей у доборі найкращих, найліквідніших споживачів. Це не відповідає принципам регіонального розподілу й прозорості ринку. Йому, мабуть, не доведеться брати участь у конкурсі на "звання" оптового імпортера, яким ця організація, як ми вже говорили, себе не вважає.
- Які у вас, тобто в "Інтергазу" стосунки з "Укргазпромом"?
- Людські стосунки у нас цілком нормальні. Але ділові й професійні взаємини останнім часом набули конфліктності. І, я гадаю, з вини "Украгазпрому". Для такого твердження є документальні підстави. Ще на початку року "Інтергаз" закачав до України більше газу, ніж повинен був реалізувати. Крім нас, більше ніхто надлишків не мав, і протягом півріччя всі користувалися нашими обсягами газу. Це було вигідно і, в першу чергу, "Укргазпромові". Коли РАТ "Газпром" тимчасово припинив нам подачу газу, ми розраховували використати ці 700 млн. куб м, на які маємо всі необхідні документи. Цього газу цілком вистачить для наших споживачів на весь ІІІ квартал. І тут "Укргазпром" зайняв "принципову" позицію й на всіх рівнях заявляє по те, що "Інтергаз" сьогодні не має ресурсів. Більше того, керівництво "Укргазпрому" переступило певну межу у конкуренції. Воно розсилає телеграми на закріплені за нами підприємства, повідомляючи, що "Інтергаз" не має газу, і тут-таки пропонує укладати угоди з "Укргазпромом", погрожуючи припиненням подачі газу.
Причому такі звернення надходять не до підприємств-боржників, а до тих, хто справно платить. Це свідчить про відверте прагнення перехопити споживачів, що мають гроші або ліквідну продукцію, про спробу забрати під себе весь ліквідний ринок.
- Чи Ви маєте борг перед "Укргазпромом" за транспортування газу споживачам?
- Поточний борг становить близько $2 млн. і виплачується. Це, так би мовити, нормальний робочий момент.
- Чи виконано розпорядження Держнафтогазпрому про звірку отриманих "Інтергазом" обсягів палива?
- Спочатку з такими проханнями ми неодноразово зверталися до "Укргазпрому". Не допомогло. Тоді на наше прохання були видані розпорядження комітету. Та звірку й досі не зроблено. Нами отримано відписку, що нашу решту передано "Укргазові", хоча він це заперечує. І документів, які б підтверджували факт передачі не надано. Приблизно така ж ситуація була цього року з "Ітерою", у якої також в надрах "Укргазпрому" газ загубився. Отже, це комусь вигідно: покористуватися і, навіть на вимогу, - не віддати. Практично половина боргу, який ми маємо перед РАТ "Газпром" утворилася через оцей нереалізований залишок.
Арбітром у цій ситуації має виступити Держнафтогазпром. Якщо цього найближчим часом не станеться, то ми звернемося в уряд і далі...
- Чи братиме "Інтергаз" участь у змаганні на право роботи на газовому ринку?
- Якщо будуть затверджені відповідні положення і, якщо умови нас задовольнятимуть, то безперечно. Якщо ж вони (умови) перевищуватимуть наші фінансові можливості, тоді - ні.
- Чи буде для вас сильним ударом вихід з газового ринку?
- Такого наміру у нас немає. Ми - одна з найбільших компаній, які тут працюють. Якщо вже ми не витримаємо умов конкурсу, то чи знайдеться багато таких, хто зможе? Я вважаю, тоді не буде й жодного газотрейдера. Таким чином відповідальність за газові борги доведеться брати на себе "Укргазпромові" як державній структурі, а державі - надати йому гарантії й перед РАТ "Газпромом", і за підприємства - неплатники. Подумаймо про те, в якому боргу (без нинішніх газотрейдерів) була б сьогодні наша держава й навіть не перед іншою, а лише перед одним з її підприємств.
